
Цей текст адресовано Євгенії Хасіс, засудженій до астрономічного (18 років) терміну позбавлення волі за нібито співучасть у вбивстві адвоката Станіслава Маркелова і журналістки Анастасії Бабурової.
Нещодавно вона написала дуже цікаву статтю про події в Україні і про українських націоналістів, з якою можна ознайомитись тут:
http://svpressa.ru/blogs/article/100953/
Перш за все: як правозахисник з кількарічним досвідом я добре знаю, що до того, що кажуть і пишуть люди з-за грат, тим більше ті, які не скоро вийдуть на волю, треба ставитись з великою обережністю. Вони - не вільні люди, а щось на кшталт заручників чи полонених, які дуже часто кажуть не те, що самі хочуть, а те, що їх змушують. Це стосується і особисто Євгенії Хасіс. Коли учасниця Pussy Riot Надія Толоконнікова (яка, на відміну від Хасіс, мала за півроку звільнитися) вголос заявила про те, що засуджених жінок примушують працювати щодня у дві зміни, журналісти запитали у Євгенії, чи це правда. І вона, замість чітко відповісти "так, Толоконнікова сказала правду" чи "ні, ми тут працюємо лише по 8 годин, як встановлено законом", почала казати, що те, що засуджені повинні працювати, прописано у законі... Виглядало це жалюгідно, але провина не на Хасіс, а на журналістах, які звернулися до неї, ув’язненої - замість того, щоб знайти і розпитати жінку, яка вже з тієї колонії звільнилася.
Але саме цей текст справляє враження написаного щиро. Тому, прочитавши його, я вирішила написати Євгенії відкритого листа.
Доброго часу доби, Євгеніє!
Пише Вам українська націоналістка, активістка "Правого сектора", яка останнім часом брала участь у бойових діях на Донбасі проти російських військ та їхніх місцевих поплічників, і збирається скоро знову повернутися на фронт.
Прочитала Вашу статтю, суть якої: ви, російські націоналісти, завжди дружили з українськими. Коли стався Майдан, ви були в захваті від наших успіхів. Зараз Ви через тодішній захват вважаєте себе "восторженной дурочкой". Чому? Тому що в Одесі згоріли люди. А ще тому, що "революции на Украине не произошло: главное из повестки Майдана не реализовано. Где люстрации, где очищение органов власти от лиц, возвышенных режимами Кучмы и Януковича? Где запрет на вхождение во властные органы людей из первой сотни богатейших лиц Украины? Эти требования Майдана не были выполнены, а без них получилась не революция, а олигархический переворот, в котором украинские националисты стали пешками, силовым двигателем этого переворота, средством достижения цели, которое уже отыграло свою роль и теперь планомерно уничтожается в батальоне «Азов» за ненадобностью".
( ДАЛІ )