Olena Bilozerska (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
o_bilozerska) wrote2007-12-03 12:55 pm
o_bilozerska) wrote2007-12-03 12:55 pm
Entry tags:
Історії діда Манойлика
Унікальний дід Манойлик, земля йому пухом, жив у нашому селі в ті часи, коли ніхто не чув про мобілки та Інтернет, а фотоапарати з чорно-білою плівкою були у вузького кола любителів. Не вчора і не позавчора він розповідав мені про своє життя. Але все, що казав і робив дід Манойлик, має бути зафіксоване для нащадків. Адже він – то і є народ України.
Історія 3
Як дід Манойлик ставився до корупції
Від Голодомору молодий Манойлик утік аж на Далекий Схід. Працював там в риболовецькій артілі і винаймав куток в якоїсь жіночки. А зароблені гроші, йдучи на роботу, звісно, залишав удома у валізці. Поступово їх накопичилася велика сума.
Одного разу до хазяйки проїздом приїхали переночувати її син з товаришем. Наступного дня вони поїхали, а Манойликові гроші зникли.
– Знати нічого не знаю, – каже хазяйка.
Що робити? Підловив Манойлик на вулиці «головного чекіста» того міста, упав йому в ноги: «Поможіть знайти злодія, кілька років працював, як завгодно віддячу».
– Ти що, мені хабаря пропонуєш?! – розкричався чекіст.
– Та який там хабар, про допомогу благаю!
– Я хабарів не беру, – каже чекіст суворо. – Йди на пристань, на такий-то корабель, розшукай кока, він тобі скаже, що робити.
«Давай стільки-то грошей», – каже кок. Манойлик дає йому гроші, той набиває валізку всілякими делікатесами і каже віднести чекісту. «Добре, – говорить чекіст, узявши валізку, – іди тепер додому і ні про що не турбуйся».
Вдома хазяйка в сльозах, в істериці, розпродає речі. Чекісти сказали їй: «Не повернеш гроші – розстріляєм». Повернула.
А дід Манойлик все життя був вдячний тому чекісту. Бачте, яка хороша людина! Міг би й не помагати – але поміг.
І як, люди, у такій країні викорінювати корупцію?
(далі буде)
Історія 1 Історія 2
Історія 3
Як дід Манойлик ставився до корупції
Від Голодомору молодий Манойлик утік аж на Далекий Схід. Працював там в риболовецькій артілі і винаймав куток в якоїсь жіночки. А зароблені гроші, йдучи на роботу, звісно, залишав удома у валізці. Поступово їх накопичилася велика сума.
Одного разу до хазяйки проїздом приїхали переночувати її син з товаришем. Наступного дня вони поїхали, а Манойликові гроші зникли.
– Знати нічого не знаю, – каже хазяйка.
Що робити? Підловив Манойлик на вулиці «головного чекіста» того міста, упав йому в ноги: «Поможіть знайти злодія, кілька років працював, як завгодно віддячу».
– Ти що, мені хабаря пропонуєш?! – розкричався чекіст.
– Та який там хабар, про допомогу благаю!
– Я хабарів не беру, – каже чекіст суворо. – Йди на пристань, на такий-то корабель, розшукай кока, він тобі скаже, що робити.
«Давай стільки-то грошей», – каже кок. Манойлик дає йому гроші, той набиває валізку всілякими делікатесами і каже віднести чекісту. «Добре, – говорить чекіст, узявши валізку, – іди тепер додому і ні про що не турбуйся».
Вдома хазяйка в сльозах, в істериці, розпродає речі. Чекісти сказали їй: «Не повернеш гроші – розстріляєм». Повернула.
А дід Манойлик все життя був вдячний тому чекісту. Бачте, яка хороша людина! Міг би й не помагати – але поміг.
І як, люди, у такій країні викорінювати корупцію?
Історія 1 Історія 2
no subject
От бомжам і жебракам копійки не подам. Це все одно, що підгодовувати пацюків.
no subject
Без своєї машини важко...
no subject
no subject
(Anonymous) 2007-12-03 06:08 pm (UTC)(link)Анонім
no subject
(Anonymous) 2007-12-03 06:12 pm (UTC)(link)