Бокс зі зв'язаними руками
Jan. 24th, 2016 05:54 pmЗнаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
Правильно - тому що "три гетьмани" і взаємне поливання брудом, що руйнує ореол будь-яких ідей і постатей.
А звідкіля три гетьмани і бруд?
Ви скажете - від особистих амбіцій, якими ніхто не хоче поступитися.
Так ось - ні фіга. Причина лише одна: боротьба за контроль над фінансовими потоками.
Якщо, приміром, у двох організацій з подібною спрямованістю різні джерела фінансування - однією їм не стати ніколи.
Якщо підлеглі "підсиджують" лідера - вони не вважають, що впоралися б з його обов'язками краще. Вони хочуть мати доступ до його джерел фінансування.
Якщо ви зараз чуєте чи читаєте, як фронтовики обливають один одного, а то й цілі підрозділи брудом, виводять на чисту воду, викривають страшні злочини і зловживання - не намагайтеся розібратися, хто там правий, хто винний, це взагалі ні до чого. Можете сміливо відповідати, хоч подумки, хоч публічно: ідіть ви нафіг зі своєю конкуренцією за потоки волонтерської допомоги.
Єдиний виняток, коли фінанси можуть бути ні до чого: якщо той, хто поливає брудом, є творчою людиною, він може мати іншу мету - самопіар.
Кожен фронтовик знає дуже багато негативу і про власний підрозділ, і про сусідні. Знає він і те, що чим далі затягується війна, тим того негативу стає більше. Знає і мовчить. Бо він не хоче, щоб підрозділ замучили перевірками, усунули з фронту, залишили без волонтерської підтримки...
Якщо твої товариші сп'яну постріляли один одного - це списали на бойові, а ти знаєш правду і мовчиш. Бо хочеш, щоб хлопці, які, скоріше за все, не один місяць воювали, а потім впилися і вбили один одного, посмертно отримали УБД, а їхні близькі - допомогу, і щоб вони пишалися своїм загиблим сином, чоловіком чи батьком як героєм, а не як бидлячим аватаром.
Якщо у підрозділі "перестаралися" і розстріляли чи забили досмерті полоненого "сєпара" - ти знаєш про це і мовчиш. Бо не хочеш, щоб через поганого ворога, який вбивав твоїх товаришів, посадили інших товаришів, яких він вбити не встиг, і твого батяню-комбата, а твій підрозділ розформували.
Якщо щось подібне сталося не в твоєму підрозділі, а в якомусь іншому - ти все одно мовчиш, бо яка різниця - в одному одне, в іншому друге, у всіх воюючих підрозділах щось та й трапляється. Це війна, на війні інакше просто не буває. На війні, на жаль, не діють не тільки закони мирного часу, але й мораль мирного часу.
А якщо хтось не мовчить - не думайте, що він такий високоморальний, не може терпіти брехню, жорстокість, насильство і несправедливість. Він просто дуже хотів сісти на потоки гуманітарки і ображений, що на них сів хтось інший.
Нормальні, порядні - мовчать. Це правило війни, це етика війни.
Так було завжди, на всіх війнах.
Ось, наприклад, вірш на цю тему відомої радянської поетеси-фронтовички Юлії Друніної:
Когда, забыв присягу, повернули
В бою два автоматчика назад,
Догнали их две маленькие пули —
Всегда стрелял без промаха комбат.
Упали парни, ткнувшись в землю грудью,
А он, шатаясь, побежал вперёд.
За этих двух его лишь тот осудит,
Кто никогда не шёл на пулемёт.
Потом в землянке полкового штаба,
Бумаги молча взяв у старшины,
Писал комбат двум бедным русским бабам,
Что... смертью храбрых пали их сыны.
И сотни раз письмо читала людям
В глухой деревне плачущая мать.
За эту ложь комбата кто осудит?
Никто его не смеет осуждать!
Коли мене багато разів питали, чому я, будучи професійним журналістом, вирішила стати на війні не воєнкором, а солдатом, я завжди відповідаю: тому, що перша жертва будь-якої війни - правда (с). На війні немає місця для чесної журналістики. Мабуть, так і має бути. Чи, може, треба писати всю правду про тих аватарів, що постріляли один одного? Щоб їхні родини страждали не тільки від втрати, але й від ганьби і залишились без допомоги, а ворог отримав зайвий безкоштовний матеріал для своєї пропаганди?
І не кажіть, що якщо такі речі витягати на світло, їх стане менше. Не стане. Перевірено. Щоб їх стало менше, військовий стан потрібен, військово-польові трибунали і відміна мораторію на смертну кару за злочини, пов'язані з військовою сферою, а ніяка не публічність.
За 12 років журналістської і т.п. діяльності я свідомо публічно збрехала лише один раз. Мене переконали, що це необхідно для успіху важливої військової операції. Тепер я про це шкодую і більше так не робитиму. Я не дозволяю собі брехати, але я мовчу. А оскільки, навіть коли сиджу в окопі, залишаюся людиною медіапростору, мені надзвичайно важко.
Я називаю це "БОКС ЗІ ЗВ'ЯЗАНИМИ РУКАМИ". Це коли тебе б'ють, а ти не можеш відповісти.
Це коли мене питають, мене критикують, мені наводять якісь факти й аргументи - інколи це роблять ворожі проплачені боти, інколи кумедні диванні знавці, але найчастіше - звичайні небайдужі люди зі сторони, які не знають нашої внутрішньої кухні, вірять мені і сподіваються, що я допоможу їм розібратися. А я не можу нічого пояснити, не можу контраргументувати, бо НЕ МОЖУ СКАЗАТИ ПРАВДУ... Сказати правду в наших умовах майже завжди означає нашкодити справі, серйозно підставити когось, хто на це не заслуговує. Або, як мінімум, втягнутись у взаємне обливання брудом - абсолютно непродуктивне, шкідливе, небезпечне. Бо спростувати брехню можна лише правдою, а кожне правдиве слово - це шматок інформації, корисної для ворогів. Для того ж вороги і пишуть різні образливі нісенітниці, що самі не знають правди і хочуть її дізнатися.
У медіапросторі правду завжди підміняють "версією для суспільства". Брати участь у вигадуванні і розповсюджуванні таких "версій" огидно й принизливо. Значно достойніше просто не давати інформації і покладатися на власну репутацію: люди, якщо я це роблю - значить, щось таки знаю і розумію, що і навіщо роблю. Але інформаційний вакуум завжди заповнюється негативними чутками і домислами, а заслужена репутація героя чи навіть святого легко вбивається десятьма грамотно організованими ботами.
Щоденний вибір, щоденна самоцензура в інтересах справи, відсіювання - оце можна казати, а це ні - відвойовування у побратимів ще однієї дрібочки правди для оприлюднення (я завжди менш обережна в таких питаннях, ніж вони) - моє власне щоденне пекло.
Нікому не побажаю, якщо чесно.
Єдиний, хто вільний від цього - людина повністю самотня, ні до яких спільнот не залучена, що представляє себе і одну себе. Я була такою доволі довго. Freedom is just another word for nothing left to lose (с). Але поодинці люди не можуть чогось досягнути. Тим більше - коли війна. Якщо перша жертва будь-якої війни - це правда, то перша жертва будь-якого об'єднання - це свобода. "Без свободы нет любви, а в любви нет свободы" (с) Я вмію любити, тому пожертвувала своєю свободою.
Правильно - тому що "три гетьмани" і взаємне поливання брудом, що руйнує ореол будь-яких ідей і постатей.
А звідкіля три гетьмани і бруд?
Ви скажете - від особистих амбіцій, якими ніхто не хоче поступитися.
Так ось - ні фіга. Причина лише одна: боротьба за контроль над фінансовими потоками.
Якщо, приміром, у двох організацій з подібною спрямованістю різні джерела фінансування - однією їм не стати ніколи.
Якщо підлеглі "підсиджують" лідера - вони не вважають, що впоралися б з його обов'язками краще. Вони хочуть мати доступ до його джерел фінансування.
Якщо ви зараз чуєте чи читаєте, як фронтовики обливають один одного, а то й цілі підрозділи брудом, виводять на чисту воду, викривають страшні злочини і зловживання - не намагайтеся розібратися, хто там правий, хто винний, це взагалі ні до чого. Можете сміливо відповідати, хоч подумки, хоч публічно: ідіть ви нафіг зі своєю конкуренцією за потоки волонтерської допомоги.
Єдиний виняток, коли фінанси можуть бути ні до чого: якщо той, хто поливає брудом, є творчою людиною, він може мати іншу мету - самопіар.
Кожен фронтовик знає дуже багато негативу і про власний підрозділ, і про сусідні. Знає він і те, що чим далі затягується війна, тим того негативу стає більше. Знає і мовчить. Бо він не хоче, щоб підрозділ замучили перевірками, усунули з фронту, залишили без волонтерської підтримки...
Якщо твої товариші сп'яну постріляли один одного - це списали на бойові, а ти знаєш правду і мовчиш. Бо хочеш, щоб хлопці, які, скоріше за все, не один місяць воювали, а потім впилися і вбили один одного, посмертно отримали УБД, а їхні близькі - допомогу, і щоб вони пишалися своїм загиблим сином, чоловіком чи батьком як героєм, а не як бидлячим аватаром.
Якщо у підрозділі "перестаралися" і розстріляли чи забили досмерті полоненого "сєпара" - ти знаєш про це і мовчиш. Бо не хочеш, щоб через поганого ворога, який вбивав твоїх товаришів, посадили інших товаришів, яких він вбити не встиг, і твого батяню-комбата, а твій підрозділ розформували.
Якщо щось подібне сталося не в твоєму підрозділі, а в якомусь іншому - ти все одно мовчиш, бо яка різниця - в одному одне, в іншому друге, у всіх воюючих підрозділах щось та й трапляється. Це війна, на війні інакше просто не буває. На війні, на жаль, не діють не тільки закони мирного часу, але й мораль мирного часу.
А якщо хтось не мовчить - не думайте, що він такий високоморальний, не може терпіти брехню, жорстокість, насильство і несправедливість. Він просто дуже хотів сісти на потоки гуманітарки і ображений, що на них сів хтось інший.
Нормальні, порядні - мовчать. Це правило війни, це етика війни.
Так було завжди, на всіх війнах.
Ось, наприклад, вірш на цю тему відомої радянської поетеси-фронтовички Юлії Друніної:
Когда, забыв присягу, повернули
В бою два автоматчика назад,
Догнали их две маленькие пули —
Всегда стрелял без промаха комбат.
Упали парни, ткнувшись в землю грудью,
А он, шатаясь, побежал вперёд.
За этих двух его лишь тот осудит,
Кто никогда не шёл на пулемёт.
Потом в землянке полкового штаба,
Бумаги молча взяв у старшины,
Писал комбат двум бедным русским бабам,
Что... смертью храбрых пали их сыны.
И сотни раз письмо читала людям
В глухой деревне плачущая мать.
За эту ложь комбата кто осудит?
Никто его не смеет осуждать!
Коли мене багато разів питали, чому я, будучи професійним журналістом, вирішила стати на війні не воєнкором, а солдатом, я завжди відповідаю: тому, що перша жертва будь-якої війни - правда (с). На війні немає місця для чесної журналістики. Мабуть, так і має бути. Чи, може, треба писати всю правду про тих аватарів, що постріляли один одного? Щоб їхні родини страждали не тільки від втрати, але й від ганьби і залишились без допомоги, а ворог отримав зайвий безкоштовний матеріал для своєї пропаганди?
І не кажіть, що якщо такі речі витягати на світло, їх стане менше. Не стане. Перевірено. Щоб їх стало менше, військовий стан потрібен, військово-польові трибунали і відміна мораторію на смертну кару за злочини, пов'язані з військовою сферою, а ніяка не публічність.
За 12 років журналістської і т.п. діяльності я свідомо публічно збрехала лише один раз. Мене переконали, що це необхідно для успіху важливої військової операції. Тепер я про це шкодую і більше так не робитиму. Я не дозволяю собі брехати, але я мовчу. А оскільки, навіть коли сиджу в окопі, залишаюся людиною медіапростору, мені надзвичайно важко.
Я називаю це "БОКС ЗІ ЗВ'ЯЗАНИМИ РУКАМИ". Це коли тебе б'ють, а ти не можеш відповісти.
Це коли мене питають, мене критикують, мені наводять якісь факти й аргументи - інколи це роблять ворожі проплачені боти, інколи кумедні диванні знавці, але найчастіше - звичайні небайдужі люди зі сторони, які не знають нашої внутрішньої кухні, вірять мені і сподіваються, що я допоможу їм розібратися. А я не можу нічого пояснити, не можу контраргументувати, бо НЕ МОЖУ СКАЗАТИ ПРАВДУ... Сказати правду в наших умовах майже завжди означає нашкодити справі, серйозно підставити когось, хто на це не заслуговує. Або, як мінімум, втягнутись у взаємне обливання брудом - абсолютно непродуктивне, шкідливе, небезпечне. Бо спростувати брехню можна лише правдою, а кожне правдиве слово - це шматок інформації, корисної для ворогів. Для того ж вороги і пишуть різні образливі нісенітниці, що самі не знають правди і хочуть її дізнатися.
У медіапросторі правду завжди підміняють "версією для суспільства". Брати участь у вигадуванні і розповсюджуванні таких "версій" огидно й принизливо. Значно достойніше просто не давати інформації і покладатися на власну репутацію: люди, якщо я це роблю - значить, щось таки знаю і розумію, що і навіщо роблю. Але інформаційний вакуум завжди заповнюється негативними чутками і домислами, а заслужена репутація героя чи навіть святого легко вбивається десятьма грамотно організованими ботами.
Щоденний вибір, щоденна самоцензура в інтересах справи, відсіювання - оце можна казати, а це ні - відвойовування у побратимів ще однієї дрібочки правди для оприлюднення (я завжди менш обережна в таких питаннях, ніж вони) - моє власне щоденне пекло.
Нікому не побажаю, якщо чесно.
Єдиний, хто вільний від цього - людина повністю самотня, ні до яких спільнот не залучена, що представляє себе і одну себе. Я була такою доволі довго. Freedom is just another word for nothing left to lose (с). Але поодинці люди не можуть чогось досягнути. Тим більше - коли війна. Якщо перша жертва будь-якої війни - це правда, то перша жертва будь-якого об'єднання - це свобода. "Без свободы нет любви, а в любви нет свободы" (с) Я вмію любити, тому пожертвувала своєю свободою.
no subject
Date: 2016-01-24 04:25 pm (UTC)no subject
Date: 2016-01-24 04:29 pm (UTC)З.Ы. Обращаю Ваше внимание на то, шо если таки в украине начнется заваруха и хтойто побежит свергать кондитера с кролем, то имейте ввиду, шо тикать эти мрази будут не с Борисполя или Жулян, а скорее всего либо с полосы на заводе Антонова, либо с Гостомеля.
Это так, на всякий случай, шобы по запаре не забыли и не упустили мразей. :)
no subject
Date: 2016-01-24 09:22 pm (UTC)- Гав!!!!!!!
(с)ЛайНьюс, кацапстан
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2016-01-24 04:41 pm (UTC)Все можно понять, по пьяне постреляли, это и в бытовухе навалом. Но СЕЛИ НА ВОЛОНТЕРСКИЕ ПОТОКИ, это звучит ДИКО. Люди отдают последнее, чтобы какая то мразь, на этом зарабатывала? Вот этих надо ставить к стенке без сожаления. Это за гранью морали.
от коли
Date: 2016-01-24 05:30 pm (UTC)Re: от коли
From:Re: от коли
From:Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
Date: 2016-01-24 05:06 pm (UTC)RE: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
Date: 2016-01-24 09:20 pm (UTC)Ну а царь-то ваш ботоксный сам какой национальности? Не знаешь?
вася, ну что ты, вася..
Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:Re: Знаєте, чому в Україні ніколи не було єдності?
From:no subject
Date: 2016-01-24 05:29 pm (UTC)За бажанням детальніше про рейтинги ви можете прочитати у розділі довідки (https://www.dreamwidth.org/support/faqbrowse?faqid=303).
no subject
Date: 2016-01-24 05:57 pm (UTC)Если про него столько всего уже всплывает , а он молчит , такой весь из себя загадочный , то это говорит только об одном - сказанное будет не в его пользу , и может много ещё чего интересного выплыть .
Говорить правду легко и приятно . (с)
А врагам все ваши грязные делишки по освоению денежных потоков давно известны .
Это нам , скучающей интернетной публике только интересно может быть , чисто из любопытсва . ))
Кстати , почему "Азов" постоянно не впутывается во всякие грязные истории и дерьмом друг друга не поливает ?
no subject
Date: 2016-01-24 09:21 pm (UTC)no subject
Date: 2016-01-24 06:01 pm (UTC)no subject
Date: 2016-01-24 06:14 pm (UTC)no subject
Date: 2016-01-24 09:36 pm (UTC)no subject
Date: 2016-01-24 09:59 pm (UTC)пустая болтология
Date: 2016-01-24 10:12 pm (UTC)Re: пустая болтология
Date: 2016-01-27 03:07 pm (UTC)Re: пустая болтология
From:Re: пустая болтология
From:Re: пустая болтология
From:Re: пустая болтология
From:Бокс зі зв'язаними руками
Date: 2016-01-25 02:07 am (UTC)no subject
Date: 2016-01-25 05:42 am (UTC)no subject
Date: 2016-01-25 06:02 am (UTC)И совсем не по причине того , что врагам какие-то военные тайны откроются . ))
А ведь обязательно выплывет ..
no subject
Date: 2016-01-25 06:47 am (UTC)no subject
Date: 2016-01-25 07:35 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:CДД
Date: 2016-01-25 05:00 pm (UTC)Бескорыстные патриоты , за родину ,
за Сталина, за Яроша ...)И что в итоге ? Банально бабки не поделили .
Надеюсь , Елена , вы не прогадали , и финансовые потоки пойдут в нужную сторону ? )))
Незадовго до свого вбивства Олег Мужчиль (Лісник) отримав дані про фінансові оборутки Правого сектору, пов'язані з блокадою Криму.
Досить відомим серед патріотичних сил є той факт, що тільки європейська діаспора щомісячно надавала близько 500 000 грн на підтримку визвольного руху в Україні, в основному ці кошти йшли на рахунки Правого сектору, очолюваного Дмитром Ярошем та Андрієм Стемпіцьким ("Летуном").
В ході журналістського розслідування мені стало відомо, що незадовго до своєї смерті Лісник згадував про 3 млн. гривень, які "Летун" та Василь Малкович ("Хорват") поклали в свої кармани, будучи на чолі громадської блокади Криму зі сторони ПС.
https://www.facebook.com/gromov.igor.5/posts/942552705833639
Бла,бла,бла....
Date: 2016-01-26 07:31 am (UTC)Всё интереснее и и нтереснее ))
Date: 2016-01-25 05:28 pm (UTC)http://newspravda.com/index.php/pryhody/1946-yarosha-i-stempytskoho-pidozriuiut-u-rozkradanni-koshtiv-i-prychetnosti-do-vbyvstva-lisnyka.html
Re: Всё интереснее и и нтереснее ))
Date: 2016-01-25 08:45 pm (UTC):))
Після цього можна взагалі далі не читати.
Re: Всё интереснее и и нтереснее ))
From:Re: Всё интереснее и и нтереснее ))
From:no subject
Date: 2016-01-25 05:43 pm (UTC)Затронута главная тема-про деньги,но так,вскользь.
Хорошо живут граждане США-потому,что они богатые.
Хорошо живут граждане Швейцарии-потому,что они богатые.
И ваши мысли должны быть только об одном.
Что нужно сделать,что-бы на территорию украины массово поехали миллионеры со всей планеты Земля,открывать бизнесы ? Бизнес-это заработна платня и робочi мисця.
Это деньги.А деньги-главное.
no subject
Date: 2016-01-26 06:37 am (UTC)Ви - справжня комсомолка!
деякі перли - однозначно в меморіз
для нащадків
*** військовий стан потрібен, військово-польові трибунали***
угу
щазз
це дуже шкодить бізнесу
зі
а все-таки ВСЮ правду навіть Ви ніколи не напишете
ну може в мемуарах років через 40-50
no subject
Date: 2016-01-26 06:57 am (UTC)(no subject)
From:no subject
Date: 2016-01-26 06:54 am (UTC)Чергова порція правди про українську армію.
Date: 2016-01-26 03:19 pm (UTC)no subject
Date: 2016-01-26 06:21 pm (UTC)Уже все «на стороне»: США, Европа, Россия свое мнение высказали. К великому сожалению украинских депутатов они сошлись на мнении, что изменения к Конституции нужны. И не просто нужны, а нужны именно те, за которые голосовать многим очень не хочется.
no subject
Date: 2016-01-26 06:50 pm (UTC)вы говорили неправду "что любите украину"
так как вы приняли активное участие в майдане и призывали к революции когда раздавались крики "схамниться" "что вы делаете" то вы несхаменулись
все что случилось было предсказуемо на 80-85% обычными людьми значит вы говорили неправду что "любите украину"
no subject
Date: 2016-01-27 01:19 am (UTC)- Ми так думаємо,- продолжал мой сосед,- що той Донбас нам вже і не потрібен зовсім. Як що ж там живе одна москалота, то навіщо ж ми будемо битися за той Даунбас? – слово «Даунбасс» Николаевич произнес с особым удовольствием. По всему было видно, что это слово он выучил недавно.
- Что ж так, Николаевич? Ты ж еще недавно призывал установить трезубцы вместо рубиновых звезд на башнях Кремля.
- І так буде, Олександрович, але пізніше. Нам треба сили гуртувати. Нація може бути сильною, тільки тоді, коли кров нації чиста! – сказав это, Николаевич сам в себя влюбился. Он и сам не поверил, что смог запомнить такой высокий слог. Мысль была не его, это было ясно, но вложил в нее Николаевич, всю свою покуренную душу.
- Ага, Николаевич, - ответил я ему, - т.е. теперь у вас новая идея фикс? Теперь вы не хотите возвращения Донбасса?
- Ні, Олександрович. Ми його повернемо, але пізніше. І не тільки його. І Крим ми повернемо і Вороніж! Все до Волги буде наше. Але пізніше. Нам час потрібен. Згуртуватися треба. Зібратись в кулак. Так як татари сьогодні роблять в Херсоні, так і нам робити треба. Крим ми татарам віддамо. Хай забирають. Аби не москалі. Хай собі повирізають все, що там, в тому Криму ворушиться. Все там москалота. Навіть для татар їх не шкода. Хай ріжуть. А ми маємо позбутись в себе всього, що не є українським. Здихатись того Донбасу, переплавити Харків і Запоріжжя, випалити горючим залізом все, що проти нас, і тоді сила наша буде нездоланна. Тоді рівних нам не буде. Всі здригнуться. І Схід і Захід. Всім кров пустимо. І відродиться наша Україна!
АЛЕКСАНДР ЗАХАРЧЕНКО ПРЕЗИДЕНТ УКРАИНЫ
Date: 2016-01-27 01:57 am (UTC)после федерализации А. Захарченко станет президентом украины и запретит бандеро-фашистскую пропаганду---как во всём мире запрещено
Re: АЛЕКСАНДР ЗАХАРЧЕНКО ПРЕЗИДЕНТ УКРАИНЫ
Date: 2016-02-05 05:13 pm (UTC)Re: Ð²Ð¾Ñ Ñебе Ñ Ñем по Ð»Ð±Ñ ÑÑпой ÑÑ
From: