Інваліди на війні
Jul. 25th, 2016 10:36 amКрайні два роки багато говорилося про дискримінацію на війні жінок. Але майже ніколи не піднімалося питання дискримінації на війні людей, що мають проблеми зі здоров'ям. Відношу сюди людей на протезах, тих, що мають сильну короткозорість, інсулінозалежних діабетиків тощо. Коротше, людей з такими вадами, яких позбутися неможливо і дуже важко приховати.
Так і уявляю собі сплеск ваших емоцій: мовляв, таким людям на фронті робити нічого, вони тягар для побратимів, якщо вони патріоти, вони можуть допомагати в тилу, тощо. Так ось, ні хріна. Описана мною реакція - це, по суті, природний "шовінізм" здорових людей (а якщо ви не зовсім здорові - це комплекси, нав'язані вам суспільством). Просто поставте себе на їхнє місце. Це майже завжди люди із зашкалюючою мотивацією. Коли у 2014 році армія була розвалена і агресора зупиняла жменька погано озброєних добровольців - чи рахував хто-небудь, скільки серед них було інвалідів? Ніхто й не порахує, бо - жодних медкомісій, самі палаючі очі і бажання воювати за Україну. Один з наших інструкторів сказав якось: "Уявімо, що в нас є двоє. Перший - ідеально здоровий, добре натренований чувак, що відслужив у спецназі. Але він взагалі не хоче воювати, бо нахрін та війна йому здалася, а механізми, щоб примусити його, у нас відсутні. Другий - звичайнісінька дівчинка 17 років, яка ніде не служила, нічого не знає і не вміє. Але їй можна сказати: "Лягаєш тут, набій досилаєш отак, побачиш, хтось рухається - стріляй". І від кого з них буде більше толку?". Тим більше, додам, що мотивована дівчинка не завжди буде такою "зеленою", чомусь її та можна навчити.
Я обома руками за те, щоб люди, які мають проблеми зі здоров'ям, могли служити і воювати.
І вони реально служать і воюють, причому не лише в добробатах, а й в ЗСУ, відколи через критичний недобір людей медкомісія для добровольців стала порожньою формальністю.
Вони служать, воюють і щодня чують історії про те, як у когось від вибуху злетіли окуляри і він став безпомічним, як немовля, в іншого від піднятої ваги зламався протез, а третій, коли його група потрапила в оточення, помер, бо в нього скінчився інсулін.
Вони постійно відчувають себе у чомусь винними. Відчувають, що їм пішли назустріч і зробили велику ласку - просто тим, що не прогнали.
Їхньою мужністю й мотивацією захоплюються - і роблять усе, щоб їх позбутися.
Перебування таких людей на передку - щоденний подвійний подвиг. Подвійний, бо їм доводиться не лише протистояти ворогу, а й щодня відвойовувати своє право бути тут.
Стандартні командирські аргументи хворому при відмові взяти на бойові: "У будь-який момент ти можеш стати тягарем, через тебе загине група, ніхто не буде тебе витягати і т.д.".
Так, безумовно, буває й таке - що злітають окуляри, на контактні лінзи потрапляє пил чи газ, ламаються протези і закінчується інсулін. Але війна - така штука, де прорахувати щось наперед практично неможливо. І поки в інваліда зламається протез, здоровий тричі встигне наступити на міну, і той на протезі прикриватиме, коли його витягатимуть. За той час, поки один помре в оточенні без інсуліну, скільки інших помруть від куль і уламків (і, можливо, той діабетик теж буде серед них)? І так далі.
Знаю історію, як з групи, де готували снайперів, відрахували двох курсантів, які були дисципліновані і добре засвоювали навчальну програму. В одного під час виконання вправи з підсумка випали ліки від серця. Другий носив контактні лінзи і таким чином приховував, що має проблеми із зором - а потім випадково потрапив на очі інструктору в окулярах...
Трагізму цієї ситуації більшості здорових не зрозуміти. Одну жінку, що під час Другої світової воювала льотчицею, попросили розказати якусь смішну історію з їхнього повсякденного життя. І вона бере й розповідає, як в однієї дівчини-льотчиці почав псуватися зір, вона приховувала це, скільки могла, але зрештою спалилася на медкомісії і була відрахована. Уходила в сльозах і з прокльонами, бо небо було її життям і їй колосальних зусиль вартувало стати льотчицею. А наступного дня загорілася казарма, і всі жартували на тему, що це нібито вона підпалила.
І ось ЦЕ та сучка (інакше її не назвеш) розказувала як веселу історію.
Ясна річ, можливості організму кожної людини мають свої межі, і це дуже індивідуально. Літній чоловік, що ходить з ціпком через проблеми з суглобами, ніколи не зможе ні бігти в атаку, ні ходити у розвідку. Але його можна посадити в окоп з кулеметом. І поки він живий, ворог цей окоп не візьме.
Так, армія (в широкому розумінні) - структура вкрай консервативна, стандартизована і не схильна до індивідуального підходу. Але... чи таке в нас зараз становище, щоб відштовхувати мотивованих людей - будь-яких? Тим більше, що кожен з них, навіть якщо він цього не хоче - щоденний мовчазний докір здоровим "уклоністам". Про суто пропагандивні речі не слід забувати теж.
Так і уявляю собі сплеск ваших емоцій: мовляв, таким людям на фронті робити нічого, вони тягар для побратимів, якщо вони патріоти, вони можуть допомагати в тилу, тощо. Так ось, ні хріна. Описана мною реакція - це, по суті, природний "шовінізм" здорових людей (а якщо ви не зовсім здорові - це комплекси, нав'язані вам суспільством). Просто поставте себе на їхнє місце. Це майже завжди люди із зашкалюючою мотивацією. Коли у 2014 році армія була розвалена і агресора зупиняла жменька погано озброєних добровольців - чи рахував хто-небудь, скільки серед них було інвалідів? Ніхто й не порахує, бо - жодних медкомісій, самі палаючі очі і бажання воювати за Україну. Один з наших інструкторів сказав якось: "Уявімо, що в нас є двоє. Перший - ідеально здоровий, добре натренований чувак, що відслужив у спецназі. Але він взагалі не хоче воювати, бо нахрін та війна йому здалася, а механізми, щоб примусити його, у нас відсутні. Другий - звичайнісінька дівчинка 17 років, яка ніде не служила, нічого не знає і не вміє. Але їй можна сказати: "Лягаєш тут, набій досилаєш отак, побачиш, хтось рухається - стріляй". І від кого з них буде більше толку?". Тим більше, додам, що мотивована дівчинка не завжди буде такою "зеленою", чомусь її та можна навчити.
Я обома руками за те, щоб люди, які мають проблеми зі здоров'ям, могли служити і воювати.
І вони реально служать і воюють, причому не лише в добробатах, а й в ЗСУ, відколи через критичний недобір людей медкомісія для добровольців стала порожньою формальністю.
Вони служать, воюють і щодня чують історії про те, як у когось від вибуху злетіли окуляри і він став безпомічним, як немовля, в іншого від піднятої ваги зламався протез, а третій, коли його група потрапила в оточення, помер, бо в нього скінчився інсулін.
Вони постійно відчувають себе у чомусь винними. Відчувають, що їм пішли назустріч і зробили велику ласку - просто тим, що не прогнали.
Їхньою мужністю й мотивацією захоплюються - і роблять усе, щоб їх позбутися.
Перебування таких людей на передку - щоденний подвійний подвиг. Подвійний, бо їм доводиться не лише протистояти ворогу, а й щодня відвойовувати своє право бути тут.
Стандартні командирські аргументи хворому при відмові взяти на бойові: "У будь-який момент ти можеш стати тягарем, через тебе загине група, ніхто не буде тебе витягати і т.д.".
Так, безумовно, буває й таке - що злітають окуляри, на контактні лінзи потрапляє пил чи газ, ламаються протези і закінчується інсулін. Але війна - така штука, де прорахувати щось наперед практично неможливо. І поки в інваліда зламається протез, здоровий тричі встигне наступити на міну, і той на протезі прикриватиме, коли його витягатимуть. За той час, поки один помре в оточенні без інсуліну, скільки інших помруть від куль і уламків (і, можливо, той діабетик теж буде серед них)? І так далі.
Знаю історію, як з групи, де готували снайперів, відрахували двох курсантів, які були дисципліновані і добре засвоювали навчальну програму. В одного під час виконання вправи з підсумка випали ліки від серця. Другий носив контактні лінзи і таким чином приховував, що має проблеми із зором - а потім випадково потрапив на очі інструктору в окулярах...
Трагізму цієї ситуації більшості здорових не зрозуміти. Одну жінку, що під час Другої світової воювала льотчицею, попросили розказати якусь смішну історію з їхнього повсякденного життя. І вона бере й розповідає, як в однієї дівчини-льотчиці почав псуватися зір, вона приховувала це, скільки могла, але зрештою спалилася на медкомісії і була відрахована. Уходила в сльозах і з прокльонами, бо небо було її життям і їй колосальних зусиль вартувало стати льотчицею. А наступного дня загорілася казарма, і всі жартували на тему, що це нібито вона підпалила.
І ось ЦЕ та сучка (інакше її не назвеш) розказувала як веселу історію.
Ясна річ, можливості організму кожної людини мають свої межі, і це дуже індивідуально. Літній чоловік, що ходить з ціпком через проблеми з суглобами, ніколи не зможе ні бігти в атаку, ні ходити у розвідку. Але його можна посадити в окоп з кулеметом. І поки він живий, ворог цей окоп не візьме.
Так, армія (в широкому розумінні) - структура вкрай консервативна, стандартизована і не схильна до індивідуального підходу. Але... чи таке в нас зараз становище, щоб відштовхувати мотивованих людей - будь-яких? Тим більше, що кожен з них, навіть якщо він цього не хоче - щоденний мовчазний докір здоровим "уклоністам". Про суто пропагандивні речі не слід забувати теж.
no subject
Date: 2016-07-25 08:04 am (UTC)разумеется толковый командир найдет разумное применение любому калеке. но это будет вынужденная мера
no subject
Date: 2016-07-25 09:43 am (UTC)В Украине инвалиды - люди второго сорта, стране они не нужны, общество к ним относится с унизительной смесью жалости с брезгливостью, что они прекрасно знают и из-за чего подвержены определённому комплексу неполноценности. Соответственно, идя воевать за эту страну, они не сколько озабочены идеологией, сколько просто доказывают, что они такие же как все, не лучше и не хуже. А вот "молодые и здоровые уклонисты", которые УЖЕ сделали свой выбор, вряд ли в этом самом укоре нуждаются, согласитесь. Если они заплатили по 10-20, (а то и выше!) тыщев, чтобы откосить (деньги даже для "среднего класса" довольно ощутимые), почему они должны испытывать угрызения совести от того, что какой-то неизвестный ему инвалид САМ решил этим заняться? Ну не народная это война и не священная, согласитесь. В СССР 22 июня 1941 в украинских военкоматах стояли толпы бывших 10-классников, у которых в ночь нападения был выпускной. Сравните это с нынешней ситуацией.
no subject
Date: 2016-07-25 11:17 am (UTC)Хоча, я вже казала, черги ті у військкомати - я тільки читала про них у радянській літературі. Ну, не бачила я їх на власні очі. І бабуся з дідом мені про них не розказували.
А по 41-му року я копала. І бачила на власні очі: на десятки загублених чи викинутих набоїв - одна стріляна гільза. Це правда, якої нема ні в літературі, ні в офіційній історії.
Щодо здорових уклоністів - я їх дуже багато знаю, і знаю, як багатьом із них соромно. Причому у деяких це проявляється у поваги достойному бажанні допомагати сім'ям АТОшників, а деякі, навпаки, можуть цькувати жінку з малими дітьми, у якої чоловік на фронті. Бо їм соромно.
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2016-07-25 09:46 am (UTC)Интересная мысль :)
no subject
Date: 2016-07-25 09:55 am (UTC)(no subject)
From:no subject
Date: 2016-07-25 11:09 am (UTC)Ну что ж Вы гугл-переводчиком не пользуетесь, а?
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:Re: Украинская литература
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:английский - язык международного общения
From:no subject
Date: 2016-07-25 10:20 am (UTC)no subject
Date: 2016-07-25 11:25 am (UTC)Понятно, что если война обещана короткая и победоносная, "малой кровью на чужой территории", то молодежь побежит на фронт аж бегом, чтоб не опоздать и не оказаться среди "слабаков".
Но вот прошло несколько месяцев, холод, голод, потери большие, поток добровольцев схлынул и иссяк, а воевать-то нужно. Вот тогда и включается нехитрый, отработанный веками механизм: за дезертирство - расстрел. И воюют как миленькие.
Но для этого военное положение нужно, а если его ввести, воровать не получится.
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:мовчазний докір здоровим "уклоністам"
Date: 2016-07-25 03:02 pm (UTC)Re: мовчазний докір здоровим "уклоністам"
Date: 2016-07-25 04:57 pm (UTC)Re: мовчазний докір здоровим "уклоністам"
From:Re: мовчазний докір здоровим "уклоністам"
From:Re: мовчазний докір здоровим "уклоністам"
From:Там Мотя Говнопольский со статистикой
Date: 2016-07-25 03:05 pm (UTC)Re: Там Мотя Говнопольский со статистикой
Date: 2016-07-25 07:46 pm (UTC)Хто не скаче - той москаль ))
From:СКАЖИ ЧЕЧНЯ КРУТА!!!!!!1111адин
From:(no subject)
From:Не будет России - не станет Украины
From:no subject
Date: 2016-07-25 06:50 pm (UTC)no subject
Date: 2016-07-25 07:36 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2016-07-25 07:40 pm (UTC)no subject
Date: 2016-07-25 07:43 pm (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2016-07-26 04:30 am (UTC)як нащот інвалідів розумових
Date: 2016-07-26 08:06 am (UTC)RE: як нащот інвалідів розумових
From:no subject
Date: 2016-07-26 08:11 am (UTC)Абсолютно любое. При любом местном гетмане.
Как только нет прямой властной вертикали из метрополии - любые рехвормы, змины та перемоги превращаются в тотальную катастрофу.
Не спасает никакой гауляйтер - только прямые указания и жесткий контроль бюджета.
Не знаю почему. Похоже на системный генетический сбой.
А в России
Date: 2016-07-27 03:57 pm (UTC)После объединения, И. Мазепа научил Петра 1 как державу создать, и в результате 200 лет существования Российской империи украинцы правили империей на пару с немцами! Да и сейчас, подсчитайте -- сколько украинских фамилий в "керивницве" России, если даже Жириновский хвастает своими житомирскими корнями... А вот что до Украины, то кто правил Речью Посполитой до середины 17 века? Магнаты! А кто были самые влиятельными магнатами?? Князья Вишневецкие, Острожские, Сангуши и пр. -- урождённые православные с Украины! А вспомнить гетьмана Сагайдачного, фактически он с козаками спас речь Посполиту под Хотиным. Но даже далеко не магнаты украинские имели огромное влияние на королевскую власть, тот же И. Мазепа и многие, многие другие. А про власть в украинских городах, что сказать -- имели они Магдебургское право! Это уже когда москали влезли в украинскую политику, после смерти Б. Хмельницкого.! Разруха -- это их продукт! Они устроили разруху в Украине и сейчас со всей силы стараются тоже сделать -- РАЗРУШИТЬ УКРАИНУ!
Re: А в России
From:А в России
From:Re: А в России
From:(no subject)
From:РАЗРУШИТЬ УКРАИНУ!
From:no subject
Date: 2016-07-26 08:45 am (UTC)no subject
Date: 2016-07-26 09:58 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2016-07-26 12:17 pm (UTC)Сходный предмет
Date: 2016-07-27 05:05 am (UTC)Казалось бы – при чем тут презерватив. А вот при чем- презерватив, простите, натянули с определенной целью, но цель достигнута не была, и возможности «игрока» скажем так … упали. Игрок сидит в раздумьях, теребя свои «возможности», думает – попытаться еще раз, или ну его. Презерватив, независимо от решения «игрока» будет по итогу снят, свернут и выброшен на свалку. Наверное, все уже догадались что под «игроком» здесь я подразумеваю англосаксонию, а под презервативом – Украину. Может и жестко, но это – факт. Даже если «потеребят» какое то время, то после – всё равно выбросят.
О самостоятельной независимости....
Date: 2016-07-27 04:18 pm (UTC)у "керивництва" комунячные выкормыши
From:Re: О самостоятельной независимости....
From:Крестный ход в Киеве
Date: 2016-07-27 05:11 pm (UTC)Олена Білозерська: тоже шибко волновалось.Теперь видим еёную способность к прогнозу и предвиденью.
Re: Крестный ход в Киеве
Date: 2016-07-28 01:12 pm (UTC)А напишите ЖАлобу.
Re: Крестный ход в Киеве
From:Re: Крестный ход в Киеве
From:Re: Крестный ход в Киеве
From:в войне вся страна
From:Re: в войне вся страна
From:Re: в войне вся страна
From:Кузькіна мать?
From:no subject
Date: 2016-07-28 02:12 am (UTC)no subject
Date: 2016-07-28 03:44 am (UTC)no subject
Date: 2016-07-29 05:16 am (UTC)Пока глупые рядовые майдауны продолжают сносить и раскрашивать памятники, петь гимно и искать «бытовых сепаратистов», их лидеры спешно готовятся покидать тонущий «Украник».
Пока рядовые майданутые продолжают выкладывать в интернет свои влажные мечты о крушении России (СК РФ и прочие силовые ведомства прилежно записывают все подобные высказывания в специальную «книжечку», вместе с данными учёток и ай-пи адресами этих будущих клиентов психиатрических лечебниц), пан Порошенко спешно создал несколько новых «слепых трастов в офшорах» (бггг), а пан Гройсман уже прикупил себе домик неподалёку от американской хатки Яценюка и не менее спешно (правда, пока безуспешно) пытается распродавать свои украинские активы (рынок «Юность», асфальтовые заводики, ювелирные магазины и прочее по мелочи).
Яценюк уже выкладывает фотки с пляжей и пробежек в Гамэрике, но до скачущих дегенератов до сих пор не дошло, что их отымели и продолжают иметь.
Глядя на безграничную тупость скакунов, возникает невольная уверенность, что даже когда весь состав нынешнего режима, начиная с Порошенко и Гройсмана и заканчивая Турчиновым и Берёзой, окажется в США и Израиле (возможно, ещё несколько персоналий в Великобритании, на Острове также любят ютить у себя военных преступников и беглых диктаторов), до свидомых дегенератов ничего не дойдёт.
Осведомленному
Date: 2016-07-31 01:26 pm (UTC)no subject
Date: 2016-08-02 11:32 pm (UTC)no subject
Date: 2016-08-05 11:01 am (UTC)ÐÐµÑ Ð°Ð¹ Ðам ÑаÑÑиÑÑ Ð½Ð° ÐаÑÐ¸Ñ Ð´Ð¾ÑÐ¾Ð³Ð°Ñ Ñ Ð½ÐµÑ Ð°Ð¹ ÐÐ°Ñ Ðог беÑеже!