Історії діда Манойлика. Історія 6

[o_bilozerska]

Унікальний дід Манойлик, земля йому пухом, жив у нашому селі в ті часи, коли ніхто не чув про мобілки та Інтернет, а фотоапарати з чорно-білою плівкою були у вузького кола любителів. Не вчора і не позавчора він розповідав мені про своє життя. Але все, що казав і робив дід Манойлик, має бути зафіксоване для нащадків. Адже він – то і є народ України.

Історія 6.
Як дід Манойлик жабу топив

Пішли якось мій батько з дідом на рибалку. Закинули сітку і сіли перепочити. І скаче повз них велетенських розмірів жаба.
– А споримо, Льонько, що ти її не зловиш? – каже дід.
– Чому не зловлю? Зловлю, - відповідає татко. Хоп – і зловив.
Дід забирає здобич і зав’язує в сітку з-під цибулі: «Понесу додому, покажу своїй бабі».
– Не донесете, діду. Здохне без води.
– І то правда, - і закидає жабу прямо в сітці назад до озера.
– Що ж Ви наробили, діду? Вона ж не вилізе, здохне!
– Ет, – каже дід, - вилізе! Вони ж такі – звідусіль вилазять. Ось я недавно на річці черепаху піймав, пустив до себе в копанку – то вона вилізла!!!

Дід і тут не помилявся. Задумайтесь: вони ж дійсно звідусіль вилазять!

(далі буде)
Історія 1 Історія 2 Історія 3 Історія 4 Історія 5