Шевченківські читання від ВО "Свобода" (фото, відео)

У день народження Тараса Шевченка активісти київської "Свободи" і КУН влаштували шевченківські читання. Спочатку майстри слова, вживу і в запису, декламували біля підніжжя пам’ятника Кобзареві його твори (зокрема, найбільш гострі, такі як "Швачка" і "Холодний Яр"), а потім виступали представники столичної організації "Свободи", зокрема, її керівник Андрій Іллєнко, а також народна артистка України Людмила Єфименко та режисер Володимир Петранюк з КУН. З динаміків лунали пісні на вірші Тараса.

Якщо спробувати коротко переповісти, про що йшлося у виступах, - про те, що антиукраїнські сили, які вже 20 років знаходяться при владі у нібито незалежній Україні, намагаються привласнити собі Шевченка і зробити з нього такого собі беззубого дядечка, який колись давно жив і щось там писав. Натомість справжні українці повинні сприймати його творчість як дороговказ і заклик до дій. Один із промовців, Юрій Городиський із Вишгорода, сказав, пригадавши цитату з "Холодного Яру" Горліса-Горського, що хотів би, щоб його маленький син Тарас "начитався Шевченка і став бандитом" (звичайно, малися на увазі українські повстанці).

Все б добре, але краще було б, якби не тільки майстри слова, артисти, читали Шевченка, а звичайні свободівці теж, і бажано не з папірця. Це ж не театр, де від виконавців вимагається професіоналізм. Як на мене, вірші Шевченка - те саме, що державний гімн. Не запрошують же на мітинги оперних співаків для його виконання.

Оскільки планувалося читання віршів, я одразу налаштувалася на те, щоб знімати відео, що й робила протягом усього заходу. Подумавши, вирішила не робити нарізку, а викласти практично повний відеозапис.

Фото тут:
http://www.bilozerska.info/?p=6259

(А фото і відео з ранкових заходів викладу вже, мабуть, завтра зранку)

Сумне про Шевченківське свято, з фото і відео

Вчорашнє вшанування Шевченка справило на мене гнітюче враження.

Спочатку прийшли втрьох Турчинов, Яценюк і Тягнибок, поклали квіти і поїхали. Я це не знімала, бо при всій повазі до лідерів опозиції і до самого факту, що вони продемонстрували єдність - не люблю знімати офіціозні моменти. По обидва боки від пам’ятника їх зустрічали люди, переважно жіночки старшого віку, з державними прапорами. Мої знайомі відверто казали, в тому числі у мікрофон, що ці жіночки були проплачені.

Далі свою окрему акцію провели спільно УНСОвці (для яких 9 березня - не лише день народження Тараса, а річниця побоїща під час "України без Кучми", після якого вони опинилися за гратама), КУНівці, УНПівці тощо. Людей було дуже мало - думаю, сотні чотири.

Біля пам’ятника Кобзареві прийняли до Спілки письменників нову генерацію молоді. Сергій Пантюк та Володимир Шовкошитний вручили квитки, зокрема, Кирилові Булкіну, автору відомого твору про дружбу між людьми та упирями, який мені дуже подобається.

Член Проводу УНА-УНСО Ігор Мазур (Тополя) покритикував і владу, і опозицію, і не без гордості пригадав події 9 березня 2001 року, коли, згідно матеріалів справи, у сутичках постраждали 72 міліціонери.

Володимир Манько, голова Секретаріату ГП КУН, казав про те, що Шевченко виступав і проти національних утисків, і проти соціальних визисків. КУНівець рішуче виступив проти продажу землі і закликав не підтримувати на виборах ні владу, ні опозицію, бо різниці між ними немає, бо у так званої опозиції немає національної складової. Чомусь одразу, як він це сказав, у нього з ладу вийшов і деякий час не працював мікрофон :)

Також виступав голова Спілки офіцерів В’ячеслав Білоус, який розповів про нову законодавчу ініціативу (спільно з "Просвітою") - щоб усі чиновники, а також ті, хто прагнуть отримати громадянство України, складали письмовий іспит з української мови.

( Далі )

Більше фото - тут:
http://www.bilozerska.info/?p=6278