![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
o_bilozerskaДо вашої уваги - документальний фільм "Година з Дмитром Ярошем", знятий інформаційним підрозділом ДУК "Правий сектор".
Презентований сьогодні, трохи більше години тому. Мені пощастило - повернулася з виїзду, а на базі чекає сюрприз у вигляді працюючого Інету (киянка Людмила, дай їй Боже здоров'я, нещодавно подарувала мені вайфай-роутер, і час від часу я тут можу навіть дивитися відео). Тож я подивилася фільм і поспішаю записати враження.
Це відео цікаве тим, що знаходиться рівно посередині між холодним професіоналізмом потужних ЗМІ і душевністю аматорів з внутрішнього середовища. Аматори не вміють правильно зняти і подати відзняте. Професіоналам не кажуть те, що кажуть своїм. У цього ж фільму, звичайно, теж є недоліки, але цих двох основних - немає, тому переглядається він на одному диханні.
Цей фільм - по суті, велике інтерв'ю, зняте вдома у Дмитра Анатолійовича. Він поділяється на кілька частин. Перша, ніби вступна, називається "В своїй хаті своя правда", у ній Провідник показує журналістам ДУК-Інфо свій будинок, успадкований від батьків-дідів і перебудований власноруч. Решта частин - це розмова на важливі теми, поділена на умовні розділи: "Україна. Нація. Свобода", "Правий сектор. Революція. Держава", "Суспільство. Політика. Влада", "Контрреволюція. Корупція. Війна" - і заключна частина "Любов. Життя. Боротьба" (про особисте, з такою зворушливою теплотою, що описати годі).
Щоб не було суцільної "говорящої голови" (що глядачам набридає, навіть якщо ця голова - Ярош :), фільм ілюстрований портретами історичних і сучасних діячів і зображеннями подій, про які каже Провідник. Піднімаються актуальні і гострі теми - наприклад, полярні звинувачення у бік ПС (то чому ви не перестріляєте всіх запроданців, то чому ви не легалізовуєтесь і не підпорядковуєтесь законно обраній владі), Мукачівський конфлікт і наявність у правосєків незареєстрованої зброї. Провідник відповідає - і так само, і водночас не так, як зазвичай на подібні питання відповідає "чужим". Спокійно вживає епітети на кшталт "Шоколадний зайчик", "бойовий кролик", "тварюка, молоденька худобинка" (Вілкул). Іноді видає афоризми - наприклад, "Революція, яка закінчується демократичними виборами, приречена на поразку". Про всі звинувачення і нападки щиро відповідає, що його турбують і вибивають з колії лише непорозуміння всередині ПС, а не зовнішні удари. (Я свідок - це чиста правда). На питання Алли Мегель, що будемо робити, якщо раптом у Верховній Раді "Опозиційний блок" та інші перефарбовані регіонали наберуть більшість, відповідає: "Тоді будемо стріляти". А якщо конфлікт із зовнішнім ворогом буде заморожено, будемо вести партизанську війну на окупованих територіях.
При цьому постійно каже, що необхідно зберегти якомога більше людських життів, адже за останній період вже пролито багато крові найкращих.
Крізь розмову на серйозні і надважливі теми чутно агукання його малого онука.
Останні три хвилини я не побачила - диво скінчилося, Інтернет зник. А ви дивіться:
Презентований сьогодні, трохи більше години тому. Мені пощастило - повернулася з виїзду, а на базі чекає сюрприз у вигляді працюючого Інету (киянка Людмила, дай їй Боже здоров'я, нещодавно подарувала мені вайфай-роутер, і час від часу я тут можу навіть дивитися відео). Тож я подивилася фільм і поспішаю записати враження.
Це відео цікаве тим, що знаходиться рівно посередині між холодним професіоналізмом потужних ЗМІ і душевністю аматорів з внутрішнього середовища. Аматори не вміють правильно зняти і подати відзняте. Професіоналам не кажуть те, що кажуть своїм. У цього ж фільму, звичайно, теж є недоліки, але цих двох основних - немає, тому переглядається він на одному диханні.
Цей фільм - по суті, велике інтерв'ю, зняте вдома у Дмитра Анатолійовича. Він поділяється на кілька частин. Перша, ніби вступна, називається "В своїй хаті своя правда", у ній Провідник показує журналістам ДУК-Інфо свій будинок, успадкований від батьків-дідів і перебудований власноруч. Решта частин - це розмова на важливі теми, поділена на умовні розділи: "Україна. Нація. Свобода", "Правий сектор. Революція. Держава", "Суспільство. Політика. Влада", "Контрреволюція. Корупція. Війна" - і заключна частина "Любов. Життя. Боротьба" (про особисте, з такою зворушливою теплотою, що описати годі).
Щоб не було суцільної "говорящої голови" (що глядачам набридає, навіть якщо ця голова - Ярош :), фільм ілюстрований портретами історичних і сучасних діячів і зображеннями подій, про які каже Провідник. Піднімаються актуальні і гострі теми - наприклад, полярні звинувачення у бік ПС (то чому ви не перестріляєте всіх запроданців, то чому ви не легалізовуєтесь і не підпорядковуєтесь законно обраній владі), Мукачівський конфлікт і наявність у правосєків незареєстрованої зброї. Провідник відповідає - і так само, і водночас не так, як зазвичай на подібні питання відповідає "чужим". Спокійно вживає епітети на кшталт "Шоколадний зайчик", "бойовий кролик", "тварюка, молоденька худобинка" (Вілкул). Іноді видає афоризми - наприклад, "Революція, яка закінчується демократичними виборами, приречена на поразку". Про всі звинувачення і нападки щиро відповідає, що його турбують і вибивають з колії лише непорозуміння всередині ПС, а не зовнішні удари. (Я свідок - це чиста правда). На питання Алли Мегель, що будемо робити, якщо раптом у Верховній Раді "Опозиційний блок" та інші перефарбовані регіонали наберуть більшість, відповідає: "Тоді будемо стріляти". А якщо конфлікт із зовнішнім ворогом буде заморожено, будемо вести партизанську війну на окупованих територіях.
При цьому постійно каже, що необхідно зберегти якомога більше людських життів, адже за останній період вже пролито багато крові найкращих.
Крізь розмову на серйозні і надважливі теми чутно агукання його малого онука.
Останні три хвилини я не побачила - диво скінчилося, Інтернет зник. А ви дивіться:
