o_bilozerska: (Ч/б)
[personal profile] o_bilozerska


Сьогодні - 80 років найбільшому з українських поетів.
Особисто від себе бажаю їй дожити до тих часів, коли її перестануть називати "поети-шістдесятники Павличко, Костенко, Драч".

* * *
День за днем, вони вже звуться – дати.
Густо смутків чорного литва.
Дні мої, а чим же вас згадати,
всі мої зацьковані слова.

Люди мої, рідна моя рідність!
Щось мені так сумно, аж лякаюсь.
Щось приходжу я в невідповідність,
і чомусь, злочинниця, не каюсь.

Хтось там галасує, голосує.
Хтось танцює ритуальний танець.
Час – він мудрий, фікції скасує,
а, між іншим, я таки зостанусь.

Ліна КОСТЕНКО


Мої переклади віршів Ліни Костенко на російську - тут.
(deleted comment)
From: (Anonymous)
А не здається Вам, що Ваш допис - це і є яскравий прояв комплексу хохлацької меншовартості? Бо справжді потужна культура буде здійснювати експансію в усі боки, не дивлячись ні на що. А провінційна - скиглити.
Олександр
(deleted comment)
From: (Anonymous)
Шановний пане Миколо!
Якщо Ви так добре знайомі з історією "Харківської школи українізації", то мали б знати, що європеїзацією української культури у цей час більше опікувались не вони, а кияни - неокласики та ланківці. А харків'яни все більше на Схід дивилися.
А теза про "мій провінційний і т.д." - це просто хамство.
Однак, саме такі вислови і є демонстрацією меншовартості. Бо зазвичай так кричать закомплексовані провінціали. Люди,які відчувають культурну вищість відносно, скажімо, росіян, просто її демонструють.Своєю повсякденною діяльністю.
Олександр
(deleted comment)
From: (Anonymous)
Шановний пане Миколо!
Мені важко з Вами дискутувати про рівень антимосковськості тієї чи іншої поетичної школи, бо тут важко знайти об'єктивні критерії.
Що ж стосується того, кого більше серед поетів Розстріляного Відродження, то тут можна і посперечатись. Із чотирьох поетів-неокласиків, що залишились в Україні, троє розстріляно, один "просто" відсидів. Ланківці (чи "МАРСіани") були репресовані всі, з поетів вижив лише Осьмачка - а якою ціною! І ненавись більшовиків до Зерова-старшого була анітрохи не менша, ніж до Хвильового.

У мене, наприклад, є знайомий науковець-росіянин, який на конференціях у Києві намагається хоч іноді спілкуватись українською. Виходить поганенько, але намагання гарне, чи не так? Я вважаю, що навіть заради ОДНІЄЇ такої людини варто перекласти гарний українській вірш російською. Бо він почитає його своїм студентам, і може хтось із них візьметься і за оригінал.
Щиро Ваш
Олександр
(deleted comment)
From: (Anonymous)
От тут з Вами погоджуюсь. Єдине, що зауважу, що такі люди є в Україні і зараз, багато перекладають, особливо з романських та германських мов. Все ж школа Кочура та Лукаша не вмерла.
Олександр.
(deleted comment)
From: (Anonymous)
Агатангела Кримського, пане Миколо. Гарна людина і видатний вчений. Лукаш і Кочур перекладали з західних мов, як і їхні учні, а серед перекладачів зі східних можна назвати хоча б Василя Мисика.
У нас перекладів на українську багато, а от видань цих перекладів - страшенно мало. От в чому біда.
Олександр
(deleted comment)
From: (Anonymous)
Шановний пане Миколо!
Я не перекладач, я історик. Тому й тут не бачу сенсу розповідати щось про себе. Якось зовсім не до теми. У науковій сфері я контакти налагоджую.

Profile

o_bilozerska: (Default)
Olena Bilozerska

April 2017

S M T W T F S
       1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 18th, 2025 05:38 am
Powered by Dreamwidth Studios