"Я знаю правду! Всі правди колишні - геть! "

[o_bilozerska]

* * *
Я знаю правду! Всі правди колишні - геть!
Не треба людям з людьми на землі боротись!
Дивіться: вечір, дивіться: вже ніч і смерть.
Про що - поети, коханці чи полководець?

Вже вітер дужчає, трави уже в росі.
Вже скоро зорі застигнуть, немов прикуті.
І під землею скоро заснемо всі,
Хто на землі не давали комусь заснути.

Марина ЦВЄТАЄВА
Переклад Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ
15.11.2009


* * *
Я знаю правду! Все прежние правды - прочь!
Не надо людям с людьми на земле бороться.
Смотрите: вечер, смотрите: уж скоро ночь.
О чем - поэты, любовники, полководцы?

Уж ветер стелется, уже земля в росе,
Уж скоро звездная в небе застынет вьюга,
И под землею скоро уснем мы все,
Кто на земле не давали уснуть друг другу.

Марина ЦВЕТАЕВА
3 октября 1915

Comments

[Белк (from livejournal.com)]

Тень-тень, зная Вашу тягу к поэзии, хочу Вас познакомить с хорошим стихом, также наполненным любовью к Украине

Ян Таксюр, литератор, публицист

«Президент П.Порошенко пообіцяв
1000 гривень кожному солдату за
один бойовий день».


Може, правда, а може, й легенда –
Дивні, Господи, в Тебе діла! –
До палацу Петра, президента,
Якось мати солдата прийшла.
До палат бідна жінка не звикла…
Вийшов сам. Уклонилась йому:
– Гривень тисяча – гроші великі
Та за сина я їх не візьму.
І не візьме іх кожная мати!
Прошу вас від зажурених нень
Тих дітей, що пішли воювати,
Поверніть нам хоча би на день.
Тільки день! Та синок буде поруч,
Не каліка, не мертвий, живий.
Хто тягнув материнськеє горе,
Знає, що таке день бойовий.
Ну, а ми, хоч в нас мало багатих,
Тисяч гривень зберем не одну.
Все, що є, зберемо – і в палати
Вам сюди принесем чи в казну.
Нам нічого не шкода, бо сина
Очі, руки не мають ціни.
Як для матері діти безцінні,
Так для Бога безцінні вони.
Президент щось казав про закони,
То потилицю чухав, то ніс…
Раптом входить міністр оборони,
Папірець ізім’ятий приніс.
«Син ваш був…екіпаж БТРа
Весь згорів…». Затремтіла рука.
Тут заходять чиновники з мером,
Із грошима приносять мішка.
Кажуть: – Радуйся, радуйся, мамо!
І сльози вже занадто не лий.
Наша гривня упала, мов в яму,
І оце – лиш за день бойовий!
Курс упав, і життя стало варто
Тільки доллар, а в гривнях – мільйон!..
Йшла, убога, з грошима повз варту,
Повз чиновників тих легіон.
Посміхавсь легіон той треклятий –
Очі мертві, і душ не шукай –
Обдурили і сина, і мати,
Обдурили вишневий наш край.
З отих пір ходить мати по світу,
І по рідній своїй стороні:
– Люди, слухайте! Слухайте, діти!
Правди зовсім нема в тій війні.
Якщо скаже вам хтось убивати,
То нехай би язик в нього всох!
Коли проти війни кожна мати –
І народ, значить, проти, і Бог.
Так і ходить. І чує країна.
Не боїться, бо в правді – життя.
Ну, а гроші, що дали за сина,
Мати кинула десь на сміття.

Да, хоть хозяйка этого блога придерживается правонационалистических взглядов, но она, в отличие от вас с "толерантным" Максимусом, так тупо не банит. Берите с неё пример!!! С колорадским приветом! :)))