o_bilozerska | А в нас сьогодні нова велика партія допомоги від волонтерів

А в нас сьогодні нова велика партія допомоги від волонтерів. Подяка їм величезна.
Цього разу - купа технічних штук (для автомобілів тощо), над якими будуть чаклувати наші місцеві винахідники. Крім цього - тепловізор! Нічник! Купа берців і футболок.
Окремим рядком - чотири колеса для нашої "Волошки"! Міцні каучукові колеса для міномета.
І лист від Катерини - 17-річної волонтерки, яка вчиться на медика. Вона адресувала свій лист бійцю-герою, і я віддала його одному з наших найбільш заслужених вояків. Його звати Володимир, він був важко поранений під Савур-могилою. Куля влучила йому у колінну чашечку, йому доведеться пройти дуже тривале лікування, перш ніж він зможе ходити. Але, виписавшись з лікарні, Володимир поїхав не у Київ чи кудись там на реабілітацію, а назад до нас. Він одразу ж прочитав листа і подякував дівчині:

Мені дістався маленький легенький наплечничок - те, що треба. Мала до цього два: один великий і важкий, придатний для того, щоб у ньому перевозити силу-силенну речей при переїзді, ну, й за потреби неквапно пройти з ним на плечах пару кілометрів. Час від часу він позичається нашим хлопцям, вони, на відміну від мене, тягають його на ура. Другий - менший і легший, ідеальний для зручного носіння (наприклад, у турпоході), але для бойової ситуації все ж завеликий. Він у мене вже тривалий час стоїть зібраний як "тривожний", на випадок раптової евакуації, і в цій ролі неперевершений. (До речі, часи зараз такі, що мати вдома тривожний рюкзак раджу кожному. Сподіваюся, всі знають, що туди класти?).
А тепер нарешті є бойовий рюкзак, для виходів. У нього влізе все те, що не влізає у розвантажку, і він настільки маленький, що його в разі чого можна буде не викидати. Бо досі ж, якщо йшла з рюкзаком, знала, що при першому ж серйозному форс-мажорі доведеться викинути рюкзак разом з усім вмістом нафіг, і це мене трохи напружувало, бо речі звикла цінувати й берегти.
Щоб ми без вас, рідні наші волонтери, робили...