o_bilozerska | СМСка щастя

Прибув мені сьогодні СМСкою так званий "лист щастя": "Январь-месяц будет особенным, в нем 5 понедельников, 5 вторников, 5 воскресений. Такое бывает раз в 823 года. Называют его "мешок с деньгами". Перешли восьми добрым людям и деньги будут идти тебе в руки. От того кто остановит это СМС удача отвернется. Это по фЕНШУЮ!"

Обговорили ми це діло з одним добрим знайомим. Ну, СМСки ці, кажу я, зрозуміло, вкидає (від слова "вброс") оператор, аби трохи підзаробити. Он яка довга СМС - як кілька звичайних. Якщо кожний, хто її отримає, перешле це восьми людям - оператор таки заробить. Але я з дитинства пам’ятаю схожі "листи щастя", які прибували до звичайних поштових скриньок. Їх треба було переписувати від руки шалену кількість разів і теж розсилати людям, тільки йшлося у них не про гроші, а про абстрактне щастя, бо за часів совку бажання мати гроші вважалося чимось дуже ганебним. Питання, хто тоді заробляв - радянська пошта?

І знайомий мені розповів цілу теорію про "сенсорний голод". Якщо людину замкнути у кімнаті, де не буде зовнішніх подразників, вона спочатку дуже страждатиме, а потім мозок вироблятиме їх сам - у вигляді різних глюків і "голосів". Так ось, у радянської людини теж було щось на кшталт цього сенсорного голоду, і його тамували такими ось штучними подразниками, симуляторами переживань: "О! Лист прибув! А що там написано? А кому я його відправлю? А що відбудеться на восьмий день після цього?".

Зараз, у пострадянські часи, це явище легко повернулося на удобрений традицією грунт, але у новій якості: зараз, як і на всьому, на цьому ще й трошки заробляють.

Але я, власне, ось про що. Коли ми бачимо, що деякі політики вважають народ збориськом бовдурів, інтелектуально неповноцінних людей, ми дуже через це ображаємося. Так ось: хто перешле таку СМСку бодай одній людині - ображатися не має права :)