Олена Білозерська: Знаю, як треба!

Ефектний слем під сценою :)

Була вчора на вшануваннях у Чигирині і ввечері трохи на концерті. Потрапила абсолютно випадково, тому без фотоапарата, фотки зроблені підручними засобами, тому якість відповідна :(
Відео буде трохи пізніше, воно вже готове, але в мене тут нема нормального Інету, щоб його залити.

UPD. Є ВІДЕО:


Щось толкове зараз навряд чи напишу, бо в мене зараз третя доба без сну.

Якщо коротко - зі зрозумілих причин це перший холодноярський захід, коли одночасно з героями минулого вшановують сучасних вояків. Щоправда, серед присутніх фронтовиків було небагато - більше молоді з тренувальних таборів.
Найпомітніші учасники і співорганізатори - ДУК "Правий сектор", "Свобода" і полк "Азов". Було щось на кшталт неофіційної презентації "Легіону Свободи" - якщо я правильно зрозуміла, це "міжбатальйонне" об'єднання всіх воюючих свободівців. Командир - голова донецької "Свободи" Олег Куцин.

Командир ДУК Андрій Стемпіцький сказав, що холодноярці показали приклад, що боротися з окупантом треба не шляхом перемир'їв, а шляхом збройної боротьби. І що люди, які взяли до рук зброю, вже ніколи не повернуться у кайдани.

Олег Куцин казав, що Росія - одвічний ворог України - не зупиниться, їй потрібен не Крим і не Донбас, а вся Україна, і тому завдання нинішнього покоління українських патріотів - знищити Російську Федерацію.

( ДАЛІ )

Репортаж Володимира Ущаповського

Тридцятого квітня відбулося вшанування героїв Холодного Яру двадцятих років минулого століття, що воювали проти білогвардійських та більшовицьких військ на території Центральної України, що стало вже щорічною традицією. Також Холодний Яр є, певним чином, сакральним місцем України і українського народу: він завжди ставав тим осередком, вогнищем, звідки починалися чергові повстання за визволення України від тих чи інших окупантів. І під час оспіваної Шевченком у поемі «Гайдамаки» Коліївщини, і під час більш ранніх повстань та рухів: і за часів Хмельницького, і за часів Сагайдачного, і ще більш ранніх. Так вже сталося, що цей сакральний енергетичний центр є явищем географічним і, почасти, фізичним. Тому знищити його у фізичному сенсі ворогам ще не вдавалося. Хіба що вирвати з тіла Землі разом з усією Україною.

Разом з тим явище, що почалося як спонтанний рух невеличкої верстви «посвячених» патріотів і перейшов у щорічний ритуал, нині погрожує скотитися до банального бізнес-проекту. Якось пересмикує, коли бачиш холодноярський прапор «Воля України або смерть» в якості недбало виконаної у вигляді «обгризеного формату» ганчірки на базарчику для торгівлі місцевими сувенірами! Хоча, можливо, в якості елемента інформаційно-психологічної протидії вульгарному шовінізму «рускаго міра».

Далі, + багато фото на Bilozerska.info >>>

Фрагмент виступу Ющенка, виступи Тягнибока і Шкляра, спів гуртом "Червоної калини"...
Пізніше ще буде відео з реконструкції і освячення зброї.



( Виступи Ющенка, Тягнибока, Шкляра )

"Коли ж знову до нас прийдуть
московські онуки,
то кров за кров, і смерть за смерть,
і муки за муки..."

Співають бандурист Тарас Силенко і хлопчик, ім’я якого я, на жаль, загубила. Хто знає - напишіть мені.
UPD: Це Максим Концерцев, 11 років, Кам’янка, пісня "Козацька слава" (автор слів і музики Віра Дроботенко, викладач Кам’янського будинку творчості.
Пробачте, знов-таки, за періодичне смикання камери - другою рукою робила фото :)

Починаю постити звіти з Холодного Яру з фотографій реконструкції бою між більшовиками і повстанцями.
Фото, відверто кажучи, паршиві, бо я одночасно з двох рук знімала фото і відео, а на практиці це означає, що і те, і те робиться практично всліпу - не бачиш, ні який у тебе виставлено зум, ні що потрапляє у кадр.
Але хай будуть :) Історія.

Реконструкція мені сподобалась. Зазвичай під час реконструкцій регулярно дратуєшся військовою непрофесійністю того, як рухаються окремі бійці. Але тут воно ніби й доречно, адже це не регулярні частини, а селяни-повстанці з одного боку і різний набрід з іншого. Піротехніка була на висоті, і загалом все виглядало доволі потужно.

Сюжет простий: червоноармійці пограбували селянську хату, вкравши, між іншим, живе порося. Вони завантажили експропрійоване на вози і рушили уздовж дороги. Але далеко не від’їхали: у кущах на них чекала засідка повстанців.

Перший напад червоноармійці відбили. Повстанці відступили, забираючи поранених. Але швидко повернулися з новими силами і ціною немалих жертв знищили більшовицький загін.

Діти-глядачі були у захваті, деякі верещали: "Смерть москалям!" :)

Після закінчення "бою" "повстанці" святкували перемогу, стріляючи холостими набоями у повітря, і фотографувалися з усіма бажаючими.

( Багато фото )