![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
o_bilozerska(По-русски читать тут)
Розповіли мені днями дуже дивну, як на мене, ситуацію.
Літня жінка має мізерну пенсію, але в неї є дві дочки, які дуже добре заробляють і мамі завжди допомагають. Вона просить сусіда знайти їй роботу. Він знаходить - консьєржем за 150 доларів, але питає, навіщо їй в її ситуації йти працювати.
- Старша дочка хоче, щоб я сиділа з 3-річною онучкою. Каже: "Мамо, я тобі скільки завгодно грошей дам - не наймати ж мені чужу няню, якщо в дитини є бабуся!". А з дитиною важко, вона всюди лазить, бавиться. Кажу дочці: бери дитині молоду няню, а я піду працювати!
Ця жінка воліє за мізерні гроші працювати "на дядю", маючи можливість цього не робити, замість доглядати власну онуку! А дитину, яка має рідну бабусю, довірять чужій людині. Я ще розумію, коли нема іншого виходу, коли обоє батьків мають працювати, а бабусі-дідусі живуть далеко або вже померли - тоді для дитини наймають няню. Але щоб так...
А яка ваша думка?
http://bilozerska.livejournal.com/142950.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/142950.html
Розповіли мені днями дуже дивну, як на мене, ситуацію.
Літня жінка має мізерну пенсію, але в неї є дві дочки, які дуже добре заробляють і мамі завжди допомагають. Вона просить сусіда знайти їй роботу. Він знаходить - консьєржем за 150 доларів, але питає, навіщо їй в її ситуації йти працювати.
- Старша дочка хоче, щоб я сиділа з 3-річною онучкою. Каже: "Мамо, я тобі скільки завгодно грошей дам - не наймати ж мені чужу няню, якщо в дитини є бабуся!". А з дитиною важко, вона всюди лазить, бавиться. Кажу дочці: бери дитині молоду няню, а я піду працювати!
Ця жінка воліє за мізерні гроші працювати "на дядю", маючи можливість цього не робити, замість доглядати власну онуку! А дитину, яка має рідну бабусю, довірять чужій людині. Я ще розумію, коли нема іншого виходу, коли обоє батьків мають працювати, а бабусі-дідусі живуть далеко або вже померли - тоді для дитини наймають няню. Але щоб так...
А яка ваша думка?
http://bilozerska.livejournal.com/142950.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/142950.html
Re: то колись ми всі станемо середньою статистикою.
Date: 2009-06-04 04:58 pm (UTC)Дякую, гостинна хазяйко. :)
"...але події, пов"язані з батьком, він забезпечував сам."
ну ви прям, якісь, як не "мєстниє". :)
Книгу "гарем", пардон, в д*пу. Всё ці пояснення, тіпа недостача любові батьків винувата - повна фігня. Що, у американців чи швейцарців немає випадків недостачі любові батьків? Але по подружнім зрадам Росія майже "впєрєді планеєти всєй". Ну і Україна як трьохсотлітня її колишня колонія дуже близька їй по менталітету. Дуже велике значення мають національні традиції. А совєтьскі традиції - прямий потомок російських традицій з меншою добавкою місцевих (українських, молдавських - впишіть потрібне, в залежності від ареалу.) У психологів є таке поняття "культурний сценарій". Це і є національні традиції+штампи нації, які мають дуже велике значення в менталітеті народу і окремих його індивідуумів.
Про зради
Date: 2009-06-04 05:05 pm (UTC)"Бог бабу отнимет, так девку даст". Хорошо на Руси утешали вдовцов. Где-то там, в других странах, безутешные (блин!) рыцари обливались слезами, потеряв любимую жену, писали (блин!) навзрыд эпитафии, шли в монастырь, а наш мужик и не думал тужить. Он испытывал странное чувство облегчения, освобождения, ему открывались новые жизненные перспективы. Ну конечно! Русский Бог - добрый. Ое ему сладкую девку даст. Нет ни одной народной культуры в мире, где бы так цинично относились к женщине, как было заведено у нас. Все это в генах живет до сих пор.
Когда то Ленин верно заметил, что в России есть две культуры: дворянская и "наша". Дворянская культура не жалела сил, чтобы поднять статус русской женщины. Гениальными стихами и прозой Пушкин и Тургенев, Тургенев и Пушкин вбивали в русские головы, что женщины выше, честнее, благороднее мужчин. Некрасов изобразил декабристских жен идеалом национального характера. Толстой, Достоевский, Чехов, - да все они! - вознесли женщину на пьедестал, но она там почему-то не устояла.
"Наша" культура оказалась сильнее. Она не была такой многословной, велеречивой, но пословицы выдали ее сущность, говоря сами за себя. Пословицы раздавили женщину как человека. Она стала предметом насмешек и унижения. Она потеряла вдобавок и статус женщины. Она превратилась в бабу, то есть определилась презрительным словом, непереводимым на большинство иностранных языков.
Весь корпус русской народной мудрости пропитан издевательским женоненавистничеством. Бабе полностью отказано в уме. "У бабы волос долог, да ум короток", - поучает пословица. Бабе отказано в честности: "Баба бредит, да кто ей верит". Бабе отказано в сострадании: "Баба плачет - свой норов тешит". Баба хуже чем собака: "Собака умней бабы: на хозяина не лает". Место бабы - изба: "Знай, баба, свое кривое веретено".
Поразительна порой ничем не объяснимая жуткая злоба в русских пословицах: "Скачет баба задом и передом, а дело идет свои чередом". Бабе отказано и в какой-либо значимости ее суждений: "Сердилась баба на торг, а торг про то и не ведал".
Что касается бабьих страстей, то и тут нет пощады: "Бабье сердце что котел кипит". И никакой пощады по отношению к стареющей бабе. Ей и так невесело стариться, получай же в лоб приговор: "Сорок лет - бабий век". Хотя имеет место и русский, с оттяжкой, волюнтаризм: "Сорок пять. Баба - ягодка опять". Но дальше не задерживайся - помирай: "Пришла смерть по бабу, не указывай на деда".
Мужик важнее бабы, и он этим может гордиться: "Не стать курице петухом, не стать бабе мужиком". Но петух способен превратиться курицу. Вялого, дрянного, робкого, бестолкового мужика на Руси традиционно принято дразнить бабой: "Эка баба, что нюни распустил!"
Бабу надо бить. Так велит русский этикет. Чем сильнее - тем лучше, для нее же самой: "Бабу бей что молотом, сделаешь золотом". Если с бабой что-либо случится - не жалко: "Баба с возу - кобыле легче". А ведь это, в самом деле, смешно сказано. Остро. Талантливо. Вот такой у нас в народе талант-самородок. Ну, и венчает всю эту мудрость великое слово, опять же про курицу: "Курица не птица - баба не человек".
Кто же она тогда?
"Наша" культура пожимает плечами. Она не удостаивает никого ответом. Пословицы кончились - началось хамство.
В советские времена "наша" культура налилась особым соком. Она стала блатной и в этом качестве - соблазнительной для многих русских независимых умов. Женщине в блатной культуре указали на ее низкое место.
Я знаю, от какого наследства надо отказываться. Я знаю: от этого наследства отказаться будет непросто. Дворянскую культуру не вернуть - демократия не позволит. Что же делать тогда бедному русскому плейбою, решившему приобщиться к тому, чего в наших краях не бывало?
Что делать? ... что делать? ...
Может, для начала купить цветы и презерватив?
Хотя с другой стороны, иногда действительно со смехом понимаешь: "Баба с возу - кобыле легче".
(с) Виктор Ерофеев. "Мужчины"
Re: Про зради
Date: 2009-06-04 05:35 pm (UTC)Найгірше - що таке ставлення до жінки живе у багатьох наших чоловіках і досі. Тобто вони думають, що вони розумніші просто в силу статі :)
Re: Про зради
Date: 2009-06-04 07:05 pm (UTC)