"Бабуся"

[o_bilozerska]

(По-русски читать тут)
Розповіли мені днями дуже дивну, як на мене, ситуацію.
Літня жінка має мізерну пенсію, але в неї є дві дочки, які дуже добре заробляють і мамі завжди допомагають. Вона просить сусіда знайти їй роботу. Він знаходить - консьєржем за 150 доларів, але питає, навіщо їй в її ситуації йти працювати.
- Старша дочка хоче, щоб я сиділа з 3-річною онучкою. Каже: "Мамо, я тобі скільки завгодно грошей дам - не наймати ж мені чужу няню, якщо в дитини є бабуся!". А з дитиною важко, вона всюди лазить, бавиться. Кажу дочці: бери дитині молоду няню, а я піду працювати!

Ця жінка воліє за мізерні гроші працювати "на дядю", маючи можливість цього не робити, замість доглядати власну онуку! А дитину, яка має рідну бабусю, довірять чужій людині. Я ще розумію, коли нема іншого виходу, коли обоє батьків мають працювати, а бабусі-дідусі живуть далеко або вже померли - тоді для дитини наймають няню. Але щоб так...
А яка ваша думка?

http://bilozerska.livejournal.com/142950.html?format=light
http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/142950.html

Comments

[kerbasi.livejournal.com]

Вони чужі - це вірно.

А решта... Також певною мірою вірно. Але не більше, ніж всі українки - повії, а українці - втікачі-аліментщики. Я вже багато-багато років працюю у міжнародному середовищі. І не з елітою чи яйцеголовими грантоїдами та радниками, а з нормальними пересічними людьми - технарями, інженерами. Повірте, реальність значно простіша і людяніша. Це тут вам скоріше підроблене рішення суду принесуть, що ви свою дитину відшльопали та на цій підставі заберуть квартиру, навіть якщо у вас нема дитини.

Ой а які виссані з пальця судові процесу у жлобському середовищі бувають та завжди були!

Тут не зовсім про те, але про колорит середовища:

http://narodna.pravda.com.ua/nation/4960f56109138/

Отже не важко уявити, як воно там відбувається. Америка/Європа відпочиває.

[bilozerska.livejournal.com]

Хороша заміточка про жлобів, правильна.
Додам: вони завжди перемагають вихідців із великих міст, бо діють кланами, а ті - самі по собі.

[kerbasi.livejournal.com]

Я з ними вихідець з одного міста, але не з слобідки. Не вважаю, що вони мене перемогли. Хоча було дуже важко пробиватись, коли скрізь всі він "Соф"ї Анатольєвни" та "Івана Івановича", а ти не від кого. Якщо вважати мій переїзд до Києва втечею, то вони перемогли. Але я й до цієї "втечі" себе ствердив саме у моєму місті. А багато кого з розумних хлопчиків з мого дитинства та юності таки переламали.
Програло моє місто - це напевно. А я - ні.

[bilozerska.livejournal.com]

Людина з провінції, якщо змогла закріпитися у столиці - вже перемогла...

[kerbasi.livejournal.com]

Київ - дуже приязне і сприятливе місто для тих, хто має з чим сюди їхати. Тут нема штучних перешкод. Ні на адміністративному рівні, ні на людському. Останнє, найважливіше. Не знаю, чи так протримається у наступних генераціях, але у 1996-му, коли я приїхав, так було.І, здається, дотепер, все ще так і є, попри старання декого змавпувати Москву з їхньою своєрідною культурою анти-ліміти.

не думайте, що я вас агітую

[(Anonymous)]

"У захваті він подзвонив дівчині, розбудив її і повідомив про це. Ранком вона подала на нього до суду за вторгнення у її приватне життя."

Це крайнощі і виключення із правил. А наші рідненькі чоловічки, які не хочуть платити аліменти - це скоріше правило. Виходь заміж, Олено, за нашого рідненького совочка, і він буде будити тебе серед ночі, коли йому заманеться. До речі, мій сюпрюг, руський "ісконнічег", будить мене коли схоче, тілько тому, що йому, відітє лі, прийшла в макітру якась "геніальна" думка, або він щось там таке прочитав цікаве у Олеся Бузини. Розбудить мене серед ночі, і починає цитувати. Ну просто зашибісь! :(

Ви Олено любите вірші:

"Нє нужєн мнє бєрєг Турєцкій!
Омєріка мнє нє нужна!
А нужен мнє парєнь Данєцкій!
Каторим гардіться страна!"

народне творчество. (поцуплено із ютьюба. Запис з мітинга за Януковича).

Re: не думайте, що я вас агітую

[bilozerska.livejournal.com]

Ой, краще хай будить серед ночі, ніж як у фільмі про містера і місіс Сміт, коли чоловік не знає, чим займається жінка, і навпаки.
А взагалі-то, у мене ця проблема вже вирішена...

Re: А взагалі-то, у мене ця проблема вже вирішена...

[(Anonymous)]

Що вирішене? Що вас вночі недобудишься? То він вас вдень достане.

А взагалі, Олено, у вас, здається якесь упереджене сталення до Заходу, яке склалося з фільмів про міссіс Сміт і всяких сенсаційних статей про ідіотство, якого можна знайти в любому куточку світу. Але чи найбільше ідіотства в совку і постсовку. Ви замислювались, взагалі про наші совочні звички, чи нормально це, якщо подумати? Чи нормально, що іменинниця має наготувати цілий стіл різних святкових страв, стояти цілий день за плитою, а перед тим бігати з торбами по базару, щоб потім пригостити гостей. Це такі в неї іменин? Щоб ноги потім у іменинниці відвалюювалися? Пам`ятаю шок у іноземки, яка була так приємно здивована таким пишним столом, але коли на її запитання, хто це все готував, іменинниця гордо сказала "Це я", іноземка втратила дар мови. Ну ні фіга собі іменини у іменниниці!

А ви замислювалися коли небуть, як багато у нас зараз взагалі ідіотських звичок, породжених в епоху совка, які в першу чергу б`ють бо жінці? Взяти наприклад пишні поминки за скажені гроші. Тут мрець лежить, і пришла купа гостей і глитають котлети. Потім горілки нап`ються ще й починають співать. Маразм!

Re: А взагалі-то, у мене ця проблема вже вирішена...

[bilozerska.livejournal.com]

А от традиція поминок - це справді бісить...
І не кажу я, що все у нас класно. Але чомусь мені здається, що більшості жінок-іменинниць в кайф наготувати багато смачної їжі і пригощати нею гостей. І хизуватися трошки, звісно - от як я вмію готувати!
Розумію це, звісно, суто в теорії - сама готувати терпіти не можу :)

Re: А взагалі-то, у мене ця проблема вже вирішена...

[kerbasi.livejournal.com]

+100!!!
Підпишусь під кожним словом!

До речі, ми перейшли давно на західний формат святкувань. Дійсно, втратили старе коло знайомих, але це на краще. Зараз нічого складнішого за beer party з вузьким колом не буває. А родиною йдемо увечері до ресторану, де готують щось таке, що ще не куштували, або давно колись сподобалося та хочеться повторити. Тут у нас розбіжності: ми з дружиною полюбляємо нове, а син - консерватор, йому потрібні прогнозовані задоволення.

Зі мною чоловік сестри не спілкується, бо колись (коли він ще тільки її зустрів) він через неї передав: "хай брат накриває поляну, бо сестру скоро заміж видасть, женіх їде". Ну приїхав, попив пива з нарізками сиру та м"яса та поїхав геть. А він либонь чекав на кутьож з циганами. Совок періодично проривається і через мої кордони, але тут його не підживлюють, тому й швидко зникає і потім не телефонує роками. На мою радість.

Re: А взагалі-то, у мене ця проблема вже вирішена...

[(Anonymous)]

:)) Бачте, які жертви вам приходиться приносити, щоб вирватися із совковізма!

До речі, мій "доктор Хаус" сказав, що якщо років через п`ятсот майбутні археологи будуть проводити розкопки в наших совкових краях, то вони назовуть культурний пласт епохи совка - "епоха граньоного стакана".

Re: А взагалі-то, у мене ця проблема вже вирішена...

[bilozerska.livejournal.com]

"епоха граньоного стакана" - здорово! :))

Re:"епоха граньоного стакана" - здорово! :))..

[(Anonymous)]

Та так воно і є. Археологи ж вивчають в першу чергу черепки з глиняних горшків. Ну і ще стиль захоронення покійників. І в честь цього всього і називають потім культурний пласт. Потім археологи дослідять, що "епоха граньоного стакана" зміниться епохою "одноразового стаканчика". Правда поховання покійників залишиться таким же. Вони це виявлять по розкопкам захоронень - великій кількості їстівних останків, що говорить про пишність ритуалів, з дорогими гранітними стеллами.

Re: "епоха граньоного стакана" - здорово! :))..

[kerbasi.livejournal.com]

Одноразові стаканчики занадто ефемерні для археології. Скріше, дослідники майбутнього вважатимуть, що через якісь причини люди раптом кинилу пити та їсти на могилах. Писатимуть у підручниках історії подібно до того, як зараз пишуть про цивілізацію Мохенджо-Даро і Хараппи, що вони процвітали, а потім звенацька люди полишили міста з невідомих причин.

Re: не думайте, що я вас агітую

[kerbasi.livejournal.com]

Ну Ви може не повірите, але десь 14 з 15 моїх ділових партнерів, про котрих я писав тут:
http://kerbasi.livejournal.com/3196.html
мають багато недоліків, про котрі я й пишу, але вони всі вірні чоловіки та люблячі батьки. Інколи навіть доходить до абсурду, бо у робочий час, якщо обіцяв клієнту вирішити його проблему, треба все ж таки саме цим займатись, а не піти раптово до басейну дивитись, як дитинка вперше без повітряного нагрудника попливе.

Я знаю, про що кажу, бо ми співпрацюємо тісно, у відрядження разом їздимо. Найбільший гріх у відрядженні - це напитись.

Це зовсім інші люди. З усіма їх недоліками, вони не ті, про кого Ви тут пишете.
Є інша Україна, є інші українці.Треба мати волю знайти свою України і пробитись до неї.

"Є інша Україна, є інші українці.Треба мати волю знайти

[(Anonymous)]

"Є інша Україна, є інші українці.Треба мати волю знайти свою України і пробитись до неї."

Є, звичайно. Існують же в світі заповідники з рідкісними вимерлими породами тварин і рослин. Так і ваші 14-15 чоловік - це тіпа "Асканія Нова". Чи "Біловежська Пуща". У мене теж є один такий знайомий. Але він один на триста, чи то й більше негативних прикладів. Та й мого "доктора хауса" багато хто вважають прекрасним чоловіком. :) Так їм здається, здаля. ги-ги.

Re: "Є інша Україна, є інші українці.Треба мати волю знай

[kerbasi.livejournal.com]

Не знаю, що на це відповісти. Та й мабуть не варто. Інтернет - зручне місце анонімно себе висловити. Але це як транквілізатор, ефект тимчасовий.
Якщо є вища сила, у котру Ви вірите, хай вона покаже Вам путь до щастя, або хоча б натякне...
Хай щастить!