o_bilozerska | Entries tagged with напад

Передруковую повністю повідомлення прес-служби ВО "Свобода":

"3 січня 2014 року на порозі ТВМ4 Шевченківського РВ УМВС у м.Києві десяток невідомих скоїли цинічний напад на народного депутата України від ВО «Свобода» Андрія Іллєнка та адвоката-свободівця Сидора Кізіна. Нині націоналісти перебувають у райвідділі, де дають покази. Туди прибула бригада швидкої допомоги. У Андрія Іллєнка – підозра на перелом щелепи та струс мозку. У Сидора Кізіна – розсічене обличчя. До райвідділку міліції прибули народні депутати України Юрій Сиротюк та Руслан Кошулинський.

Напад на свободівців стався після того, як вони вийшли із Шевченківського райвідідлку міліції. Там Андрія Іллєнка допитували з приводу подій 1 січня. Сидор Кізін був присутній як адвокат націоналіста. Допит проводив славнозвісний слідчий Гавінський. Він раніше неодноразово фігурував як обвинувач у справах, порушених проти націоналістів та патріотів, які виступали проти режиму.

Зауважимо, що про час початку та завершення допиту було відомо лише слідчому. Тож є достатні підстави вважати, що саме міліція повідомила бандитам, коли свободівці будуть виходити із райвідідлку.

ВО «Свобода» трактує цей напад як зроблений в особливо цинічній формі замах на життя державного діяча. Це заздалегідь спланована акція, коли бандити і міліція діють як одна коаліція. Коли «правоохоронці» скеровують злочинців, аби ті били патріотів. Лише щасливий збіг обставин і наявність свідків врятували життя Андрієві Іллєнку та Сидору Кізіну".

Illenko

Додам від себе: Сидір Кізін - мій адвокат та друг. Він двічі рятував мене від "бєспрєдєльного" кримінального переслідування і безліч разів допомагав у менш серйозних ситуаціях. Андрія Іллєнка теж знаю багато років.
Те, щоб тітушки, які на них напали (гадаю, що це були менти в цивільному) надовго сіли - для мене справа честі. Ясна річ, одній людині це не під силу. Але має бути під силу нам усім. Бо так же нас усіх битимуть поодинці.

Сподіваюся, цього разу ніхто не казатиме, що це "мажори", "фінансові розборки", "суперечка за місце парковки" тощо.

Хамовлада почала лити кров.
Поки що не до смерті (можливо, це той випадок, який юридичною мовою зветься "не довів свій злочинний умисел до кінця з незалежних від нього причин" - це коли раптом перехожі з’явилися чи жертва виявилась дуже живучою).
І поки що не явно від свого імені.
Але ж ми добре знаємо їхні імена і їхне місце - нари.

Ось що повідомляє Богдан Тицький на своїй сторінці у мережі Facebook:

"Щойно, біля мого будинку, на мене напали. Коли підходив, то помітив здоровго мужика, старшого віку, з натягнуною на очі кепкою, який просто тусувався. Коли повз нього проходив, він уважно впритул мене розглядав, потім відгукнув мене по імені, налетів, збив з ніг, що я вдарився головою об асфальт, і почав наносити удари ногами, потім згори кулаками. Швидко підбігли люди на допомогу і він відразу підірвався і втік дворами.
Ясно, що його метою не було пограбування. Це була чиста наводка з боку ментів чи гебні".

( Ще 2 фото )

Хто ще не чув - "У суботу 8 червня біля станції метро «Дарниця» група осіб здійснила напад на журналіста, виконавчого секретаря Київської міської організації Незалежної медіа-профспілки України Георгія Ермана.

П’ятеро нападників вимагали від журналіста вигукувати на відеокамеру націоналістичні гасла та погрожували розправою через те, що він нібито ображав у своїх статтях націоналістів. Частина нападників приховували своє обличчя під масками. Навіть після того, як журналіст сказав нападникам, що опонує будь-яким людиноненависницьким ідеологіям і не має жодних українофобських поглядів, йому в обличчя кинули яйцем".

"Напад на журналіста начебто "ультраправими" - дуже схожий на провокацію Партії регіонів, про що ми попереджали!" - прокоментував подію у своєму Facebook речник "Свободи" Олександр Аронець.

Особисто Георгія Ермана я не знаю. Судячи з усього, що пишуть про нього люди різних поглядів вже після інциденту - стати об’єктом "сафарі" з політичних мотивів він не міг, бо був мало відомий і нічого такого "страшного" не робив і не писав. До того ж, сам він заперечує, що є ліваком, і каже, що він "за соціальну справедливість". Отже, погляди його, якщо й ліві - то помірковані. Є значно більш ласі цілі для "сафарі", але їх чомусь поки що ніхто не чіпає.

Отже, якщо все було саме так, як розповідає Ерман - то має рацію Аронець. Зараз поясню чому.
Останнім часом гопоту, що працює на ПР (а також гопоту, що перебуває у лавах ПР) активно звинувачують у нападах на журналістів і правих активістів. Отже, гопоті треба терміново зробити контрхід.

Георгій Ерман - журналіст з прізвищем, що звучить як єврейське, і саме в такій, і лише в такій якості (особливо, якщо він до того ж справді помірковано лівих поглядів) він є ідеальним об’єктом для нападу псевдо-ультраправих. Він каже, що завжди був проти ПР - але ж його ставлення до ПР, погане чи гарне, ніякого значення для організаторів нападу не має. Для них важливе тільки його прізвище і рід занять.

Не помічаєте, як послідовно і неухильно нашу державу виставляють в очах Заходу якимсь оплотом неонацизму? При цьому, оскільки реального більш-менш помітного нацистського руху в Україні нема, нациків нашвидкуруч ліплять з того, що є - то з мене, а то взагалі з Кличка (їй-Богу, правда - один німак закликав нещодавно "Батьківщину" і "Удар" негайно відмовитись від співпраці зі "Свободою", бо якщо вони не відмовляться, то на президентських виборах 2015 року переможе.... Кличко, і це буде нацистська диктатура. Бідолашний Кличко! Прочитавши таке і нажаханий страшною перспективою стати Президентом України, він, згідно задуму автора статті, повинен негайно відмовитись від будь-якої співпраці з Тягнибоком :))

А взагалі, друзі, у будь-якій ситуації треба найперше дивитися, кому вигідно. У даному разі, на мій погляд, усе на поверхні.

Зараз в ІТТ на Косогірному провулку знаходяться четверо затриманих за ліквідацію підпільного грального закладу: Павельєв Дмитро, Лагнюк Ярослав, Мельник Богдан, Єременко Микола.

Біля ІТТ стоять громадські діячі, правозахисники, адвокат і два народні депутати - Володимир В’язівський та Еліна Шишкіна. Нікого з них не допускають до затриманих. Чи не тому, що хлопців побили?

Коментар Володимира В’язівського:

- (у відповідь на подяку за те, що прийшли) Я розумію, що це зараз функція така народних депутатів (мені не раз вже приходилось) - чи брати на поруки, як хлопців з "Тризубу", чи оце тепер зараз якісь "васильківські терористи" об’явилися. Якщо влада така недолуга і робить протизаконні речі, то проти неї завжди якісь "терористи" починають виникати. Тому народним депутатам доводиться максимально втручатися і витягати хлопців з усіляких негараздів, які їм інкримінує влада. Тому що влада робить все, щоб себе забезпечити від активних громадян, бо сама чинить безчинства.

У мене великі сумніви, в якому стані зараз ті четверо хлопців, яких там утримують. Я говорив зі слідчим - максимальний йде спротив тому, щоб поспілкуватися з тими хлопцями, дізнатися, який їхній стан здоров’я. Бо не один вже раз маємо досвід, як міліція у різні способи витискає потрібні їм покази. Тому дуже хотілося їх побачити. Тим більше, що в одного з них, Миколи Єременка, дружина на днях має народити.

- Вас не пускають незаконно, адже народних депутатів мають пускати всюди, в т.ч. і в тюрми та ізолятори?
- Мали би пускати, але для цього теж є окрема процедура, яку, звісна річ, в ці хвилини ми не можемо вирішити. Бо після того, як ми з Шишкіною під’їхали до слідчого, з’ясувалося, що їх вже півгодини як відправили сюди, в ІТТ.

Ні для кого не секрет, що багато неподобств кришуються міліцією. В тому числі і ті, що стосуються гральних автоматів, які, попри те, що заборонені законом, функціонують у багатьох містах. Міліція замість того, щоб ці незаконні дії припиняти, чомусь арештовує громадських активістів, які у свій спосіб допомагають міліції виконувати їхні функції.

- Завтра суд обиратиме для хлопців запобіжний захід. Ви напишете клопотання про взяття їх на поруки?
- Обов’язково напишемо на поруки, але не хотів би заглядати наперед, бо вже багатьох хлопців маємо на поруках, і, на жаль, влада дуже боїться задовольняти такі звернення народних депутатів.

А ось - офіційна версія міліції (на жаль, дуже поганий звук):

Оце його ми з вами вчора і сьогодні вбивали. Спецслужби можуть заспокоїтись :)
Сподіваюся, нікому, крім мене, його не шкода? :)

Райнхард Гейдріх (Хайдріх) – керівник РСХА (туди входили всі спецслужби Третього Райху, крім Абвера – армійської розвідки), друга людина в СС після Гіммлера.

У 1941 р. Гітлер призначив його виконуючим обов’язки протектора (тобто головним) у протекторат Богемія і Моравія (це сучасна Чехія). У травні 1942 р. троє чехів, парашутистів, засланих з Лондону, здійснили замах, який я змалювала у ввідній.

( От як це відбулося )

Друзі, давайте виконаємо разом невеличку теоретичну вправу. До вправи запрошуються всі, а не тільки ті, хто розуміється на подібних питаннях :)

Даю вводну.
Наш об’єкт: високопоставлений можновладець, якого нам з вами доручено прибрати шляхом фізичного знищення.
Місце роботи і житло можновладця добре охороняються, але сам він на власну безпеку плює. Зокрема, щодня їздить на роботу тим самим маршрутом у відкритій машині, без охорони, лише з водієм. Водій їздить швидко, але на маршруті є дуже крутий поворот, де йому доводиться гальмувати.

Наші ресурси:
- треновані бійці – 3 штуки;
- пістолети – 3 штуки;
- автомат – 1 штука;
- граната – 1 штука;
- дзеркальце - 1 штука.

Що будемо робити? Як організуємо наш атентат (замах)?
Пропозиції в коментарі.

P.S. Якщо хтось раптом упізнав, звідки вводна, хай поки що мовчить :)

P.P.S.: Дісклеймер для СУПа, СБУ і ФСБ: Мета даного посту – всебічне дослідження однієї досить давньої історичної події.

http://bilozerska.livejournal.com/117586.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/117586.html

Щойно на мене напали у підворітті мого будинку.

Ну, напали - голосно сказано, але налякали і розізлили.
Верталася додому о 5-й ранку. На розі свого провулку побачила мужика, котрий стояв на одному місці і на мене дивився, але на мій бік вулиці не перейшов, і я не звернула уваги.

Вхід до моєї квартири з двору. Ворота у двір на ніч замикаються, у мене ключі від калитки. Центр міста, в будинку відеокамери і менти-охоронці - має все бути спокійно.

Відкриваю калитку, заходжу у підворотню, починаю замикати ключем калитку зсередини - цей мужик силою вириває її і влазить у підворотню. Стає "руки в боки", загороджує вихід і питає: "И что ты теперь будешь делать?"

Відстрибую від нього (а раптом ніж?): "Хто ви такий? Не лякайте мене! Ідіть звідси!". Паралельно встигаю по мобілці набрати охорону: "Терміново надвір!"
Той каже: "Ну-ну" і - в калитку. Утік, падлюка :(

Пора заводити "резинку".

P.S. За 5 хвилин до цієї пригоди я зробила ось ці прикольні знімки. Кумедно виглядає поєднання наліпок "Слава освободителям Киева" і графіті на стінах. Видно, що клеїли "найманці". Ідейні люди зрозуміли б, що це знущання, і поклеїли б якось інакше.