Вшанування Шевченка: агресії побільшало

[o_bilozerska]

Дуже коротко про вчорашнє вшанування Шевченка: зібралися Ті, Що Збираються Щороку, поплакали про Гірку Долю Неньки України. Дістав уже цей маргінес. Серед старшої гвардії у позитивний бік виділявся капітан І рангу Євген Лупаков, але і він навіщось запропонував святкувати день української жінки і матері 9 березня, коли українська мати народила нам пророка Шевченка.

В кінці, як завжди, прекрасно співав хор «Гомін».
Запам’яталися три виступи.


Заступник КМО ВО «Свобода» Андрій Іллєнко:

- Вірші Шевченка – це не просто мистецтво, а поезія, яка творила Націю. Молодий Шевченко розумів можливості, які давала столиця імперії, але не проміняв кар’єрні амбіції на те, що він, власне, робив. Він займався творенням Нації – нагадував українцям, що вони не затуркані кріпаки, а нащадки козаків – лицарів вільного степу. В 20-30-х роках минулого століття, коли Україна палала від повстань, більшовики забирали у людей «Кобзаря»: «Ви начиталися «Кобзаря» і стали бандитами!». Кожен вірш Шевченка – це керівництво до дії, це та антикризова програма, яка нам зараз потрібна. Зараз багато говорять про політичну та економічну кризу. В українців завжди був один прекрасний метод виходу з кризи – це Коліївщина. Коли вже дістали так, що нема куди діватися, паразити обсіли так, що вже рідну землю забирають, а з усіх сторін брехня, то українцям залишається лише одне – святити ножі!



Ігор Мазур (Тополя), голова КМО УНА-УНСО:

- Знову наші вороги змусять нас об’єднатися. Я про це казав на могилі крутянців, і зараз кажу. Не тому, що ми такі мудрі, а тому, що вороги заставлять. І ми сховаємо наші прапори партійні і вийдемо під державним і революційним червоно-чорним прапором.
Ми всі хочемо, щоб влада в Україні була відповідальна. З кожним днем все більше настає той час, що в державі ввести надзвичайний стан, і який би в нас не був Ющенко, він повинен взяти на себе всю відповідальність і робити як українець – щоб ми, українські громадяни, не бачили ту ганьбу в економіці і в політиці. … Я думаю, що завтрашній день у нас буде тяжкий. Закликаю всіх бути єдиною силою і боротися за нашу Українську Державу, як боровся Тарас Григорович Шевченко.




Видатна українська патріотка, як представив її колишній політв’язень Олесь Шевченко, Вікторія Омельченко попросила слова в кінці, щоб повідомити про вчорашнє побиття Ірини Соколовської дзвонарем з каплички УПЦ МП.
Такою розлюченою я Вікторію ще не бачила. ТАКИЙ темперамент і ТАКА агресія! Шкодувала, що не взяла відеокамеру.
– Вчора мій терпець урвався. Я ніколи нікого не закликала до того, щоб підніматися і щось терміново крушити, тому що переживала, що це може нашкодити нам. Але тепер я особисто беру на себе зобов’язання видерти тому москалеві очі, який б’є українських жінок. ..Скільки ми будемо це терпіти? Скільки будемо дивитись на незаконно збудовану капличку Московського патріархату? Хай вони її звідти терміново забирають, бо я обіцяю українській громаді власноруч спалити те москальське кубло. Хай вони забираються за свої москальські кордони і будуть там у безпеці, а на українській землі москалям пощади не буде!

Леопольд Ященко, керівник хору "Гомін"


Маленький Тарасик Хмара, син Степана Ільковича, читає вірш Шевченка.

Після акції почалося обговорення на тему дзвонаря і каплички. П’ятеро чи шестеро людей сходили до неї на розвідку…