Олена Білозерська: Знаю, як треба!

Інформація через треті руки, але схоже, що все було саме так, як я зараз напишу.
Марш на честь свята УПА в Одесі заборонили, але певна кількість молодих людей (вочевидь, з "Автономного спротиву") пішли пікетувати СІЗО, де ув’язнений Олексій Макаров. Вони зупинилися перед парканом СІЗО і почали скандувати "Свободу Олексію Макарову". Робили чи не робили при цьому щось іще, мені невідомо.

Охорона СІЗО почала стріляти. Дехто каже - в повітря, дехто - що по людях, і що є принаймні один ушкоджений.
Всього затримано 14 чоловік, в т.ч. співачку Катерину Оврамець (Кет). Всі або більшість доставлені у Малиновське РУВС. Серед затриманих є неповнолітні. Знов-таки, через треті руки прийшла інформація (з посиланням на хлопця, який пішов їх витягати у якості "громадського адвоката"), що затриманих (принаймні, кількох) у відділку сильно б’ють.

Інформація від _yoko_: "Щойно додзвонилась до чергового. 11 чоловік затримано, з них 4 неповнолітніх. Кет теж там. Телефон відділку: 0487657527".

UPD (23:55): Затриманих одеситів потроху відпускають, але начебто у них ще попереду суд за адміністративною статтею. Кет і ще трьох хлопців залишають на 15 діб...

UPD (15 жовтня, 1:25). Уточнена інформація. Всіх відпустили, крім Кет і ще одного хлопця, киянина. Завтра їх повезуть у Малиновський районний суд. Кажуть, що дадуть 15 діб. Інкримінують статті 185 і 173 Адмінкодексу.

UPD (3:35) Подробиці про події в Одесі 14 жовтня:
http://www.048.ua/article/28742

UPD (15 жовтня, 15:15): Кет на волі! Сімом хлопцям суддя призначив штраф у 171 грн., дівчину – Катерину Оврамець - оштрафовано на 225 грн.

16 вересня 2010 р. кілька десятків представників «Братства», «Автономного спротиву», «Студентської Свободи», «Чорного комітету» і просто небайдужі хлопці і дівчата пікетували Генеральну прокуратуру України, вимагаючи не допустити екстрадиції в РФ політв’язня Олексія Макарова. Вони тримали великий банер «Макарову – свободу, екстрадиції ні!» і гасла «Свободу політв’язням, прокурора на мило!» та інші. На сходах ГПУ розкидали листівки на захист Макарова і навіть закинули стосик листівок всередину.

Під час акції стався і невеликий «замах» на приміщення ГПУ.

Казали багато запальних слів – про те, що справа ГПУ – ловити ворогів України, а не її патріотів. Про те, що якщо влада і прокуратура не дослухаються вимог молоді, незабаром сюди прийде не кілька десятків, а кілька сотень, а може дійти і до партизанщини, коли до ГПУ з мирними пікетами вже ніхто приходити не буде.

Зокрема, Сашко Аронець зі «Свободи» сказав, що Макаров і Краснощок (другий політв’язень, який вже півроку сидить в одеському СІЗО), – герої і приклад для молоді.

Краще за всіх говорила Надія з «Братства» – не знаю, від Бога це в неї чи результат тривалої практики. Палко, не збиваючись, казала про репресії, яким піддають українських патріотів за протидію Кремлю.

Я вперше за доволі тривалий період теж взяла до рук мегафон. Казала, що особисто знаю Макарова, і хоча не всі його ідеї поділяю і не з усім, що він робить, погоджуюсь, але твердо знаю: по-перше, він не сказав і не зробив нічого антиукраїнського, а навпаки, позиціонує себе як друга і патріота України, по-друге, не зробив нічого такого, щоб заслужити видачі туди, де його чекає семирічна або десятирічна відсидка. Путінська тюрма, кажу, – катівня, Путін – масовий убивця. І якщо допустити, щоб видали Макарова, то наступного разу з Кремля почнуть вимагати, щоб видали котрогось з нас. І видадуть, якщо буде такий прецедент. Експромтом вигадала кричалку «Захист Макарова – захист кожного з нас!».

Представник Генпрокуратури до пікетувальників так і не вийшов.
Тоді одна дівчина сказала: «Якщо Генпрокуратура хоче нашої крові – вона її зараз отримає!» – і жбурнула у двері ГПУ пакет з густою кров’янистою рідиною, обляпавши двері і підлогу перед ними. Вона втекла, згодом хтось оголосив у мегафон, що її і ще одного хлопця було затримано – але сталося так, що вони все ж таки опинилися на волі :). Тепер залишилося «відбити» з тюрми Макарова.

( Далі – багато фото )

(По-русски читать тут)
16 вересня о 16:00 відбудеться пікетування Генеральної Прокуратури в Києві (вулиця Різницька, 13) на підтримку політв'язнів Олексія Макарова і Віталія Краснощока, що вже півроку перебувають в Одеському СІЗО.
Подробиці про справу Макарова тут: http://rheinmetal.livejournal.com/61288.html

( Пише Олексій Макаров )

Я включаюся у процес захисту Макарова. У міру своїх можливостей і - не буду приховувати - трохи проти своєї волі.
Я з ним знайома. Не те, щоб дуже близько, але кілька відвертих розмов "в чотири ока" у нас було. Я казала йому: якого біса ти, громадянин Росії, втручаєшся у наші справи, ходиш на якісь акції, береш на себе право вирішувати, що у нас добре і що погано, і т.д.? Він відповідав, що подав на статус біженця, хоче отримати громадянство, що щиро переживає за Україну... "От коли отримаєш, тоді ласкаво просимо, а поки що сиди тихо!" - гримала я. Згодом на одній із наступних акцій він єхидно сказав, що особисто брати участі у ній не буде - "Ви ж заборонили". Ясно, що не в мені була справа, там були якісь свої міркування, та й ненадовго його вистачило - він, як називає таку публіку Корчинський, "буйний". Такі в наш час менеджерів, помножений на менталітет "хата скраю", на вагу золота.

Я казала, що революціонеру, як це не парадоксально звучить, не можна потрапляти у тюрму: тюрма ламає. З неї виходять, забувши про барикади, і починають шукати, де жити і чим годувати сім’ю. Він посміхнувся і сказав: "Навіть якщо я ще раз відсиджу, зі мною все буде нормально".
Оце вам Льоша Макаров. Решту не розповім.

( Далі )

По-перше, якщо зараз його депортувати, він отримає довжелезний строк - а 22-річний хлопець, нагадаю, нічого не вкрав, нікого не вбив. Та нацболка, принаймні, отримала статус біженця, а Макаров від держави Україна ще нічого не отримав. І взагалі, пробачте, одна річ - спустити зі сходів, і зовсім інша - віддати бандитам чи ментам.
По-друге, я люблю буйних. Ось треба буде на барикади лізти - і хто це робитиме? Анонімні ЖЖ-шні коментатори? :) А такий Макаров знадобиться.
Звісно, багато таких безбашенних нам не треба, бо розвалять державу. Але багато їх у нас і немає.
По-третє, мені просто не подобається, що за кидання зеленки, про яке ще й не доведено, що це вони кидали, двоє людей півроку сидять у СІЗО. Зрозуміло, що будь-хто інший за ті ж самі дії більше штрафу і кількох діб арешту (це в найгіршому разі) не отримав би.
По-четверте і головне, мені дуже не подобається, що з Росії подивилися суворо - і наші можуть узяти і віддати втікача. А якого біса?

( Далі )

Була вчора ввечері у Мистецькому дворику - на концерті на підтримку політв’язнів Макарова і Краснощока, які уже півроку сидять в Одеському СІЗО за підозрою у скоєнні страшного злочину - обляпуванні зеленкою дверей офісу українофобського телеканалу.
Співала Кет і молодий гурт з Броварів "Майстер". (Щоправда, дівчина Марго, яка виконала дві чи три пісні разом з хлопцями, пояснила мені, що це не зовсім гурт, бо один з хлопців - з її гурту, що зветься "Одна". ("Не одна я, а одна пісня", - пояснила вона). Голос у Марго дуже гарний, на жаль, співала чуже, цікаво стало, чи є в неї і власний репертуар).

Залишились ніби два пласти вражень. Перший - знайомий: це пісні Кет (вона співала майже весь свій звичний репертуар, нічого незнайомого мені не було) і тусовка слухачів. Автономи, мало не в повному складі "Братство" та інша радикально-революційна молодь. Я не знаю кожного з них в обличчя, але безпомилково впізнаю їхній стиль і дух.
Другий пласт - настільки забутий, що вже майже незнайомий: сам мистецький дворик, де я була вперше. Напівзруйнований старий будинок і стіна з цегли, дерев’яні сходи і металеві місточки, які утворюють такий багаторівневий неймовірний двір. Мені й на думку не могло спасти, що в центрі Києва (вулиця Грушевського, просто за Європейською площею) ще досі може існувати щось подібне. Раритет, привіт з минулого, як ті бомбосховища з моєї ранньої юності, де зараз давно офіси.

( Далі, фото, відео )

Це початок концерту, коли ще бодай щось було видно:


( Ще відео )

А це закінчення виступу Кет, коли ми підсвічували її ліхтариком:


( Ще відео )

Пісня, яку вона написала сама, присвячена Олексію Макарову. Він теж пару разів був героєм моїх постів. Це колишній нацбол з Росії, "вуличний революціонер", який перебуває в розшуку в РФ і попросив в Україні політичного притулку.
Зараз він сидить в одеському СІЗО - за підозрою у нападі на офіс прокремлівського телеканалу.