Олена Білозерська: Знаю, як треба!

(по-русски читать тут)
Люди, вчора на сайті УНІАН просто розкішна стаття. "Мочити хохлів в Інтернеті – єсть така робота". (спасибі за лінк sparrow_hawk).
Вона про тих, кого я зву "собачками", а автор статті, головред УНІАНу Олександр Харченко, "полюцерами".
Які вони "полюцери" (пам'ятаєте анекдот: "Якщо у вас ні грошей, ні яхти, ні імені в шоу-бізнесі - тоді ви, батенько, не гей, ви звичайний підар!"), вони собаки. Гавкучі і зовсім-зовсім безпечні собачки за парканом аж занадто сусіднього сусіда.


Типовий собачий коментар

Автор статті доводить, що це не просто "ентузіасти", безоплатні і переконані любителі "хохлосрачу", а люди, що одержують зарплатню і координуються з одного центру. З прикладами, з аргументами. Всієї статті не перекажеш - це блиск, її треба прочитати від початку до кінця.

Тільки дарма пан Харченко пише в кінці, що не знає поки що рішення, як з ними боротися.
Засіб один, але стовідсотковий - ігнор! Не відповідати, не банити, не видаляти навіть їхні каменти, щоб було видно, де, як і з якою інтенсивністю вони працюють. Не будемо читати, що вони пишуть, адже і вони не читають, що пишемо ми - просто заходять на "підшефні" сайти, форуми і блоги і паскудять.
Що, не влаштовує? А існування під боком агресивної Московської імперії нас влаштовує? Ні, але ми терпимо.
А цих навіть не терпіть - дивіться і насолоджуйтесь! Не подобається запах? Це гниють газорублі, витрачені на розвал нашої держави. Труп ворога не може погано пахнути (с).
Треба пишатися тим, що проти нас, українських блогерів, працюють спецслужби цілої імперії, і що у нас потихеньку виходить вигравати у них. Майже всі мої френди вже звикли ігнорувати собачок.

Головне, друзі, не витрачати на них ані секундочки свого часу, ані нейрона своїх нервів, ані краплинки своїх емоцій, окрім легенької побіжної радості: о, ще кілька газорублів марно витрачено! Тепер вони не підуть на підкуп наших політиків, на зброю проти нас...
Так, один камент коштує копійки. Але на все каменти витрачені мільйони.
Ігнор з нашого боку - і ці мільйони зогнили.
Звичайно, вони дуже скоро винайдуть щось нове. Але ми і з цим впораємося. Ми ж не за газорублі працюємо, значить - ми завідомо сильніші.

http://bilozerska.livejournal.com/169141.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/169141.html

Пишу поспіхом з комп’ютерного клубу в іншому місті, тому не дивуйтесь, що майже не відповідаю нікому і зовсім не читаю френдстрічку.

По-перше, ГАУМАРДЖОС САКАРТВЕЛО!



Вчора була річниця нападу Росії на Грузію. Багато розмов про можливість другого нападу. Тримайтеся, побратими-грузини, ми з вами. І краще Вам зараз об’єднатися навколо вашого президента і підтримати його - навіть незадоволеним. Хай він буває занадто запальний, хай має інші недоліки - але у вас, як у нас - кращого поки що немає.
А сьогодні 10 років правління Путіна. Його чекають трибунал і шибениця.

По-друге, як вам падіння ЖЖ та інших соціальних мереж - більше, ніж на добу? У суботу відчула це на собі у повній мірі. Можливо, зараз стало відомо щось нове, чого я не знаю, але скажу свою думку.
Вірю, що метою атак справді була одна людина - грузинський блогер cyxymu. Але зараз, слава Богу, не війна, а тільки річниця її початку. Не думаю, що ексклюзив, який він міг опублікувати до річниці, вартував таких шалених атак на потужні Інтернет-ресурси. Це все одно, як влаштувати атомний вибух, щоб убити одну людину. Або спалити ліс, щоб викурити конкретного вовка. Цілком у путінському стилі, але все одно занадто.

Гадаю, це була генеральна репетиція. Коли почнеться війна (не обов’язково у Грузії) або якісь не менш гарячі події, кремлівці одним махом відрублять усі правдиві (=непідконтрольні їм і взагалі нікому) канали інформації. Зараз вони продемонстрували, що це можливо.

Звісно, на кожну дію знайдеться протидія. Спробували шантажувати Європу газом - отримали "Набукко". І зараз проти них теж щось вигадають.
Розумію, що зараз над цим думає півсвіту, але голови зайвими не бувають. Давайте поміркуємо і ми, що робити.
Поки що я вирішила, що якщо матиму ексклюзивну інформацію, а блог мені покладуть, скидатиму її напряму на ЗМІ. Це не вихід, бо у кожному ЗМІ є редактор, але краще, ніж нічого.

У кого які варіанти? Перепрошую ще раз, бо розумію, що в ці дні цією темою забита вся моя френдстрічка - ну не маю я змоги зараз її глянути! :(

http://bilozerska.livejournal.com/163386.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/163386.html

А ну, зафрендьте мене бігом ще хтось, бо вже боюся :))

Що за масове закриття ЖЖ в останні кілька днів?
Сьогодні ще один.
А ну, вертайтеся!
Бігом!!! Я ж до вас уже звикла :)

Останнім часом у наші ЖЖ масово лізуть боти.
Мені особисто траплялися двох видів.


Автор малюнку - Настя Забродіна

1-й різновид. Вони тебе френдять. Ніки у них, як правило, - ідіотський набір літер і цифр. Пости в ЖЖ написані то в жіночому, то в чоловічому роді (бо тексти і картинки насмикані з Інету, а програма - американська, а в англійській мові дієслова не відрізняються в залежності від статі). Через деякий час цих ботів, як правило, засуспенджують.
Розраховані, вочевидь, на те, що хтось "автоматом" зафрендить їх у відповідь. Коли френдів у бота набереться багато, поститиме рекламний спам або ще якусь гидоту.

2-й різновид. Тобі прибуває камент "загального" змісту, який можна написати на будь-який пост. Ці каменти завжди починаються з "Ні;" (знову-таки, вочевидь, не придумали, як викинути стандартне звертання з американської програми).
Останнім часом ці "хайкери" навіть балансують на грані образ.
Приклади: "Ні; Отличный журнал, мне очень понравилось, буду заходить сюда каждый день!". Вчора мені прибув камент: "Hi; Кругом война, смерть, глупость, а вы тут… сами знаете, чем занимаетесь", а сьогодні - перший з рекламним лінком - піарив якийсь сектанський сайт. Причому прибув на мій пост про християнство - вочевидь, бот працює з тегами.

Якщо зайти до нього в ЖЖ, стане видно, що його веде людина, а не бот. Ці юзери розсилають за допомогою програми тисячі безглуздих каментів, розраховуючи на те, що частина людей зайде подивитися, хто їм таке написав, і у них збільшиться відвідуваність (або відвідувачі побачать рекламу). Стать у коментарі теж часто не співпадає зі статтю власника журналу.

Перших я просто не френджу у відповідь.
Других не баню, бо взагалі нікого не баню, і навіть каменти не видаляю. Відповідаю стандартно: "Ганьба ботам!" :))
А ви робіть з ними, як знаєте :)

http://bilozerska.livejournal.com/110222.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/110222.html

Була сьогодні на першому дні Blogcamp CEE 2008. Розумію, що це з’явиться всюди, але розповім трохи і собі.

Незважаючи на те, що більша частина учасників має підтягнутися у суботу, вже сьогодні їх було сотні дві. Було багато гостей з інших країн, перераховувати не берусь – багато. Народ симпатичний, молодий, всі в джинсах, всі дуже підковані (мені б про Інет стільки знати :) Під час презентацій веселилися від душі - і нікого це не ображало, і нічому не шкодило.

Послухали кілька доповідей – вступну про Інтернет-ринки в країнах Європи, і окремо по Україні, Росії, Білорусі і країнах Балтії.

Під катом буде багато цифр і графіків – взагалі люблю статистику, а тут вона таки цікава.
Отже, ( Про Європу )

Під час доповіді росіян Марини Акуліч і Дмитра Главацького про Рунет виник маленький інцидент. Після купи «професійних» питань один хлопець із залу по-українськи спитав про свободу слова у Рунеті. Доповідачка не все зрозуміла, організатор миттєво запропонував виступити перекладачем, а хлопець, що поставив питання, здалося, не без погорди сказав: «Я можу і по-англійськи». І дійсно, перейшов на англійську, хоча іноді робив паузи, підшукуючи слова. Росіянка вислухала і почала відповідати біглою англійською. Значна частина залу не зрозуміла, почалось легке хвилювання, і вона перейшла на російську. По суті питання - росіяни спростували, що їхнім провідним ЗМІ заборонено вживати слово «криза», а глобально - віджартувались і з’їхали.

Як я оцінюю цю ситуацію? З одного боку, гріє душу, що ми дожили до таких часів, коли українці з росіянами по-англійськи спілкуються :) Але все одно – спілкуватися з росіянами по-англійськи або через перекладача варто, коли зустріч офіційна або дискусія політична. А тут, під час суто професійної конференції, з громадянами Росії, які не зобов’язані і не можуть знати української мови і не намагаються нікому хамити, а у залі сидить купа людей з різних країн, де всі розуміють російську, – у такій ситуації треба переходити на російську і не робити хвилі. Врешті-решт, це одна з міжнародних мов :)

( Про Україну )

( Про Білорусь - спеціально для тамтешніх френдів )

Повернулася з невеличкого відрядження :) Про політичну ситуацію, чесне слово, напишу у понеділок :), а поки що - прикол.

Ви ж знаєте, що я задля експерименту і просто від балди взяла участь у конкурсі на кращий український блог (http://blogcampcee.com/uk/buba/holovna)
Спасибі всім, хто за мене проголосував. Завдяки вам я постійно була у першій п’ятірці.

Так ось, позавчора один з моїх конкурентів (людина, м’яко кажучи, не проукраїнських поглядів), розмістив на форумі "Газети 2000" і ще в кількох місцях оголошення такого змісту, щоб, мовляв, за нього, "беспартийного сторонника госстатуса русского языка в Украине", голосували, оскільки прес-секретар УНА-УНСО Олена Білозерська теж у першій п’ятірці і може перемогти.
Після цього на українофобських форумах (лінки на гілки маю, але не хочу їх тут піарити) почалася справжня істерія на тему "не дамо такій-сякій перемогти", і йому почали накручувати голоси.

Цікаво - я чомусь не закликала всі праві сили голосувати за мене, щоб не переміг "сторонник госстатуса" :) І взагалі ніде і нікого не закликала - лише один раз повідомила у власному ЖЖ про свою участь у конкурсі.

Але конкурентом захоплююсь. Він вчинив як політик, а не як дрібний шахрай. За три дні до кінця голосування грамотно "обрав ворога" і на антипіарі вийшов на перше місце.

Цей пост - не заклик терміново голосувати за мене. По-перше, вже, мабуть, пізно, неділя - останній день, по-друге, я хочу, щоб за мене голосували ті, хто мене читає, а не ті, хто не хоче, щоб переміг хтось інший :)

ВИСНОВОК: більше року я вела, сподіваюся, достатньо якісний блог, по-чесному взяла з ним участь у конкурсі і по-чесному потрапила до першої п’ятірки. Це дуже хороший результат для тих, хто "по-чесному".
А для того, щоб стати першим, треба інтригувати, обирати ворога, мобілізовувати людей, які тобою не цікавляться, - коротше, займатися політикою :)

http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/89334.html

Читаю іноді френдів і думаю: "Ах, які люди в ЖЖ пишуть, наскільки вони цікавіші й талановитіші за професійних журналістів!".
А потім з’ясовується, що багато хто з них і є журналісти. Але в своїх ЗМІ (читала) вони не пишуть так яскраво, як у своїх ЖЖ.
Чому? Бо у більшості ЗМІ зараз не дозволяється мати не лише власну думку, до чого вже багато хто звик, а й власний стиль.

Якщо у мене колись з’являться гроші, я відкрию власне ЗМІ, наберу колектив виключно з ЖЖ-стів (не лише професійних журналістів) і нікому не дозволю правити те, що вони пишуть.
Мабуть, це ЗМІ автоматично стане найпопулярнішим в країні :))

П.М. Я не боюся, що хтось вкраде цю мою ідею. Бо набрати колектив з ЖЖ-стів він зможе, але не правити їх - ніколи. Це тільки я. Бо натерпілася :))

Народ, хто підкаже? В мене не працює кнопка "Користувач ЖЖ" (щоб вставляти посилання на чийсь ЖЖ). Коли натискаєш на неї, вилітає сторінка з  довжелезним і незрозумілим повідомленням про якусь помилку (починається error parsing response).
В різних браузерах те саме. 

Мо, хтось підкаже, як це робити вручну?

З.І. Відповідь на попереднє питання (при написанні і редагуванні посту не відображалися кнопки форматування тексту) отримала (спасибі dyadechko_volyn), тому викидаю його з цього посту.


Поновлено: Навчилася вставляти посилання на юзерів ЖЖ вручну (поміг keith_merwill).