Поетка для всіх поколінь

Date: 2010-03-20 12:48 pm (UTC)
From: (Anonymous)
Остання з поетів Празької школи - Наталя Лівицька-Холодна говорила: "Ліну Костенко прочитаю один раз, і мені все запам'ятається, і все мене зворушить. Потім прочитаю ще раз і ще раз... для насолоди".
Я от, м'яко кажучи, зовсім з іншого покоління, а погоджуюсь із кожним словом. Пригадую хрестоматійне, і кожен раз насолоджуюсь:

Сосновий ліс перебирає струни.
Рокоче тиша на глухих басах.
Бринять берези. І блукають луни,
Людьми забуті звечора в лісах.

Це — сивий лірник. Він багато знає.
Його послухать сходяться віки.
Усе іде, але не все минає
над берегами вічної ріки,

Світає світ в терновому галуззі.
Кладуть вітри смичок на тятиву.
Десь голос мій шукає моїх друзів,
і хтось чужий кричить мені: ау!

І знову тиша. Лиш блукають луни.
Крізь день, крізь мить,
крізь, душу, крізь віки.
Сосновий ліс перебирає струни
над берегами вічної ріки...

P.S. До речі: майже ніхто з українофобів в і-неті не наважується торкатись цього імені своїми брудними лапами.
P.P.S. Вибачте, що вліз зі своїми п'ятьма копійками
This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting

Profile

o_bilozerska: (Default)
Olena Bilozerska

April 2017

S M T W T F S
       1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 14th, 2025 12:17 pm
Powered by Dreamwidth Studios