На мене написали донос, що я нацистка
May. 10th, 2013 05:12 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
o_bilozerskaДрузі, я ж нічого не знала, а тут, виявляється, навколо моєї персони цілий скандал розгорівся.
Після моєї перемоги у конкурсі блогів The Bobs, де я стала кращим україномовним блогером за версією користувачів Інтернету (46%) і посіла третє місце у всесвітньому конкурсі блогів (10%), двоє або троє людей, здавна негативно до мене налаштованих, написали донос організаторам конкурсу, що я начебто нацистка і блог мій нацистський, а отже, не мав права брати участь у конкурсі, організованому німецькою медіагрупою "Deutsche Welle".
Нарили цитат із моїх постів 5-6 річної давнини - що я вважаю корисними акції під гаслом "Пам’ятай, чужинець, тут господар українець!" (вони, вочевидь, із цим незгодні і вважають, що господарями в Україні має бути хтось інший). Також відкопали цитату, де я пишу, що через багато років у Берліні стоятиме пам’ятник Гітлеру (як Чінгісхану у Монголії, хоча він вчинив не менше звірств; як Леніну і Сталіну, які вбили людей на порядок більше, ніж Гітлер з Чінгісханом разом узяті). Мала я рацію щодо цього пам’ятника чи ні - сперечатися марно, це покаже лише час.
Ще мене звинувачують у тому, що я симпатизую "нацистським організаціям" ВО "Свобода" та "Патріот України". Здається, більше нічого не нарили.
Вочевидь, вони сподіваються, що я зараз почну виправдовуватись. Звісно ж, і не подумаю. У профайлі мого ЖЖ чітко написано, хто я: "Безпартійний, позаорганізаційний, незалежний журналіст правих поглядів". Я свої погляди ніколи не міняла і не приховувала.
Звісно, я не нацист і не фашист. Більше того, вважаю, що нацистів і фашистів у сучасній Україні або нема, або мені про них нічого не відомо.
ВО "Свобода" - парламентська партія. "Патріот України" - офіційно зареєстрована громадська організація. Якби у їхній програмі чи публічних виступах лідерів було щось нацистське, їх, як мінімум, одразу заборонили б.
Також ніде у моїх публікаціях немає закликів до знищення чи дискримінації людей за расовою ознакою.
До того ж, я, як багато хто знає, виступаю проти авторитарного режиму Януковича і публічно підтримую всіх опозиціонерів, до яких би партій чи організацій вони не належали.
Мої погляди - це бажання вивести мою державу, причому якомога далі, з-під впливу імперської Росії, колишньої метрополії. Далі від Росії - ближче до Європи.
Наскільки мені відомо, люди, які на мене скаржаться, мають діаметрально протилежні погляди і не можуть через це зберігати неупередженість.
Ті ж, хто називають мене виключно "рупором правих", свідомо чи не несвідомо замовчують, що я висвітлювала і ліві молодіжні акції, і величезну кількість протестів, які до правого руху не мають жодного відношення (найвідоміша - підприємницький Майдан). Що останні три роки, після зміни в Україні влади і початку політичних репресій, переважно займаюся правозахистом, в тому числі захистом прав журналістів. Причому підтримую не лише тих людей, які поділяють мої погляди.
(Принагідно подяка вінницькому правозахиснику Дмитрові Гройсману за гранично гідну позицію у цьому питанні).
Ну, і наостанок пара слів про тих, хто пише ці доноси (прізвищ принципово не називатиму). Комусь можуть не подобатись мої погляди чи мої статті - але ніхто не може звинуватити мене у тому, що я бодай раз у житті написала на когось доноса у якусь інстанцію - що він, наприклад, ультралівий активіст, російський шовініст, платний агент ФСБ чи просто написав щось недозволене. Ну, не пишу я доносів. Гидую.
А хто ж пише?
Пишуть такі самі люди, які у 1937 році "стукали" в НКВС на сусіда, що він анекдоти про владу розповідав. Сусіда саджали як "ворога народу", а донощику діставалася його кімната у комунальній квартирі. Чи на начальника доноси писали, щоб його місце зайняти.
Це люди, які бояться чесної конкуренції зі своїми опонентами. За великим рахунком, це вороги демократії, бо вони хочуть штучним шляхом позбутися конкурентів, щоб отримати змогу перемагати не за діловими чи творчими якостями, не за більшістю відданих голосів, а домовившись у своєму колі, хто "наша людина", а хто "підлий фашист". Їм обов’язково потрібні якісь сита, бо перемагати у чесній боротьбі вони чи то не бажають, чи просто нездатні.
Чорна заздрість була і є в усі часи, за всіх режимів. Тільки в минулі часи тих, хто комусь заважав, звинувачували в тому, що вони агенти імперіалізму і американські шпигуни, а зараз - що вони фашисти і нацисти.
Те, що об’єктом таких нападок стала саме я - скажу чесно, шалено тішить :).
Після моєї перемоги у конкурсі блогів The Bobs, де я стала кращим україномовним блогером за версією користувачів Інтернету (46%) і посіла третє місце у всесвітньому конкурсі блогів (10%), двоє або троє людей, здавна негативно до мене налаштованих, написали донос організаторам конкурсу, що я начебто нацистка і блог мій нацистський, а отже, не мав права брати участь у конкурсі, організованому німецькою медіагрупою "Deutsche Welle".
Нарили цитат із моїх постів 5-6 річної давнини - що я вважаю корисними акції під гаслом "Пам’ятай, чужинець, тут господар українець!" (вони, вочевидь, із цим незгодні і вважають, що господарями в Україні має бути хтось інший). Також відкопали цитату, де я пишу, що через багато років у Берліні стоятиме пам’ятник Гітлеру (як Чінгісхану у Монголії, хоча він вчинив не менше звірств; як Леніну і Сталіну, які вбили людей на порядок більше, ніж Гітлер з Чінгісханом разом узяті). Мала я рацію щодо цього пам’ятника чи ні - сперечатися марно, це покаже лише час.
Ще мене звинувачують у тому, що я симпатизую "нацистським організаціям" ВО "Свобода" та "Патріот України". Здається, більше нічого не нарили.
Вочевидь, вони сподіваються, що я зараз почну виправдовуватись. Звісно ж, і не подумаю. У профайлі мого ЖЖ чітко написано, хто я: "Безпартійний, позаорганізаційний, незалежний журналіст правих поглядів". Я свої погляди ніколи не міняла і не приховувала.
Звісно, я не нацист і не фашист. Більше того, вважаю, що нацистів і фашистів у сучасній Україні або нема, або мені про них нічого не відомо.
ВО "Свобода" - парламентська партія. "Патріот України" - офіційно зареєстрована громадська організація. Якби у їхній програмі чи публічних виступах лідерів було щось нацистське, їх, як мінімум, одразу заборонили б.
Також ніде у моїх публікаціях немає закликів до знищення чи дискримінації людей за расовою ознакою.
До того ж, я, як багато хто знає, виступаю проти авторитарного режиму Януковича і публічно підтримую всіх опозиціонерів, до яких би партій чи організацій вони не належали.
Мої погляди - це бажання вивести мою державу, причому якомога далі, з-під впливу імперської Росії, колишньої метрополії. Далі від Росії - ближче до Європи.
Наскільки мені відомо, люди, які на мене скаржаться, мають діаметрально протилежні погляди і не можуть через це зберігати неупередженість.
Ті ж, хто називають мене виключно "рупором правих", свідомо чи не несвідомо замовчують, що я висвітлювала і ліві молодіжні акції, і величезну кількість протестів, які до правого руху не мають жодного відношення (найвідоміша - підприємницький Майдан). Що останні три роки, після зміни в Україні влади і початку політичних репресій, переважно займаюся правозахистом, в тому числі захистом прав журналістів. Причому підтримую не лише тих людей, які поділяють мої погляди.
(Принагідно подяка вінницькому правозахиснику Дмитрові Гройсману за гранично гідну позицію у цьому питанні).
Ну, і наостанок пара слів про тих, хто пише ці доноси (прізвищ принципово не називатиму). Комусь можуть не подобатись мої погляди чи мої статті - але ніхто не може звинуватити мене у тому, що я бодай раз у житті написала на когось доноса у якусь інстанцію - що він, наприклад, ультралівий активіст, російський шовініст, платний агент ФСБ чи просто написав щось недозволене. Ну, не пишу я доносів. Гидую.
А хто ж пише?
Пишуть такі самі люди, які у 1937 році "стукали" в НКВС на сусіда, що він анекдоти про владу розповідав. Сусіда саджали як "ворога народу", а донощику діставалася його кімната у комунальній квартирі. Чи на начальника доноси писали, щоб його місце зайняти.
Це люди, які бояться чесної конкуренції зі своїми опонентами. За великим рахунком, це вороги демократії, бо вони хочуть штучним шляхом позбутися конкурентів, щоб отримати змогу перемагати не за діловими чи творчими якостями, не за більшістю відданих голосів, а домовившись у своєму колі, хто "наша людина", а хто "підлий фашист". Їм обов’язково потрібні якісь сита, бо перемагати у чесній боротьбі вони чи то не бажають, чи просто нездатні.
Чорна заздрість була і є в усі часи, за всіх режимів. Тільки в минулі часи тих, хто комусь заважав, звинувачували в тому, що вони агенти імперіалізму і американські шпигуни, а зараз - що вони фашисти і нацисти.
Те, що об’єктом таких нападок стала саме я - скажу чесно, шалено тішить :).
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2013-05-10 09:34 pm (UTC)Якщо ти про Мустафу, то він не може вважатися людиною, зацікавленою саме в моїй перемозі, бо ми з ним знаємо один одного лише наочно, і ніколи ні в яких симпатіях до мене я його не помічала. Сама поважаю його за професійні якості.
"По-друге, були створені всі умови для твоєї перемоги, тобто ні з ким було конкурувати... Навіть просто цікавих блогів не висунуто".
Даремно ти так. Діма Різниченко просто прекрасно пише, і у нього потужний проект. Це був дуже сильний конкурент, до того ж, ідеологічно близький, і я дуже довго не вірила, що зможу його обійти. Та й інші цікаві проекти були - Тексти чи Watcher, наприклад.
"На жаль, це був конкурс, де заздалегідь ясно, хто виграє. Про що я й писав на своїй садибі".
Як ти міг про це знати, якщо я не знала? :)
Нікому я не потрібна настільки, щоб створювати мені особливі умови для перемоги.
"А наклепники пролетіли. Запізнилися на два роки."
Читав би ти, що вони зараз на мене пишуть. І якого листа написало мені керівництво Дойче Велле, вимагаючи пояснень :)
no subject
Date: 2013-05-10 10:05 pm (UTC)"- Вы что это позволяете человеческому отродью? Мы из фаланги
безопасности. Может, прикажете ещё и отчитываться перед ним о нашем
секретном задании?!
- Перед этим человеком... - добавил свысока Белояр.
- Он уже не совсем человек, господин офицер, - извиняющимся тоном
сказал пугач. - Ему уже выдано свидетельство, что он готовится стать
настоящим пугачем.
- Это, конечно, меняет дело, хотя одной справкой своей низшей расы
не изменишь! - И Светозар засмеялся, как бы приглашая и других
порадоваться его шутке". Це Почепцов (с). Читала?
Ото й усі твої праві погляди. Були та й загули. "Гайдріх і Гесс дивляться на тебе як на... большевичку".
Скандально відомий "український хльопець" Мустафа з тобою в одній шайці-лійці. Він служить тим самим панам, за яких ти тепер агітуєш. І добре знає всіх "своїх". От якби ти дотримувалася тих поглядів, що раніше, я б, може, ще повірив у його об"єктивність... А так...
Професійних якостей не бачу впритул. Якщо такими не вважати вміння користуватися політкоректністю.
Щодо Діми, то навіть якщо оминути сумнівні "подвиги" ментального метиса та далеко не европейську брутальність, він відверто понурий. "Багато картинок, репостів, знову актуальна політика, що вкривається пліснявою наступного ж дня, трішки потуг виступити в ролі політичного оглядача, багато невдалих спроб показати себе знавцем життя та геть недолуга експертність. Щось для душі, тобто приємного, цікавого, щирого, не про "борцов с рєжімом" - просто почитати, там не знайти, та й багато рєзнічєнківщини не витримаєш. Штучна й вимучена українська мова, що нагадує комп'ютерний переклад, не спонукає читати далі. Краще б уже й далі писав рідною" (цитую себе). Інша річ, що його зараз розкручують... Тут він був потрібен для імітування конкуренції.
"Тексти" мені невідомі. А решта... Мертвий блог Довженка, невідомі нікому банальні Руденко й Монтяниха та пропагандист ідей чучхе Миколап - конкуренція аж зашкалює.
(Цитую себе) "Характерно, що від Франції номінується проект французького інституту соціяльних наук, де можна прочитати про середньовічне мистецтво, де є блоги студентів та науковців, від Туреччини - академік Емрах Ґекер, який публікує у своєму блозі власні дописи на теми соціології, політики та культури, крім цього, пише огляди нових книг і фільмів, від Індонезії - блог, який розказує школярам про різні професії, від Німеччини - Юлія Пробст, яка розповідає про проблеми глухих. А від України - не надто адекватні політичні агітатори, передбачувані, мов фізіономії їхніх опозиційних спонсорів. Багато з них навіть висловлюватися цікаво не вміє. В їхніх банальних блогах нічого почитати, якщо ти не захоплюєшся естетикою лизання сідниць і не впадаєш в екстаз, зачувши прізвище опозиційних ватажків. Різницю з переліченими країнами відчуваєте?".
Того в нас в Україні такий бардак, бо ми ввесь час, крок за кроком, поступаємося своїми переконаннями, коли вони не вигідні. Спершу притримаємо їх, помовчимо, а далі й зовсім зрікаємося...
impotentni "natsianal(n)istu
Date: 2013-05-11 01:24 pm (UTC)Re: impotentni "natsianal(n)istu
Date: 2013-05-11 01:41 pm (UTC)Нормальна людина гаркнула б у відповідь: "Так, я радикальний націоналіст, чорт забирай! А Вашу премію, якщо мені треба задля неї відцуратися своїх поглядів, застроміть у зад своєму колишньому терористові Йошці Фішеру! Йому сподобається!"
Ні, бубонить, що пише й про лівих і всіх любить...
Весь наш політикум - це "колишні", що "відхрестилися", "зреклися", "зрадили".
Re: impotentni "natsianal(n)istu
Date: 2013-05-12 02:53 pm (UTC)boyat'sya i sionistiv, i rosiyskux impertsiv i nimtsiv, oy, vey shchob ne obrazutu, vash Dima vzagali vudymav "ryskayazuchnuy ukrAinskuy natsianalism", xay spochatky pokaje meni ODNOGO! ukrainskomovnogo rosiyskogo natsionalista??!
lyublyat' vsix xto nas vbuvav, moruv golodom, nushchuv kyl'tyry, istoriyu--tilku shchob nimtsi ne obrazulus'.
odnum slovom zaymayut'sya infantul'num "natsiananizmom"
Re: impotentni "natsianal(n)istu
Date: 2013-05-12 03:22 pm (UTC)no subject
Date: 2013-05-11 09:01 pm (UTC)Інтригуєш )) Що ж там? Хоч натякни!
no subject
Date: 2013-05-11 09:04 pm (UTC)Якщо коротко - просили прокоментувати звинувачення, які мені пред’явили стукачі. Що я і зробила.