Олена Білозерська: Знаю, як треба!

Путін Мєдвєдєву:
- Янукович держит слово. Украинцы массово переходят на русский язык.
- Ну да. Особенно, когда их спрашивают об успехах их президента и правительства.

Моя мама - інженер.
Сьогодні вона запрацювалася.
Купила тортик і каже: "Розріж його по діаметру".
- Так тільки ти могла сказати, - сміюся я. (Я б сказала "навпіл").
Мама стоїть, думає, чим замінити отой діаметр. І видає: "Розрізати по хорді, що проходить через центр".

З’явилася нарешті. Так, дивись, скоро я й до карикатур доросту :)
Автору велика подяка ;)

Дорогі друзі!
За останні три дні відбулося 5 цікавих подій, з яких маю фото і відео.
Позавчора "Патріот України" і ПУМА провели акції біля польського та ізраїльського посольств.
Вчора вдень "Свобода" організувала веселе театралізоване дійство "на честь" Валіда Арфуша. Ввечері "Патріот України" та інші організації провели ходу на честь Коліївщини з доволі несподіваним фіналом, після якого були затримані Лис і Гуманіст.
Сьогодні активісти різних організацій давали прес-конференцію про тиск міліції, у якій я теж взяла участь.

Нічого цього в моєму ЖЖ ще нема.
За це скажіть усі персональне спасибі слідчому Голосіївського РОВД Коноводу В.В.

Позавчора ввечері після акцій я, замість робити звіти, була на допиті. Вночі не лягала - готувала різні документи.
Вчора після безсонної ночі - ще дві акції, після яких робити щось я вже не могла.
Сьогодні прес-конференція і потім суд над Лисом і Гуманістом. Рішення суду, до речі, досі ще немає.
Зараз біжу на дуже важливу зустріч. Ввечері повернуся і сідаю надолужувати. П’ять фото- і відеозвітів. Побажайте мені успіху.
А вам, щоб не сумували без мене - маленький відеоприкол (зняла сьогодні біля Подільського райсуду):



UPD (18:30). Є рішення суду по Гуманісту і Лису. Гуманісту штраф 15 неоподатковуваних мінімумів (що зробив, незрозуміло - здається, нічого), Лиса (палив прапори) зараз мають відпустити.

Для цього Черновецькому мав зателефонувати Азаров - дуже ймовірно, майбутній прем'єр. Мовляв, скоро у нас інавгурація, гості приїдуть, а центр Києва неприбраний. Що ж ви так, Леоніде Михайловичу?
І зміркував, мабуть, Леонід Михайлович, що то у них, у регіоналів, такий розподіл обов'язків: спочатку ввічливо телефонує Азаров, а потім, якщо не зробиш, що він просить, приходить Янукович і б'є пику :)
І на страховку, отриману за вкрадені в дочки коштовності, купив цього разу не нові прикраси, а викупив продану раніше снігоприбиральну техніку :))

На жаль, після залиття на Ютуб почав трохи відставати звук...

( UPD: Текст під катом )

П.С. Перепрошую за затримку з відповідями на кілька останніх постів. Не встигаю, сьогодні вночі і завтра вдень виправлюсь :)

Він був схожий на кондуктора.
Сидів у кріслі поруч з водієм маршрутки і приймав у пасажирів гроші. Голосно, виразно, акуратно, якось механічно: «С двадцати один», «Сдача с десяти гривень».
Я й подумала, що це кондуктор.
Узяв гроші. Передав здачу. Глянув побіжно.
- Сырая погода сегодня, правда?
- Так, паршивенька, - ввічливо погодилась я.
- Ну, мне ничего, я привык. Я неделю как из Лондона.
- (мовчання)
- У меня там была выставка. Я художник. Известный в мире и в Украине. Рисую расплавленным стеклом.

Тут я стала придивлятися. Молодий, худенький, цілком непримітний, трохи прищавий, з манірним голоском і жестами педераста. На кожному тоненькому пальчику по каблучці білого металу.
Ясно. Маргінальний «творець»-невдаха шукає вільні вуха.
- А якими інструментами працюють з розплавленим склом?
- Не скажу. Это секрет. Но инструменты уже готовы. Я заказал их здесь, в Киеве. Это очень дорогие инструменты, сделаны из меди, золота и платины. - І довга малозрозуміла розповідь про якісь колби і процес нагрівання. Тонкі «художні» жести кистями рук немовби продовжують і струшують на тебе награно зарозумілий погляд.

- Мои картины продаются. Хорошо продаются. Самая большая и сложная стоит пять тысяч долларов. А самая маленькая – всего 700 гривень. Она размером всего с пачку сигарет. Да. А еще у меня есть картина, где изображен ангел. Ее все люди когда видят, начинают плакать. Ученые приезжали изучать этот феномен – и ничего не поняли, и сами стояли и плакали.
- Як цікаво… (Псих? Чи банальний «пікапер»?)
- Я долго жил в Лондоне. Но теперь буду жить в Украине. Одну картину у меня купил президент Ющенко. Я с ним лично знаком. А через неделю у меня будет выставка в Доме художника, приходите. У меня есть одна подруга, которая помогает распространять пригласительные и рассказывает про меня гостям. Потому что я – художник, я – весь в своих творческих замыслах, и я молчу, а она все про мои замыслы рассказывает. Знаете, какая у меня фамилия? Рубенс.

- Рубенс?? Як у великого художника?
- Да, именно так. Потому что я наполовину немец. Мой папа - гражданин Германии, и я там родился. А сейчас мы с папой и мамой имеем гражданство и Украины, и Германии.
- Так це ж незаконно.
- Для таких людей, как мы, все законно. А зовут меня Алекс. Не Саша, а именно Алекс, так и записан.
- А у вас є сайт, Алексе?
- Есть. И там фотографии всех моих картин. Сейчас я вам запишу адрес…
- Не встигнемо, мені зараз виходити. Гугль його за вашим ім’ям знайде?
- Найдет, но лучше смотрите через Рамблер. Видите, с каким интересным человеком вы познакомились… Меня знают в Украине…
- Спасибі, було дуже цікаво, Алексе. Я, між іншим, теж доволі відома в Україні людина, і теж особисто знайома з Президентом… (Як було не дістати такого? :))

Вдома, чого гріха таїти, насамперед полізла до Гугля. І до Рамблеру. Зрозуміло, що такої людини не існує.
Думаю, все-таки псих. «Пікапер» би хоч телефончика попросив :)

Завдання №1 (лінгвістичне): визначити, якою мовою називаються цукерки "Бджілка Бешеная". (Не кажу вже про саму оригінальність назви :)


Завдання №2 (на уважність): Здогадатися, чому на малюнку місяць внизу, а квіти - вгорі.



( Відгадки під катом )

http://deep-water.ru/?http://bilozerska.livejournal.com/186635.html