Олена Білозерська: Знаю, як треба!

Із деяким запізненням, бо більше ніж добу сиділа без Інтернету, розповідаю, що сьогодні, 23 червня, об 11:00 під стінами Артемівського слідчого ізолятору відбудеться мітинг солідарності з політичним в'язнем Артемівського слідчого ізолятору "тризубівцем" Віталієм Применком.

Віталій Леонідович Применко вже був засуджений за політичні "злочини". Перший строк він відсидів за... листівки і плакати з Степаном Бандерою.

Тепер його звинувачують у здійсненні вибуху в м. Слов’янську – з 1 жовтня 2011 року проти Применка фальсифікується звинувачення за ст.ст. 296 ч.4, 263 ч.1 КК України. 8 травня 2012 року суд виніс постанову про направлення кримінальної справи для додаткового розслідування. Саме небажання постановити виправдувальний вирок стало дійсною причиною направлення справи на додаткове розслідування, всупереч вимогам кримінального процесу.

Окрім Віталія Применка, в Артемівському СІЗО знаходяться й інші звинувачені у фальсифікованих справах. Звернення від них будуть зачитані на мітингу.

"Ми маємо підтримати наших земляків! - закликають місцеві мешканці. - Завтра кожний із нас може підпасти під несправедливі звинувачення сучасного правосуддя в Україні, що повністю залежне від бандитської політичної системи! Зупинимо політичні репресії!"

Контакти: 099-546-27-83 – Микола.

P.S.Комітет визволення політв’язнів висловлює підтримку небайдужим українцям Донбасу в цій нелегкій боротьбі з окупаційним режимом. Те, що по всій Україні постають громадські організації, які готові допомогти і визволяти репресованих режимом, - це, безумовно, є ознакою того, що Україна прокидається, і, зокрема, прокидаються Українці Донбасу. Страху вже немає - ми єдині. Слава Україні!

Народний депутат Ярослав Кендзьор (фракція НУНС) - український інтелігент, у минулому дисидент і протягом усього життя - переконаний націонал-демократ. В останні рік-два він зарекомендував себе як один з небагатьох нардепів, які захищають українських патріотів-політв’язнів: пишуть клопотання про взяття їх на поруки, їздять на суди і в СІЗО. Зокрема, пан Ярослав допомагав так званим "васильківським терористам" і Ганні Сіньковій.

Кілька днів тому Верховна Рада проголосувала за обрання на пожиттєвий термін суддів, серед яких було прізвище Юрія Бурбели. Він судить зараз "васильківських "терористів" і порушує всі закони, які тільки можна порушити. І в переліку депутатів, які проголосували за Бурбелу, було і прізвище Кендзьора.

Я зателефонувала Ярославу Михайловичу, щоб з’ясувати, як таке могло відбутися. ( Далі )

23 травня - День Героїв - різні патріотичні організації зустріли по-різному. Поки більшість з них згадували героїв минулого, активісти Комітету Визволення політв’язнів організували концерт під СІЗО для сучасних політв’язнів, поєднавши його зі збором ліків та продуктів. Все пройшло добре, якщо не рахувати того, що на всі подібні акції завжди приходять ті самі небайдужі люди. Певно, всіх, кого побачила сьогодні під СІЗО, я знаю по імені.

Під СІЗО розгорнули великий банер з портретами "васильківських "терористів" і відому по Броварах розтяжку "Віталій Запорожець - наш герой". Скандували: "Бевзу - волю! Шпарі - волю! Мосійчуку - волю! Паршакову - волю! Запорожцю - волю! Сім’ї Павличенків - волю!" тощо.

Далі, багато фото і відео >>>

Комітет визволення політв’язнів закликає всі політичні партії, громадські організації національно-патріотичного спрямування та всіх небайдужих патріотів відзначити 23 травня День Героїв в Києві під Лук’янівським СІЗО, де наразі караються за Українську справу активісти ГО "Патріот України" Ігор Мосійчук, Сергій Бевз, Володимир Шпара (так звані "Васильківські терористи"). В цілому, по Україні у в’язницях утримуються більше 10 політв’язнів. КВП в цей день бере на себе організацію вже традиційного (на жаль) концерту під СІЗО. Також прохання до всіх підтримати репресованих тими речами, яких вони потребують, позаяк весь тягар утримання політв’язнів лягає на їхні родини.

Довідка про традицію свята: У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив відзначити 23 травня як Свято Героїв. Саме 23 травня 1938 року в Ротердамі вибух бомби, підкладеної агентом НКВС, обірвав життя організатора українського націоналістичного руху, засновника та першого Провідника УВО та ОУН полковника Євгена Коновальця. В травні поклали своє життя за Ідею багато борців, серед них такі постаті, як Микола Міхновський та Симон Петлюра. В роки німецької, а згодом радянської окупації цей день відзначався у підпіллі та в українській діаспорі. З проголошенням незалежності День Героїв відзначається в Україні.

Координатор КВП Микола Коханівський 097-4964504

Примудрилася днів із п’ять тому пропустити суд над Ганною Сіньковою (Лисицею) з приводу яєчні на Вічному вогні. Тут тобі і Лисиця, і найкращі в Україні захисники політв’язнів Сидір Кізін та Олег Бондарчук, і всесвітньо відомий своєю "чесністю і незаангажованістю" суддя Родіон Кірєєв (це той, що Юлю судив) - а я просто не знала, що буде цей суд. Але краще пізно, ніж ніколи, тому розміщую тут репортаж Тетяни Близнюк.

---

27 березня відбулося судове засідання у справі Ганни Сінькової та Ганни Донець. Заслухали одного свідка – двірника з «Парку слави». Інші свідки не з’явилися. Ці особи – міліціонери, присутні в «Парку слави» в день, коли було посмажено яєчню на вічному вогні.

Суддя зачитав протокол допиту двірника. Протокол, складений слідчим Дмитром Цурканом, був досить емоційним. Зокрема, в ньому йшлося, що двірник на місці події застав багато сміття та недопалків, і був цим дуже обурений. Свідок на суді заперечив, що бачив недопалки, а також наголосив, що більше неподобства лишається від молодят, які біля вогню люблять відкривати шампанське, після чого на плиті завжди плями, які неможливо відмити.

( Далі )

На один із судів над Віталієм Запорожцем - чоловіком, який, не витримавши тривалих принижень, застрелив у рідному селі міліціонера, прийшла дівчина з букетом квітів і хотіла подарувати їх ув’язненому.

Її одразу ж оточили журналісти, думаючи, що це наречена або родичка підсудного, і дівчина пояснила, що вона з Комітету визволення політв’язнів. «Ви вважаєте Запорожця політв’язнем?» - спитали її. «Ні, але він є жертвою системи», - відповіла дівчина.

Останнім часом межа між політв’язнями, тобто людьми, запротореними за грати з політичних мотивів, і жертвами системи розмивається. Влада хоче знищити згуртований і непідконтрольний рух – його лідерам підкидають зброю і вибухівку, звинувачують у підготовці теракту і «закривають» за суто кримінальними статтями. Президент наказав за тиждень розслідувати справу про підрив храму у Запоріжжі, навколо якого тривала земельна війна – і миттєво «знаходять» і більш ніж півтора роки тримають у СІЗО паламарів, один з яких, що проходить як організатор, має вади розумового розвитку. Ці паламарі - прості хлопці, ніколи не цікавилися політикою і нікому не заважали. Отже, влада давить не лише тих, хто їй заважає і з нею бореться – вона взагалі давить. Ну, така вона у нас.

Зі справи того ж Віталія Запорожця зникають усі негативні характеристики вбитого майора міліції, а результати експертизи «свідчать», що тієї ночі він був тверезий – всупереч тому, що півсела бачили його п’яним. Політика це чи ні? Мабуть, таки трохи політика, бо який піп, такий і прихід. Якщо найвищі чільники держави фабрикують справи – як від цього можуть утримуватися «низи», і як їх взагалі можна примусити цього не робити?

Останнім часом мої сайти перетворилися на суцільне висвітлення судових процесів. Це важко. Це одноманітно. Це набридає мені, а головне – читачам. Але комусь же треба це робити. Не маючи юридичної освіти, я вже давно не плутаюсь у поняттях «підозрюваний», «обвинувачений», «підсудний», знаю, як грамотно заперечити судді, коли він робить мені зауваження, як скласти клопотання і багато чого іншого. Мабуть, ці знання - єдине, за що можу подякувати нашій теперішній владі.

Читати далі на сайті "Українського Тижня" (відкриється у новому вікні)

Сьогодні біля Лук’янівського СІЗО колядували для політв’язнів. В першу чергу для так званих "васильківських терористів" - Ігоря Мосійчука, Сергія Бевза і Володимира Шпари, але не тільки для них - для колишніх урядовців також. Про це казав, зокрема, координатор Комітету визволення політв’язнів Микола Коханівський. Він був чесний і підкреслив, що, можливо, якби нині ув’язнені ВІП-персони були при владі, активісти "Патріоту України" так само могли б опинитись за гратами. Але зараз, казав Коханівський, коли вони в однаковому становищі, ми не розділяємо їх і підтримуємо всіх політв’язнів, і будемо сподіватися, що ув’язнення стане для "віпів" уроком і очищенням, а "патріотівців" зробить ще більш мужніми і незламними.

Далі - на bilozerska.info >>>

Друзі, 14.01.2012 року Божого у Києві біля Лук’янівського СІЗО (вул. Дегтярівська, 13) о 13:00 Комітет визволення політв’язнів проведе акцію "Коляда для політв’язнів". Українці заколядують для репресованих і в такий спосіб привітають їх з Різдвяними святами і ще раз підтримають.
Співати і колядувати для патріотів будуть, зокрема, і відомі українські співаки Дмитро Добрий-Вечір та Леся Рой. Прийди і підтримай ув’язнених героїв!

Христос народився! Славімо Його!

Комітет визволення політв’язнів

Сьогодні у Печерському районному суді суддя Білоцерківець зачитав вирок Богдану Тицькому, Кирилу Бабенцову і  Олександру Лазаренку, які обвинувачуються в імітації смаження так званої другої яєчні на Вічному вогні у Парку слави - на підтримку ув'язненої тоді Ганни Сінькової. Їм інкримінували ч.2 297 КК "Наруга над могилою".
У вироку було повно усім відомих радянських кліше. Читали покази хлопців - вони вважають себе акторами і виконавцями політичної акції. Нікому не зробили шкоди, вчинити наругу над могилою намірів не мали.

Суд нібито встановив, що біля підніжжя обеліску є могила невідомого солдата. У довідці з цього приводу явна підтасовка - усі могили в парку розглядаються як єдине ціле.

До того ж, заявив суддя, хлопці визнали факт попередньої змови і при обшуку у них знайшли речдоки.

Суд не зважив на покази хлопців, що вони не знали, що під стелою меморіальний комплекс (не знайшли в Інтернеті інформації про наявні там поховання), бо знали, що Ганну Сінькову вже затримали за це. Отже, вони вчинили наругу над могилою, піднісши до неї продукти харчування, а потім з'ївши під відеозапис принесену з дому яєчню, яку нібито посмажили на Вічному вогні, навмисно образивши цим суспільство.

Далі – на www.Bilozerska.info >>>

UPD. Саме так. Хлопці, які 5 секунд потримали пательню з яєчнею над Вічним вогнем, отримали по 3 роки умовно кожен. У сумі - 9 років. Мент, який забив до смерті студента, отримав 5 років умовно. Більше того, зверніть увагу на формулювання суду, що хлопці винні у тому, що з’їли засмажену вдома яєчню, створивши враження, що смажили її на Вічному вогні, навмисно образивши тим суспільство і проявивши неповагу до місця поховання.

Тобто, виходить, що вони отримали б такий самий або трохи менший вирок, навіть якби взагалі не наближалися до Вічного вогню. Могли ж вони, приміром, зробити такий самий ролик виключно за рахунок відеомонтажу: окремо зняти вогонь, окремо яєчню, окремо - як її їдять... І отримали б строк.

Побороти такі явища допоможе тільки посадка Януковича, вкупі з тотальною люстрацією ментів і суддів.

---

Сьогодні, 4 січня 2012 року, у Києво-Святошинському районному суді відбувся перший розгляд по суті справи так званих «васильківських терористів» – Ігоря Мосійчука, Сергія Бевза і Володимира Шпари.

Як і минулого разу, велика група підтримки вщерть заповнила зал (зокрема, прийшли однокласники Сергія Бевза) – той самий зал із «суперкліткою», де поверх грат натягнута ще й сітка, щоб підсудним не можна було потиснути руку або щось передати. Біля клітки стояли два суворих «грифонівці».

Були журналісти, зокрема, три або чотири телеканали, вони брали інтерв’ю в адвокатів. Адвокат Бевза сказав, що цього разу клопотання про зміну запобіжного заходу не подаватимуться – аж до того часу, коли суддя добре вивчить обставини справи, щоб у нього були підстави відпустити хлопців.

Засідання, призначене на 15:00, почалося із запізненням у півгодини – ми чекали у залі, коли привезуть хлопців.

У 15:34 прийшов суддя – Бурбела Ю.С. Хвилин через 5 привели хлопців – з руками, скутими наручниками за спиною. Їх зустріли вигуком: «Слава Україні». Коли суддя запропонував їм сісти, Ігор Мосійчук сказав, що не може, бо коли руки закуті, його комплекція не дозволяє сісти. «Чому ви тортуруєте хлопців?» – крикнув з місця Микола Коханівський. Суддя зробив йому зауваження, а Сергій Бевз, на повторну пропозицію сісти, попросив, щоб хоча б руки наперед перекували. Суддя сказав, що оскільки засідання ще не почалося, він просить наново завести хлопців, і сам вийшов з зали. Згодом по одному знову завели хлопців і вже у клітці закували їм руки спереду.

У мене очі на лоба полізли, чесно кажучи. Така клітка – і у ній ще треба заковувати руки! :( При цьому ще з ними у клітці залишилися троє «грифонів»).

Читати далі – на www.bilozerska.info

---

UPD. Два основних враження: по-перше, увесь цей "цирк" із заковуванням рук тощо - робився для того, щоб створити у суспільства враження, ніби йдеться про якихось особливо небезпечних злочинців, лідерів терористичної організації абощо.

По-друге, переважна більшість наших співгромадян все ще дізнається новини з телевізору, а тележурналістам для сюжету потрібна "картинка". Якщо позбавити їх можливості знімати, сюжету просто не буде. І навіть статті не так охоче розміщуються і не так добре сприймаються на сайтах, якщо їх не ілюструють свіжими фото. Отже, суд так уперто, незважаючи на безліч по-різному сформульованих клопотань, забороняв фото- і відеозйомку для того, щоб на суд перестали ходити журналісти, тобто, щоб зменшити поінформованість про нього суспільства.

---