"І вражою злою кров'ю волю окропіте"

Такі браслетики, привезені волонтерами, у нас в ДУКу багато хто носить.
Але мій - ексклюзивний. На ньому на слові "вражою" є слід від ЗУБІВ! Від зубів моєї чорновухої кусючої дитини.

Я не бачила свого Жмутика вже два тижні. Війна мені його подарувала, вибори з ним розлучили. Він живе зараз у моїх родичів на Черкащині, у справжньому котячому раю. Там є двоє котів і двійко собак, і моя малеча, справжній нарваний фронтовий кіт, менший від усіх за розміром і віком, там найголовніша персона. Построїв усіх, безперервно стрибає, ловить горобців і навіть голубів (гризунів там нема). Мені щодня телефонують і розказують, як він, і навіть дають поговорити по телефону :) Він реально впізнає мій голос, муркає і шкребе трубку.

Одразу після виборів забираю і їдемо з ним назад. Там теж будуть складнощі, бо з бази поїхала дівчина, яка доглядала його, поки я була на виїздах. А перевозити ближче до фронту боюся, бо там різні ситуації можливі. Наприклад, термінова евакуація - а він десь бігає, як і де шукати?
Буду щось думати...

Нагадую про завтрашній марш на захист політв’язнів

№17