Олена Білозерська: Знаю, як треба!

Перепост в рамках підтримки виборчої кампанії мого адвоката і просто прекрасної людини - Сидора Кізіна.

112 народних депутатів України І і ІІ скликань, яких можна віднести до числа батьків-засновників Української держави, нещодавно організували Народну раду. Саме завдяки цим людям 1990 року було ухвалено Декларацію про державний суверенітет України, а 1991 року – Акт проголошення незалежності України.

"Ми більше не можемо спокійно споглядати аморальні процеси в Україні і створили об'єднання "Народна Рада", аби брати активну участь у суспільно-політичному житті країни.

Ми будемо протистояти масштабному одуренню українців "грошовими мішками", під якими прапорами б вони не ховалися.

У даний час найбільшу загрозу для Української нації та держави становлять олігархи й офшорний характер української економіки.

Аби кардинально змінити ситуацію в Україні, слід усунути від влади найбільшу олігархічну силу – Партію регіонів та їхній антинародний режим.

Усі разом як відповідальні громадяни мусимо нарешті перестати обирати зло, навіть якщо воно "найменше".

Ми закликаємо вас, жителів Житомирщини, 28 жовтня цього року віддати свій голос за Сидора Кізіна – чесну, моральну і самовіддану людину, гідну носити звання народного депутата України".

Народні депутати І і ІІ скликань:

Степан Хмара, Іван Заєць, Дмитро Чобіт, Ярослав Кендзьор, В'ячеслав Білоус, Тарас Процев'ят, Тарас Кияк, Михайло Швайка, Яків Зайко, Олесь Шевченко та інші.

Прес-служба Житомирської обласної організації ВО "Свобода"

Сьогодні, 5 квітня, на вулиці Банковій Київською міліцією був затриманий мешканець смт. Бородянка Микола Маренич, який напередодні повідомив адміністрацію Президента про намір вчинити самоспалення на знак протесту проти бездіяльності правоохоронних органів у зв'язку з розкраданням 2000 га земель у Бородянському районі, вчиненим за час керівництва голови Київської ОДА Анатолія Присяжнюка.

Про це повідомляє інформаційне агентство "Поряд з вами" з посиланням на адвоката Сидора Кізіна.

Микола Маренич був затриманий та доставлений до Київського обласного управління міліції. Після допиту його доправили до Печерського райуправління.

Працівниками міліції було вилучено каністру з бензином. Також міліціонери викликали бригаду лікарів з метою стаціонарного психіатричного обстеження затриманого, однак лікарі склали акт про відсутність у нього будь-яких психічних відхилень.

Після прибуття депутатів Київської Обласної ради від ВО "Свобода" Святослава Ханенка, Бородянської районної ради Романа Ващука та адвоката Сидора Кізіна, міліція була змушена відпустити Миколу Маренича. При цьому жодних протоколів стосовно нього не складалось.

ІА "Поряд з вами"

У місті Обухів 18 березня відбудуться вибори міського голови. Я в курсі подробиць, бо мені розповідає мій адвокат Сидір Кізін.
Одним з кандидатів на посаду мера Обухова є місцевий підприємець, член ВО "Свобода" Валерій Воробець. Він подав документи на реєстрацію одним із перших, йому було видано посвідчення кандидата і зареєстровано його довірених осіб.

І тут раптом довірена особа кандидата на посаду Обухівського мера від Партії регіонів Олександра Левченка подала позов до Київського окружного адміністративного суду з проханням скасувати реєстрацію Воробця. Довіреній особі регіонала відкілясь стало відомо, нібито в документах свободівського кандидата відсутня заява про намір балотуватися.

Як виявилося, ця заява з папки просто зникла. І суд задовольнив цей позов - незважаючи на те, що Воробець і його юристи пред’явили довідку за підписом секретаря виборчої комісії, що документи були надані у повному обсязі.

Докладніше про це можна почитати тут:
http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/027961/

Сьогодні відбулося засідання Апеляційного суду, який... залишив у силі рішення суду першої інстанції. Щойно Кізін розповів мені, що в основу судового рішення була покладена позиція юриста міської виборчої комісії Дмитра Горшкова, який зайняв в суді сторону позивача і визнав позов у повному обсязі. Причому позивач - уповноважена особа кандидата від ПР, а сам юрист працює на підставі договору з головою виборчкому, який теж є представником ПР. Тобто, існує очевидна зацікавленість.
Члени комісії, каже Кізін, на засіданні не погоджувалися з таким рішенням суду першої інстанції, але юрист в апеляційному суді всупереч їхньому рішенню не змінив своєї позиції.

Як результат - суд проігнорував оригінал довідки з виборчкому і оригінал протоколу виборчкому про прийняття повного пакету документів, а також постанову комісії про реєстрацію кандидата, з якої вбачається, що Воробець подав повний пакет документів.

Суд відмовив представникам ВО "Свобода" у допиті свідків, а саме секретаря та членів виборчкому, які приймали документи на реєстрацію і бачили, що всі необхідні документи були наявні.
Не схотів суд і винести окрему ухвалу про звернення до генпрокурора щодо можливого порушення кримінальної справи з приводу крадіжки документів у виборчій комісії.

І це тільки один випадок, про який я знаю... А про скільки ми не знаємо?

Цей пост - нахабна і неприхована агітація голосувати за Сидора Кізіна - мого і всезагального адвоката і просто прекрасну людину :) Він зараз балотується у Житомирську облраду, там довибори. Хто має до цього якесь відношення - варто підтримати Сидора.
Енергії у нього стільки, що вистачить на десятьох - отже, буде працювати. І з моральними засадами теж все в порядку - він безкоштовно захищає в судах колосальну кількість людей - переважно націоналістів, яких репресує ця влада, але й, наприклад, Віталія Запорожця, справа якого не є політичною (але викрила прогнилість міліцейсько-прокурорської системи).

Маленьке повідомлення прес-служби Житомирської "Свободи", яку очолює Сидір, і кілька фото:

"Виборча кампанія голови Житомирської обласної організації ВО «Свобода» Сидора Кізіна у розпалі. Як відомо, він бере участь у проміжних виборах до Житомирської облради по 41-му мажоритарному округу в Червоноармійському районі.

У той час як офіційні засоби масової інформації продовжують інформаційну блокаду ВО «Свобода», свободівці використовують свій метод спілкування з людьми - «від дверей до дверей». Не дивлячись на 15-градусний мороз, націоналісти на чолі з Сидором Кізіним обійшли кожне село Червоноармійського району, зайшли у кожну оселю, щоб донести до людей простою зрозумілою мовою правду про нинішню владу і розповісти, як її подолати.

«Для перемоги нам не потрібні адмінресурс і шалені витрати на телеефіри. Дійти до кожного українця – ось свободівський рецепт успіху», - наголосив Сидір Кізін".

Ще кілька фото - тут:
http://www.bilozerska.info/?p=5720

Я зараз у Броварах, на суді над Віталієм Запорожцем, який застрелив міліціонера-бєспрєдєльщика. Ситуація така: один із суддів попросив самовідвід, аргументувавши це тим, що він приймав рішення про обмеження Запорожця і його захисників в часі ознайомлення з матеріалами справи. (Хоча у минулому засіданні цей суддя участь брав). Здається, є така норма про самовідвід суддів, які під час досудового слідства приймали якісь процесуальні рішення.

Захисники оцінили цей принциповий вчинок судді і висловили думку, що він може продовжувати судити Запорожця. Сидір Кізін пізніше прокоментував самовідвід судді тим, що все менше людей хочуть бруднитися, беручи участь у явно сфальсифікованій справі.

Суд, однак, самовідвід прийняв і оголосив перерву до 14:00 для формування нового складу колегії суду.

Поки судді були у нарадчій кімнаті, ми встигли поспілкуватися з Віталієм. Він нервується страшно, ходить по клітці взад-вперед, як загнаний звір, але контролює себе, каже чітко і по суті. Із зали суду чутно пікет на його підтримку, організований «Свободою» і Комітетом визволення політв’язнів.

Люди, яких зібралося чималенько, скандують «Віталій Запорожець – наш герой», крутять повстанську музику.

Юля Смірнова принесла йому букет троянд. Менти довго не дозволяли його передати, аргументуючи це тим, що невідомо, що в тих квітах може бути. «Перевірте» – вчергове простягнула букета Юля, і менти здалися. Але Віталій відмовився від подарунку: «Мені зараз не до квітів».

Журналісти (було дві телекамери) оточили Юлю і почали розпитувати, чому вона принесла Віталію квіти. Вона відповідала, що просто хоче привітати його з Різдвом і Миколаєм, а журналісти довго не вірили, що вона не є ні його дівчиною, ні родичкою, і взагалі не була з ним знайома до того, як сталася ця трагедія. Коли Юля сказала, що належить до Комітету визволення політв’язнів, її спитали, чи вважає вона Запорожця політв’язнем. «Ні, але він є жертвою системи», – відповіла Юля.

Далі, а також багато фото на http://www.bilozerska.info/?p=5010

У неділю 21 серпня у місті Олевськ, що на Житомирщині, було відкрито пам’ятний знак, що має вигляд великої камінної брили із написом на прикріпленій до неї металевій табличці "Встановлено з нагоди 70-річчя проголошення Олевської республіки "Поліська Січ", 21.08.1941-15.11.1941 рр. під командуванням засновника Української Повстанської Армії (УПА) Тараса Бульби-Боровця".

Одним з ініціаторів встановлення пам’ятного знаку став місцевий свободівець Віктор Коц, а профінансував це, зокрема, голова Житомирської "Свободи" і найвідоміший в Україні адвокат політв’язнів Сидір Кізін. Конструкцію (чи зовнішній вигляд) монумента він називає "антивандальною". Хоча у місцевої влади ідея його встановлення спротиву не викликала - Сидір розповів мені, що, як не дивно, міська рада проголосувала "за" майже одностайно - проти були лише два депутати-комуністи.

Сам захід мені надзвичайно сподобався, тому що не був нудним (хто знає, подібні відкриття усіляких пам’ятних знаків і меморіальних дошок, як правило, надзвичайно нудні). Лише міський голова читав свою дуже сміливу (як для регіонала) промову з папірця - про те, що Олеська республіка - це було класно, і Бульба-Боровець не може нести відповідальності за те, хто з його бійців потім куди пішов воювати, бо була війна, і брати стріляли у братів, головне - зробити висновки і не повторювати цих помилок. Потім вони удвох з Олегом Тягнибоком зняли з пам’ятника біле покривало. Пролунав державний гімн, під час якого, а також після виступів особливо шанованих промовців козаки стріляли з гармати.

Присутність Тягнибока, майстра вуличної політики і професіонала в ораторському мистецтві, врятувала захід від нав’язливого маргінального присмаку. І Тягнибок, і Сидір Кізін казали про те, що створення Олевської республіки, коли наші хлопці-українці повиганяли зі своєї землі червоних і коричневих окупантів, створили свою повноцінну маленьку державу з усіма її атрибутами і зажили як люди, - засвідчило споконвічне прагнення українців мати свою державу. Закликали не впадати у відчай - Україна неодмінно буде українською.

( Далі, багато фото, відео )



Сашко Задорожний "Очерет мені був за колиску"

Сьогоднішнє засідання Шевченківського райсуду по справі Миколи Коханівського та інших "руйнаторів Леніна" перенесли на 21 лютого через хворобу підсудного Андрія Тарасенка.

Друзі, я на волі. Зараз нарешті прочитаєте інформацію з перших рук.

Все по порядку.

О пів на дев"яту ранку до мене приїхала група з шістьох чоловік. Головним був слідчий Печерського РУГУ МВС майор Цуркан Дмитро. До групи входили двоє понятих – студенти юрфаку, які явно проходять практику у міліції, але казали, що о 8 ранку просто прогулювались повз мій будинок і були запрошені понятими.

Мені пред"явили ордер на обшук, підписаний суддею Печерського суду на прізвище Горкава. Там зазначалося, що йдеться про кримінальну справу, порушену за фактом спроби підпалу офісу Партії регіонів (якщо не помиляюся, Печерський узвіз, 19). Стаття, за якою порушено справу – 194 ч.1 – "Пошкодження майна шляхом підпалу" (пишу з пам"яті). В ордері було сказано, що у мене вдома можуть знаходитись носії інформації, що мають відношення до цієї кримінальної справи.

Як ви пам"ятаєте, я розміщувала на сайті ІА "Поряд з вами", а потім на блозі замітку про цей інцидент з лінком на відеоролик. Цей лінк нам надіслали на Е-мейл якісь невідомі.

Обшук тривав приблизно з 8:30 до 14:30. Перерили квартиру догори дном, конфіскували всю техніку, а саме – системний блок, нетбук, принтер, сканер, фотоапарат, відеокамеру, усі можливі флешки і всі жосткі і компакт-диски, навіть із фільмами, диктофон, і навіть стареньку "мильничку" батька. Тобто – повністю позбавили мене можливості працювати.

Для тих, хто ще не знає: це пряме порушення ст. 17 Закону України "Про державну підтримку ЗМІ і соціальний захист журналістів", де сказано: "Службова діяльність журналіста не може бути підставою для його арешту, затримання, а також вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених ним матеріалів та технічних засобів, якими він користується у своїй роботі".
Я їм, звісно, одразу ж пред"явила своє журналістське посвідчення, членський квиток КНМП і акредитацію до ВР і зацитувала цю статтю, і докладно написала потім про це у протоколі обшуку і протоколі допиту.

МЕНІ НЕ ДОЗВОЛЯЛИ ЗВ"ЯЗАТИСЯ З МОЇМ АДВОКАТОМ СИДОРОМ КІЗІНИМ! Я встигла лише набрати його номер, як у мене одразу ж відібрали всі телефони. Мамі подзвонили по роботі – і мобільник забрали у мами.

Коли Кізін передзвонив, слухавку узяв слідчий і не дозволив йому переговорити зі мною. Тоді Кізін просто приїхав і трохи побув зі мною, через що запізнився на судове засідання по "руйнаторах Леніна". Потім адвокат поїхав на суд, і обшук тривав без нього. Після суду Сидір Кізін повернувся з журналістами і громадськими активістами.

( Read more... )