Олена Білозерська: Знаю, як треба!

Була сьогодні у студії TVi на записі ток-шоу Марії Бурмаки "Музика для дорослих". Зараз ділитимуся з вами враженнями. Сумбурно, мабуть, бо дуже втомлена, але не хочу відкладати, хочу записати все по-свіжому.
Фотоапарат не брала, так що дивитиметеся фото з мобільного. А по TVi це все покажуть приблизно за тиждень.

Я уперше була на цій передачі. Сподобалось. У Марії як ведучої особливий стиль, який створює атмосферу теплоти і невимушеності. Коли з технічних причин деякі моменти доводилося переписувати, вона повторювала свої репліки щоразу трохи по-іншому. Я звернула на це увагу, бо звикла до типових сцен: журналістка з мікрофоном в руках дивиться у камеру, позаду якісь прапори чи якісь кулуари, дівчина рівним професійним тоном розповідає, де знаходиться і що тут відбувається. У разі, якщо робиться другий або третій дубль, вона завжди каже дослівно те саме, з тими самими інтонаціями.

Темою передачі був Інтернет, певніше, діячі (переважно музичні виконавці), які стали відомими завдяки Інтернету. Гостями були гурт "Валентин Стрикало", Василь Васильців і "Шпилясті кобзарі". А також кліпмейкери, продюсери гуртів тощо. І в якості слухачів - молодь, переважно дівчата, прихильниці Стрикала, які знали напам’ять слова всіх його пісень.

Ще була Яна Комарова, яка вручну розмальовує футболки і продає їх через Інтернет. Майже весь час, поки тривала передача, вона малювала, і процес створення спочатку шалика, а потім футболки було видно на великому екрані за спинами музикантів. Особливо на мене справив враження процес виробництва шалика: тканина була закручена якимсь особливим способом, розмальована, потім, коли підсохла трохи, її розгорнули, і вийшли хімерні різнокольорові, але абсолютно симетричні візерунки.

У паузах між виступами музикантів гості обговорювали їхню творчість і можливості Інтернету. Я казала щось про те, яким треба бути, щоб тебе читали, і про те, що Інтернет дає молодим митцям можливість уникнути принижень. Якщо раніше треба було запобігати перед зірками, щоб дозволили, припустимо, пограти у них на розігріві - то тепер виклав ролик на ютуб і все.

Першим був гурт "Валентин Стрикало". Я про них дізналася зовсім нещодавно і лише на сьогоднішній передачі зрозуміла, у чому їхній секрет. Якщо хтось не знає - справжнє ім’я лідера гурту Юрій Каплан, це молодий хлопець родом із Запоріжжя. Чотири роки тому він записав своє перше відеозвернення - до В’ячеслава Малежика, де назвався Валентином Стрикалом з села Бурильцеве, що на Житомирщині (насправді такого села немає), і запропонував йому свою пісню. Описувати марно, цей віртуозний тролінг треба бачити:

( Далі )