Олена Білозерська: Знаю, як треба!

У нас новина: Deutsche Welle не витримала тиску людей, які не читали мій блог, але дуже не люблять Україну, патріотів і націоналістів, і, поігнорувавши заклики тих, хто його читав, зняла Україну і українську мову з цьогорічного конкурсу.

Особисто я задоволена, що так сталося. Бо мене цікавить визнання українців, які мене читають, а не німців, які не читають :)
Але - за державу прикро, звісно.

"Антифашистам"-стукачам Велика Подяка (с). Бо вони, по-перше, зробили мені такий піар, який ніякий олігарх ні за які гроші не купить, і який ніякою багаторічною самовідданою працею не заробиш.
По-третє, дали нагоду порядним людям різних політичних поглядів зайвий раз продемонструвати свою порядність. Під час цього скандалу практично жодна людина від мене не відступилась.

На німців зла не тримаю і, як і раніше, бажаю їм якнайскорішої диверсифікації поставок газу :)

За посиланням - моя колонка в Українському Тижні, де пишу дещо з того, про що не казала раніше. Ось вам уривок:

"У автора цих рядків є знайомий, який часто робить абсолютно божевільні конспірологічні прогнози – не менше половини з яких, втім, якимсь дивом збуваються. Так ось, довідавшись про початок скандалу, він сказав, що це «ФСБшна тема». На його думку, коли у північно-східній державі побачили, що на конкурсі від України перемагають блоги людей з правими поглядами, було вирішено дочекатися оголошення результатів, а потім на весь світ оголосити переможця нацистом. Щоб можна було сказати, що Україна нацистська держава, бо українці голосують за фашистські блоги. І таким чином відрізати нас від Заходу, де нацистів, як відомо, не люблять.

Опосередкованим підтвердженням цієї версії є те, що після того, як великий відсоток українців віддав голоси «Свободі» і вона потрапила у парламент, здіймався схожий лемент, спрямований за кордон.

Ще один цікавий момент. Звернемо увагу на те, чого вимагають ініціатори скандалу. Цитую їхню петицію: «Требуем аннулировать результаты конкурса The Bobs-2013 в номинации «Лучший блог на украинском». Тобто – не зняття постфактум з конкурсу одного конкретного блогера, а скасування результатів взагалі.

У першому варіанті перемога дісталася б тому, хто посів друге місце, тобто проекту Дмитра Різниченка, в якому збираються найцікавіші матеріали з української блогосфери – різної тематики, без жодної пропаганди. Сам Різниченко, до речі, повівся гранично гідно: як тільки почався скандал, заявив, що вважав би ницістю прийняти перемогу, здобуту шляхом доносу.

У другому варіанті де-факто скасовується цьогорічна (а можливо, й не тільки цьогорічна) участь нашої держави у міжнародному конкурсі блогів. Бо номінування конкурсантів, відбір фіналістів і голосування займають аж три місяці, і ніхто б для України не став проводити цю процедуру від початку.

Цього року Україна вперше взяла участь у конкурсі The Bobs. Це приємна подія, але не більше того. Мало хто у світі знав би про це нове досягнення нашої держави, а пишалися б ним лише українські блогери. Але якщо у перший же рік участі Україна зі скандалом вилетіла б зі змагання, бо українці, виявляється, обирають «нацистів» - оце вже серйозний удар по іміджу нашої держави у світі. Вигідний, безумовно, тільки Кремлю і його місцевій агентурі".

ПОВНІСТЮ ТУТ:
http://tyzhden.ua/Columns/50/79579

Незважаючи на доноси стукачів, керівництво Deutsche Welle не скасовує результати конкурсу The Bobs "Кращий блог українською", поважаючи вибір незалежних членів журі і голосування користувачів. (Хоча, звісно, й не з усім, про що йдеться в цьому блозі, погоджується).



Петиція на підтримку мого блогу з усіма зібраними підписами надійшла до них вчасно.

Рішення це, безумовно, вважаю правильним, бо це був конкурс блогів на теми громадського активізму і правозахисту (а в активістів і правозахисників можуть бути різні погляди, одна з головних цінностей для європейців - свобода думки і слова), а не конкурс блогів певної політичної орієнтації.

( ДАЛІ )

Стукачі, про яких ви вже знаєте з моїх попередніх постів, нарешті остаточно оформили свій донос і надіслали його німцям. Це шедевр, плід колективної (десь трьох-чотирьох осіб) стукацької творчості. Вони оформили його у вигляді петиції і збирають підписи.
Підписати донос на мене, в тому числі анонімно, в тому числі не громадянам України, в тому числі тим, хто не розуміє української мови і тому ніколи мене не читав, можна на сайті www.change.org. Так вже й бути, попіарю їхню ініціативу, хай підписів буде більше.



От не хотіла цього писати, соромилась трохи, але не витримаю, напишу: дуже, просто дуже задоволена, що так вийшло.
Уявіть собі мою ситуацію, особливо в останні три роки. Після приходу цієї влади змушена займатися переважно правозахистом - праця необхідна, важка, забирає багато часу, але, на жаль, мало кому цікава.
Між тим, сила і вплив журналіста, громадського діяча і взагалі будь-якої публічної особи є лише тоді, коли якомога більше людей знають її ім’я і ресурс.
Сучасний медіа-світ жорстокий: не будеш постійно нагадувати про себе - тебе все одно що нема. А штучно себе піарити - за допомогою замовних матеріалів чи стрибання голяка перед телекамерами під виглядом протестної акції я ж у житті не стану.

І тут мені зненацька - два подарунки долі, причому підряд. Спочатку мій блог, який вже 6 років, а особливо останні три роки, висвітлює проблеми, пов’язані з громадським активізмом і правозахистом, номінують на конкурс блогів, пов’язаних із громадським активізмом і правозахистом. І він перемагає серед україномовних блогів, набравши 46% голосів, і посідає третє місце у світі. Я злукавила б, якби сказала, що мене не тішить, що стільки людей підтримали мене і мою діяльність. Тішить, ще й як, і викликає відчуття глибокої вдячності цим людям.

І одразу ж другий подарунок: два-три стукачі абсолютно безкоштовно влаштували мені колосальну піар-кампанію. За таке гроші платять, і великі, яких у мене і близько нема, а вони - безкоштовно. (Ні, може, звісно, їм хтось і заплатив, але точно не я :)

Перемога на конкурсі The Bobs не давала мені жодних матеріальних вигід, лише об’єктивну фіксацію відданих за мене голосів - показник моєї потрібності людям. І це у мене відібрати ніхто уже не зможе. Спізнилися стукачики - треба було стукати раніше, коли блог тільки потрапив у фінал :)

Тепер, що б не відбулося далі, я у виграші.
Якщо керівництво Дойче Велле прийме рішення не скасовувати результати конкурсу - стукачі утруться і зрозуміють, що задурно попрацювали на мене.
Якщо ж скасує - постраждає репутація організаторів конкурсу, а моя не постраждає. Бо ті, хто мене знають і читають, так само мене знатимуть і читатимуть, їх тільки стане більше. Також відбудеться ще один гучний скандал, про який писатимуть журналісти, а я за це знову не платитиму ні копійки :)

У нашій державі всі нормальні люди знають, кого і за що (і, головне, хто) обзивають нацистами, так що за свою репутацію я цілком спокійна :)
Коротше, якби не огидно мені було спілкуватися зі стукачами і українофобами, я б їм по закінченні цієї історії ще й красно подякувала б :))
Отже, насолоджуймося доносом:

( ПОВНИЙ ТЕКСТ ДОНОСУ )

Завдяки вашому голосуванню, друзі, мій блог http://bilozerska.livejournal.com переміг на всесвітньому конкурсі блогів і сайтів медіа-активістів The Bobs, організованому Deutsche Welle, у номінації "Найкращий блог українською". Він набрав 46% голосів.

І здобув третє місце у світі (номінація "Найкращий блог") - теж за результатами онлайн-голосування (10% голосів). До речі, блоги українською мовою уперше взяли участь у цьому конкурсі.

Список усіх переможців тут:
https://thebobs.com/ukrainian/category/2013/?only_winners=true

На жаль, у шістьох головних номінаціях, де змагалися між собою представники різних держав, серед переможців немає жодного українського блогу чи проекту. Сподіваюся, наступного року наші результати будуть кращими.



Хочу подякувати тим, хто номінував мій блог на цей конкурс,
членам журі, які відібрали його до списку фіналістів,
і, звісно, ж усім, хто голосував за мене і заохочував до цього інших. У першу чергу це: Вікторія Омельченко, Володимир Ущаповський, Кость Зацарний, Тетяна Близнюк, Христина Бевз, Макс К. і багато-багато інших. Всіх, звісно, не знаю і не можу знати поіменно. Але без підтримки нашої неформальної спільноти, у якій я знаходжусь, де мене знають і люблять - нічого б не було.

Дякую, друзі!

P.S. Я вже практично одужала (тьху-тьху...) і тепер, сподіваюся, зможу писати більше і цікавіше. Щоб це все хоч недаремно було.

Це у даному разі Латвія. МЗС Латвії оголосило персонами нон-грата двох істориків з Росії - на підставі висновку про те, що їхні дії шкодять Латвії та її громадянам. Також істориків внесли у перелік осіб, в’їзд яких у Шенгенську зону небажаний.

Один із них планував в кінці березня прибути до Латвії з виставкою «Угнанное детство: судьбы детей, угнанных на территорию Латвии, 1943-1944 годы». Це повний аналог всіх отих наших українофобських виставок про Волинську різню, приїздів і лекцій усіляких Ескіних чи як їх там - різноманітних українофобів з Росії, Польщі, Ізраїлю, а також наших власних регіонівських посіпак, які беруть гроші за те, щоб посварити Україну з Європою.

Останнім був гість з Німеччини, Россолінський-Лібе, який 29 і 1-го мав читати українофобські лекції про УПА і Бандеру. 1 березня під час лекції у посольстві ФРН його непогано пропікетували свободівці (текст тут, фото тут). З 29-м вийшло ще цікавіше. Лекція планувалася у Могилянці, але її перенесли у Торгову палату, причому дозволили вхід лише по паспортах, а фото- і відеозйомку дозволили проводити лише організаторам. Тобто - відсікли журналістів, а також потрапляння в Інтернет матеріалів про ексцеси, якби такі відбулися.

Відреагувавши на звернення "свободівців" (а також, певно, не бажаючи тих самих ексцесів), керівництво Торгово-промислової палати відмовило українофобу у наданні приміщення. Наскільки я розумію, лекція відбулася лише у посольстві, в закритому режимі.
Хоча й сам факт, що таке от пустили до посольства, багато каже про ставлення Німеччини до України.

У кожного народу є свої герої-символи. Як правило, це герої визвольної боротьби. Де визвольна боротьба - там неминучий якийсь відсоток звірств, з обох боків. Але чи може приїхати, приміром, український історик до Італії із лекціями про звірства Гарібальді? Це ж будуть анти-італійські акції, всі це так і зрозуміють і чемно вкажуть гостю на двері - і з Італії, і з усієї Шенгенської зони. А ми не вказуємо - ні Ескіну, ні Россолінському-Лібе, ні Кадирову. А потім ще дивуємося, що іноземні посли читають нам нотації.

Хлопці з "НацАльянсу" вирішили це довести і, використовуючи приховану камеру, добряче підловили АТВшників.
На прохання guzj піарю цей феєричний ролик:



Не певна, що хлопці повідомили дирекції каналу, що запропонована ними історія вигадана від і до, але фактом залишаються:
а) розцінки за оприлюднення інформації, вголос названі керівництвом каналу;
б) АТВшники не перевіряють інформацію, якщо за неї заплачено.

Мало не добу воюю з комп’ютером і зараз, здається, нарешті зможу показати вам фото і відео зі свободівської ходи 27 квітня.
Перш за все, спробую показати довжину колони (на фото влізла десь друга її половина, взагалі, тут треба дивитися відео):


Коли я робила ці фото, нагорі поруч зі мною якийсь немолодий мужик, зовні схожий на ветерана спецслужб, просто-таки біснувався: "Националисты! Я б их стрелял, я б их своими руками давил! Где националисты, там порядка в стране не будет! Уже и власть эту убрали, а они ходят! Стрелять!".
Вони ходять, а ваша, дядьку, доля - лаяти їх на кухні.



( Далі )

Сьогодні в Українському домі ВГО "Русскоязычная Украина", яку очолює нардеп від ПР Вадим Колесніченко, відкрила українофобську виставку "Польські та єврейські жертви ОУН-УПА". За наказом Кремля готують підгрунтя для зняття звання Героїв з Шухевича і Бандери.
Поляки, які ще недавно були нашими ліпшими друзями, бо так наказали з США, тепер отримали звідти ж протилежний наказ - здати нас Кремлю.



Українські націоналісти, переважно зі "Свободи", висловили свою незгоду із відкриттям цієї виставки, і були затримані перевдягненим у цивільне "Беркутом". Деяких за ноги тягли вниз по сходах. Зараз вони у Шевченківському РОВД на Герцена, скоро буде суд. Маю встигнути свідчити. Всі, хто можуть, негайно туди (Смірнова-Ласточкіна, 10б, біля Львівської площі).
Що це був перевдягнений "Беркут" - сказали хлопці зі "Свободи", які впізнали в обличчя міліцейських керівників, які, теж у цивільному, віддавали їм накази.
Колесніченко знущався на тему тридцяти срібняків. Хто б казав.

Кремлівська влада і її "п’ята колона" - справжні нащадки Гітлера. Те, як наполегливо і нахабно вони намагаються розділити східних і західних українців - розподіл Чехословаччини не нагадує?

Закінчиться цей беспрєдєл разом із каденцією Обами. Після нього у них буде президент-консерватор, і все повернеться на свої місця, тільки декому знатимемо ціну. А поки що треба протриматись.

Це основне. Решту ви побачите на фото і відео. Пікет націоналістів під Українським домом ("Свобода", УНП, КУН, УНА-УНСО) я зняти не встигла, і дуже дякую Віктору Круку, який оперативно надав свої фото.

І ще одне. У лідерів і учасників визвольних рухів, завжди, в усі часи і в будь-якій країні, руки по лікоть в крові. В т.ч. в крові невинних. Бо вони воюють, а війна - це ЗАВЖДИ бруд і кров невинних.
Тому треба дивитися лише на те, заради чого люди ллють кров. Якщо задля незалежності своєї країни, то вони герої. Звичайно, герої для цієї країни і цієї нації. Ніхто не нав’язує Бандеру і Шухевича в герої полякам, росіянам чи євреям. Це українські герої, і той, хто їх не визнає, не визнає і нашої Нації.

Не зраджуйте нас, поляки, не робіть цього! Бо якщо впаде наша державність, ми прийдемо до вас. І все вам тоді згадаємо. Щоправда, тоді ми зватимемось не бандерівцями, а росіянами. Та чи буде вам від цього легше?

( Під катом - фото )

UPD (19:44). Триває суд, я давала свідчення. Оперативну інфу дивіться тут:
http://twitter.com/bilozerska
Поясню, бо майже нічого не розповіла про те, що там відбулося. Хлопці кричали "Ганьба!", "Колесніченко - провокатор!" і "Геть окупантів з України!". При цьому ніхто з них не матюкався, нікого не бив, не хапав і нічого не ламав і не псував - за винятком однієї виданої організаторами виставки книжки - її порвали і кинули папірці у їхньому напрямку. Міліціянти, чи хто вони такі, були в цивільному.

UPD (20:10). Перший хлопець - Юра Ноєвий з київської "Свободи" - виправданий судом за відсутністю складу правопорушення.