o_bilozerska | З Днем народження, Одесо!

Якый там украйинскый князь чы гэтьман Одэсу заснував?:-)

Дивіться на карту, чиє це місто.

Одесса вольный город , причем тут мова , на мове там не розмовляют...

У наступному поколінні розмовлятимуть.

У наступному тысячолитти,ты мала на увази:-))

Друге покоління одеситів, що переїхали, наприклад, до США, чисто розмовляють по-англійськи. Англійську вивчити важче.

Видите ли,Сударыня,одесситы в США находятся на чужой земле,среди иноязычного населения.Поэтому,естественно,что их дети и внуки говорят уже на английском языке и становятся американцами.Одесситы же в Одессе живут у себя дома,на родной земле,поэтому ни они,ни их дети никак не могут перейти на чуждую им речь,как бы их кто-то этому не принуждал.В Одессе даже самые ярые местные русофобы говорят и думают по-русски,а приезжие с целью украинизации свидомиты просто вынуждены пропагандировать свои идеи не на своей ридной мови:-)

А ось ще одна гарна вивіска
(http://io.ua/11038381)

Класно!
Буває ж, щоб у людей настільки не було смаку.

і відразу в коментах два мудака (як ти там їх називаєш, полюцери?)

один, щоправда, побажав лишитися невідомим, хехе %)

але інший хвилюється за "вольний горад".... мабуть, "воля" полягає у тому, щоб спілкуватися виключно на "абщєпанятнам"... от така "свобода" ;0)

про масонську історію заснуваня Одеси цікаво тут почитав

http://www.bookland.net.ua/book.php?id=55670

цікава книжка, до речі

Ой,яка ганьба! Украйинськэ мисто,выявляэтся заснувалы не украйци-арийи,а масоны:-))

а пачему , брат(сестра) ругаисси и абзываисси хохлов(украинцев) я люблю , ибо сам хохол и в Одессе родился - ну не хохляццкий это город , не хохляцкий - невже ви цього не бачiте?...

Звичайно, не хохляцьке. Хохляцьких міст взагалі нема.

Чесно кажучи, в усі ці масонські штучки я не вірю. Схоже на дешевку.

чому ж... все дуже серйозно... у новий час масони були таким собі інтелектуально-культурним товариством... належати до верхівки суспільства і не перебувати, хоча б формально, в одній ж лож - майже моветон... нічого "конспірологічного" тут немає

Олено, дозволь нагадати тобі мою дружню пораду ще раз: починай банити покидьків. це "загравання з демократією" не дає позитивних плодів. я просто перестану до тебе заходити. і вже не від одного свого френда чув те саме. у двір, де не прибирають купки лайна, порядні люди просто перестають ходити. кому хочеться, щоб його просто так, зненацька, забруднили і зіпсували настрій зранку? якщо ти не баниш провокаторів - вони досягають своєї мети - люди на них відволікаються (хоч і не відповідають), псують нерви. тобі треба, щоб твої друзі, люди, яких ти поважаєш, постійно гидливо кривилися, вступивши в лайно, коли заходять до твого жж? - то ж бань покидьків. встанови чітки ввічливого спілкування правила - і хто порушить - відразу бан. саме так я роблю

Ну, а як я тоді буду знати, які зараз темники їм спускають? Що в них взагалі на меті, на що вони хочуть нас спровокувати? Це ж не просто божевільні одинаки, це система.

І зразу тоді встане незручне питання, де межа між хамством, за яке банити, і не хамством. Наприклад, "шаровары выстирай, бандерлог" - це, зрозуміло, гавкіт. А, наприклад, "бандерівці - убивці і зрадники, вони стріляли нашим солдатам у спини"? А "яке Одеса українське місто, там розмовляють по-російськи"? Таких я не тільки не баню, а ще й відповідаю. Бо людина може тупо повторювати почуте з ворожої пропаганди, а потім потроху починає думати сама. Та й мені - платформа, де аргументи висловити. Тебе ж агітувати не треба, правильно?

На багатьох форумах, та й в блогах, банять взагалі всіх, незгодних з головною лінією форуму чи позицією автора блогу. Що ж тоді вийде? Ми забанимо їх, вони нас - і Путін домігся свого - роз’єднання?

Моє завдання - примусити ворогів розмовляти коректно. Це цілком можливо. А якщо вони розмовляють коректно, а не на рівні "гав-гав", їхні аргументи легко спростувати. Бо правда таки на нашому боці.

Це ЇХНЯ, ще радянська, політика - банити, ставити глушилки на радіостанції, конфісковувати самвидав тощо. От нещодавно ворог мій один зробив цілий пост, присвячений мені, де добряче перекрутив мої висловлювання. Я йому до цього ніколи нічого не писала, але тут вирішила відповісти і спростувати, бо це ж люди читають! І з’ясувалося, що він мене завбачливо забанив. Тобто людина - радянської школи.

Колись Маргарет Тетчер вдалося переспорити двох радянських пропагандистів, бо вона поставила умову, що виступить на радянському ТБ лише в прямому ефірі. А вони не звикли сперечатися - лише банити, і вона їх зробила, як маленьких, зробила з них посміховисько.

Мене дуже дивує, чому в людей псується настрій від тих кумедних собачих каментів, і чому вони взагалі їх читають і якось, бодай емоційно, на них реагують.

Головне - як тільки починаєш їх банити, вони ж не кажуть, що це тому, що вони собачки і не вміють або не хочуть сперечатися без слів типу "бандерлог". Вони починають верещати, що ти їх боїшся, що вони змогли тебе дістати. Я взагалі вважаю, що бан, не дивлячись за що - ознака слабкості. Отримала людина мінімальну владу десь на форумі (модератор) - і одразу починає реалізовувати свої комплекси.
А так - я демонструю, що ми їх не боїмося - що нам начхати на них. Ми переступаємо через цей камент, як через купку лайна - і йдемо далі.

ну гаразд, це була лише дружня порада

просто боляче дивитися, як гарний український блог постійно і цілеспрямовано засмічують україноненависники-провокатори

лайно може тебе дістати. ти просто йдеш - а тут зненацька вступив. і настрій зіпсувався. це ж не значить, що ти боїшся лайна. але вступати отак несподівано - неприємно

ти питаєш, як? - я скажу тобі як я вчинив

по-перше, заборонив анонімні коментарі. я ніколи не повірю, що людина, яка знайшла час на те, щоб відшукати мій запис та написати коментар - не знайде пари хвилин щоб зареєстувати акаунт. ніколи. це питання поваги до мене, господаря цього жж, власне

по-друге, я по замовченню приховую коментарі від не-френдів. це з елементарної безпеки - провокатори часто полюбляють кинути в коменти якусь гидоту, самі ж настукати в "арбуз-тім" - і жж заморозять, якщо не прибереш. а раптом я буду у від’їзді? раптом, я не встигну вчасно зреагувати. та і взагалі, я не хочу щоб всі бачили у мене в коментарях дитяче порно, наприклад, це огидно. до того ж, коли вони розуміють, що їхньої "праці" ніхто (крім мене) не бачить - вони швидко "згасають". а якщо починають чіплятися до інших коментаторів - негайно бан. якщо комент образливий - я його зітру, відповівши (свій комент зітру теж), сказавши в якому вигляді цей комент буде прийнятним, пояснивши правила ввічливості, вказавши, що надаю другий шанс - якщо людина знову висловить свою думку нормальними словами - я відразу комент відкриваю. якщо людина вперто лізе зі своїм статутом до чужого монастиря - бан

за що баню? - я не терплю брудної лайки на свою адресу, на адресу своєї родини, Батьківщини та народу, своєї віри. будь-яка цивілізована людина розуміє такі речі по замовченню, це дитсадок. якщо хтось не розуміє - я пояснюю. якщо і потім "не розуміють" - я позбавляю таку істоту можливості забруднювати українську блогосферу у моєму конкретному щоденнику

холопів чорноротих не тримають за столом у гарному культурному товаристві. їх відсилають у стайню

люди мають зрозуміти, що вони прийшли не в "сральню" - а до популярного і шанованого українського блогера. якщо не можеш тримати планку - ти тут зайвий

так що раджу тобі поміркувати над цими заходами, які я перевірив власним багаторічним і тисячним жж-досвідом

з повагою, Яструб

Ага, значить, ти все-таки ставишся до свого блогу, я до своєї хати, а я - як до трибуни :)

Щодо анонімів (нормальних, а не собачок). Знаєш, мені здається, що незнайомі люди не шукають наші пости, а потрапляють на них випадково, через якийсь лінк, який викладено десь або прислано в аську.

Серед нормальних анонімів є 2 категорії: одні просто не блогери і, уяви собі, зареєструвати акаунт їм доволі важко, бо вони не стикалися з цим ніколи і не знають, як це робиться. Особливо люди старшого покоління - от, наприклад, мій батько користується Інетом, тільки щоб читати новини - викликає з "Вибраного" сайти ЗМІ і клікає на лінки. Думаю, за бажання він би і камент написав. Але реєструватися будь-де він не вміє, просто тому, що не робив цього раніше. Якби було конче потрібно, він би розібрався, звісно, але ніколи не став би розбиратися задля того, щоб відкоментувати один запис. І таких людей дуже багато.

Таким чином, вимкнувши анонімів, я позбавляю себе частини нормальних читачів (адже інтерактивна суть блога, можливість спілкування з його автором та іншими коментаторами - це теж "замануха" :) і - часто - цікавої для мене інформації.

Друга категорія - це ті, які все знають і вміють, але чомусь бояться. Можливо, не хочуть світитися у "фашистському" ЖЖ. Ці переважно з Росії, але всіляку погань пишуть далеко не завжди - іноді коректно сперечаються, іноді повідомляють якусь інформацію, іноді ставлять якісь питання.
От у мене в російській версії зараз листування з одним анонімом з Росії - цілком коректно розпитує про Шухевича: які звання мав, чи служив в СС, кому підпорядковувався "Нахтігаль" тощо. Для таких людей відкриття, наприклад, що ні Шухевич, ні "Нахтігаль" ніколи не були пов’язані з СС. То що, позбавити їх цього відкриття, щоб знали про Україну лише з ворожої пропаганди?

Я маю надію, що собачі атаки скоро підуть на спад. От, наприклад, була у мене хвиля, коли уроди викладали в каментах всі паспортні дані мене і моїх френдів (ці каменти я на прохання тих френдів видаляла, якщо вони чомусь нервувалися). А зараз того урода вже давно не було. Може, і ці кудись дінуться, бо їм головне реакція, а якщо її нема, їм нецікаво.

Але якщо дуже вже лютуватимуть собачки, мабуть, почну приховувати їхні каменти. Хоча не хотілося б, бо це так прекрасно - коли багато коментарів, і бачиш повну картину: ось однодумці, ось нормальні люди з протилежною позицією, ось цікаві, які мало що знають, але хочуть знати більше, ось проплачені путінські собачки, і видно одразу, як вони працюють. А через півроку їм спустили нові темники, і можна буде полізти у старі пости і порівняти, що змінилося. Це ж цінні історичні свідчення, врешті-решт! Якщо мій блог проіснує достатньо довго, можливо, за ним якийсь історик потім наукову роботу писатиме :) Можливо, це навіть буду я сама :)

В крайньому разі, на що я, можливо, згодом піду, якщо дуже вже розплодяться собачки, - це приховувати їхні каменти. Але ж теж почнуть верещати, що це я їх злякалась.

Мені здається, ти трохи плутаєш призначення наших ЖЖ. Мій ЖЖ, хочу я того чи ні, вже давно не затишна квартирка, куди запрошують тільки бажаних гостей і перед їхнім приходом ретельно прибирають увесь бруд, якщо він був, - а трибуна на мітингу. Твій ЖЖ, враховуючи твою кількість френдів - скоріше за все, теж трибуна, хоча у тебе він, звісно, більш різноплановий.
Он Юлька в Помаранчеву поїхала виступати в Донецьку, не злякавшись "собачок", чим сильно підвищила свій рейтинг. Це десь те саме.

А щодо реакції френдів... Мене одного разу дуже здивувала реакція Марічки Бурмаки, яку, як відомо, я ДУЖЕ поважаю, на один ідіотський випадок. Вона була в якомусь місті, де мала виступати Руслана, її впізнали прихильниці Руслани, дівчатка-тінейджери, і попросили з ними сфотографуватися. Марія не відмовила, а потім знайшла цю фотку на форумі сайту Руслани, і там ці дівчата писали, що Бурмака, коли обнімалася з ними перед камерою, непомітно вкрала з голови однієї з них заколку :))

Те, що дівчата малолітні ідіотки і заколку загубили самі - це зрозуміло. Дивує реакції Марії. Вона спалахнула диким обуренням на своєму блозі, присягалася ніколи більше ні з ким не фотографуватися і т.д. Хіба можна так реагувати на собачок? Я б посміхнулася лишень - ото ідіотки! - та й забула б за хвилину, а потім згадувала б час від часу на дружніх вечірках в якості анекдоту :)

Я ще розумію, якби серйозні, авторитетні люди звинуватили її у серйозному злочині, який би вона теоретично могла вчинити (наприклад, що вона привласнила чиюсь пісню - музику чи текст), і це звинувачення, навіть якщо воно брехливе, могло б серйозно зіпсувати її репутацію. Але хто повірить, що вона вкрала в тінейджерки заколку?? Обурюватись і псувати собі нерви через таке безглуздя смішно.

Біда в тому, що нормальні люди чомусь досі вважають собачок людьми. Рівними собі.

Ось тобі ще, на тему одеських собак:

Ой,напысы недэржавною мовою!Яка ганьба! Закон про мовы нэ выконуэться!

:)))

Ты бы лучше про Львив или Ивано-Франкивськ писала.К Одессе свидомокопытное шароварное быдло не имеет ни малейшего отношения,как и к её основанию."Украйинськым мистом" Одесса является чисто формально и,надеюсь,временно.

надійся...:)

Заебёшься надеяться.

Вот видите,свидомит,а пишет на такой,казалось бы, ненавистной ему москальской мове:-)А вы утешаете себя иллюзиями,что в каком-то поколении,одесситы по украйиньськы заговорят:-)

Розмовлятимуть.
І тебе, холуйчику путінський, не питатимуть :)

То, как рьяные украинизаторы взялись "учить" мове наш народ, вызывает лишь раздражение. Тем более, что большинство "учителей" и сами то украинского языка толком не знают...

Как известно, языкознание, как науку, отличают такие понятия, как собственно язык и современный литературный язык. В первом случае, предметом изучения являются история языка, его стилистические разновидности, диалекты, художественная речь и многие другие лингвистические аспекты. Во втором случае мы сталкиваемся с изучением языка литературного, т. е. - высшей формы национального языка.

Оговоримся, что особенностью любого литературного языка, в том числе и украинского (которая и отличает его от различных диалектов, говоров, жаргонов и просторечий) является строгая подчиненность языковым нормам, зафиксированная обработанность. И все это, безусловно, наличествует в украинском языке.

Написаны тысячи монографий, защищено множество диссертаций. Существует литература. Однако, здесь-то и возникает некое ощущение искусственности происходящих вокруг литературного украинского процессов. На нем мало кто говорит!

Я предвижу, как прочитав эти строки, сторонники калыновой изготовились меня отхлестать неопровержимыми доводами о мелодичности и красоте мовы. Успокойтесь, господа, я ведь ничего не говорил о неспивучести и безобразности. Это вообще не предмет сегодняшнего разговора. Речь - о сфере употребления. Кто сегодня, кроме филологов и журналистов, может похвастаться тем, что напишет сложный диктант по-украинскому без массы ошибок? Да и филологи, собственно, не всегда ориентируются в эТЕрах/эФІрах и телебаченнях/телевізіях...

Так вот, сфера употребления современного литературного украинского языка, в отличие от говоров и арго с суржиком, сегодня известна нам, за редкими исключениями, лишь по произведениям литературы и качественной журналистики. На литературном языке не только не говорит большинство украинцев, употребляя местные диалекты (от западных до восточных), но и не знает его! Этот язык локализован во вполне определенных сферах профессионального употребления и в литературных источниках.

Если мне возразят, что, например, и в близкой нам России народ не говорит на литературном русском, скажу однозначно - большинство городского населения говорит! Кто-то акает, кто-то окает, но знают и говорят. Русский язык жив. Но не о России речь. Нам нужно осмыслить процессы развития державной мовы.

А теперь, прочтите определение м ё р т в ы х языков: "Мертвые языки, языки, не существующие в живом употреблении, и, как правило, известные лишь по письменным источникам или в искусственно регламентируемом употреблении".

Скажите, а как с вашими аргументами стыкуются возгласы некоторых _украинцев_ о "повальной украинизации" и призывы "к защите русского языка?" Если украинский мёртв, то какая может быть украинизация? Если, кроме русского, распространённых "живых" языков в Украине больше нет, о какой защите, от кого и чего можно говорить? Вы готовы признать отсутствие "украинизации" и необходимости "защиты русского языка в Украине?"

Вы можете объявлять украинский хоть трижды мёртвым, выявлять кому или летаргический сон -- никого вы этим не испугаете, может только т.н. "собачек" потешите. Я сейчас общаюсь на украинском во много раз чаще и больше, чем ещё несколько лет назад -- это факт и я этому рад. Кроме того, владею немецким и английским и каждый день их использую -- это не чтоб похвастаться, а чтобы вы вдруг не обеспокоились, что украинский как-то негативно влияет на мою общую образованность или "ущемляет" мои права.

С уважением,
"Человек с четырьмя раскладками на клавиатуре" ;)

P.S.: а россияне нас -- русскоязычных украинцев -- в разговоре сразу "вычисляют" наверное потому, что мы говорим на чистом живом литературном русском языке. :)

Спасибо!

Приятно почитать интеллектуальную беседу умных и образованных людей,что большая редкость на этом блоге.Здесь, как правило, царит дремучая смесь
националистических штампов и лозунгов вперемежку с очень низким IQ.

З Днем народження, Одесо!

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

no subject

Слава Одесі!

no subject

no subject

no subject

no subject