![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
o_bilozerska
Читаємо і мотаємо на вуса – може знадобитися колись. Розповідає В.Запорожець:- Адвокат Кащук Степан Степанович у жовтні прийшов до мене в ІТТ, сказав, що діє за проханням моєї мами – Запорожець Наталі Яківни. Але перед цим він прийшов до мого знайомого, Григорія, представився, що він добрий знайомий їхнього адвоката. Там хлопчина сидів, у нього був адвокат. Потім вони підійшли до моєї мами. Він сказав, що захищатиме мої інтереси, назвавши суму у 5 тис.грн. Мама знала, що селяни збирають гроші на адвоката, і погодилась.
Прийшовши до мене в ІТТ, він теж це сказав – що він знайомий адвоката моїх знайомих, і що мама не заперечує, щоб він представляв мої інтереси в суді. І представив мені договір на юридичне обслуговування, де сума не фігурувала. Але усно, на словах він сказав мені, що селяни зібрали гроші, і сума в 5 тис. грн. його влаштує.
Я сказав, що якщо в мами є такі гроші, і якщо селяни зібрали, то я не заперечую. За кожну соломинку чіплявся. Самі бачите, яке у мене становище. І я підписав цей договір на юридичне обслуговування – незаповнений. Він сказав, що заповнить, щоб я не хвилювався. Там було заповнена лише його сторона.
Після того, як я підписав цей договір, він був у мене двічі. У чернігівське СІЗО приїхав. Я йому сказав, що потрібно зробити – взяти характеристики з роботи, де я працював, і щоб хлопці-футболісти (я один з організаторів футбольної команди) дали характеристику і підписи збирали. Також з Всеукраїнського товариства мисливців та рибалок щоб взяли характеристику, з сільської ради... Також я є членом військово-патріотичного клубу міста Київ «Честь і Слава», яке відділилося від тако ж клубу «Червона зірка». Я займався військовою реконструкцією.
Також я дав телефон своїх друзів, які могли б посприяти його адвокатському розслідуванню – зібрати і опитати свідків. Всі ці друзі потому були залякані, жоден з них не з’являється на суд і мені нічим не допомагають, лише привіт передають. Я так зрозумів, що над ними була розправа працівників правоохоронних органів.
Наприклад, Куролапа Ігоря Миколайовича двічі вивозили у поле, на кар’єр, і погрожували йому, що якщо він буде щось казати на мій захист – тобто, те, що йому відомо, то... Як свідок фігурують він сам, його мама і його теща, але суддя проігнорувала наше прохання допитати їх як свідків.
В ІТТ Чернігівському дивним чином моя розмова з адвокатом Кащуком проходила у службовому кабінеті працівника. Я на той час не розумів, але тепер розумію, що це не випадково – така честь, дали службовий кабінет, який нікому не дають для розмови не зі слідчим, а з адвокатом.
З усього цього я зрозумів, що Кащук – спеціально засланий козачок. Тому я відмовився від його послуг, і вже коли ознайомлювався з матеріалами справи (до речі мене обмежили у цьому, хоч і рука у мене була зламана – лише 5 днів дали на ознайомлення з 800 сторінками, я встиг лише 150 вивчити), мені трапив на очі оцей договір на юридичне обслуговування. В якому фігурувала сума не 5 тис.грн., про які він домовлявся з нами, а 20 тис. грн. Тобто, він шахрайським способом, втершись у довіру моїм знайомим, моїй мамі і мені, нажився, при цьому жодним чином мені не допоміг, а, фактично, виступив на боці звинувачення.
Коли він приїхав до мене вдруге у Броварське ІТТ, то прийшов зі слідчим прокуратури і приніс мені на підпис документи про судову психолого-психіатричну експертизу та інші експертизи. І там не було дати. Я хоч і юрист, але зробив помилку – підписав їх без числа. Цим він поміг прокуратурі, виступив на їх стороні і порушив закон про адвокатуру і адвокатську етику. Я всюди писав – і на вищу раду юстиції, і до дисциплінарно-кваліфікацйної комісії адвокатів, міністерство юстиції, і Карпачовій – жодної відповіді мені не дали з цього приводу. Або мене ігнорують, або листи не виходили.
Також був Попенко Руслан Степанович – адвокат, який «представляв мої інтереси» на першому допиті. При цьому жодним чином мені не поміг і не проконсультував – що я можу не давати покази. Грубо кажучи, виступав на боці слідства. Навіть по відеозапису видно, що вони з Бургелою знайомі, і він працював у кабінеті слідчого на його комп’ютері, і слідчий не заперечував проти цього. Я казав про це в суді. І я зі струсом мозку змушений був давати покази. Яка різниця, що в моїх тодішніх показах правда чи неправда? Головне, що мене змушували давати ці покази – побитого, зі струсом мозку. От психолого-психіатричну експертизу чомусь зробили через місяць – коли я вже відгоївся трохи, як кажуть у народі. А покази вибивали одразу.
