o_bilozerska: (Після Савур-могили)
20160824_163501

Один мій давній знайомий, київський спелеолог, придумав був собі підробіток: знімати з дерев котів, які видряпались нагору і бояться злізти. Розмістив свій телефон на "котячих" форумах і час від часу приймав замовлення.
З початком війни він пішов добровольцем на фронт і служить у розвідці. "Лежу у засідці під N, - розповідає він, - і тут вібрує телефон. Жіночка благає терміново під'їхати на Троєщину і зняти з дерева її кицьку..."

Сьогодні зі мною було щось подібне. Лежу на позиції, прикриваю наших. В прицілі у мене ворожа амбразура, якщо звідти почнуть стріляти - я не дам їм навіть наблизитись до неї.
І тут - телефон. Волонтер хоче прислати нам трохи мішків для укріплення позиції, про які я просила нещодавно. Мої хлопці якраз "там", будь-якої миті по них можуть відкрити вогонь. І я, не відриваючись від прицілу і не міняючи ізготовки, півголосом швиденько диктую йому адресу Нової пошти, скоромовкою дякую і тисну відбій. Що там людина подумала - невідомо :)

На фото - ми з Юлькою на цій самій, ще необладнаній позиції з прекрасним подарунком, який отримали на День Незалежності - метеостанцією Kestrel.
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
speka

Фото старе, Юлька ще тут страшенно обдерта. Зараз вона у мене гарненько пофарбована.
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
zmerzla

Крайній день перед потеплінням, який я провела на спостережному пункті, поки побратими ходили у розвідку. Вітер там - ухх!
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
Надибала оце у Мережі непогане інтерв'ю зі мною.

Ya-Piski

Олена Білозерська, боєць ПС: “Люди незаконно вивозять зброю із зони АТО. Ми її у них купуємо за останні кошти і знову веземо в зону АТО, аби з нею воювати”

16:09 05.11.2015

Без статусу учасника АТО, пільг, зарплатні, проте поряд із чоловіком воює на фронті Олена Білозерська. Більше десяти років жінка працювала журналістом, та, коли над Україною нависла небезпека, їй набридло балакати. Олена зрозуміла, що звичайним спостерігачем вона більше не буде. Тепер жінка – стрілець. Не за знаком зодіаку, а за покликанням. Вона взяла до рук карабін і стала на захист країни.

– Чому саме “Правий сектор”?

– Інших варіантів я в принципі не розглядала, тому що “Правий сектор” – це люди, яких я знала по п’ять – десять років. Всі вони – мої друзі, однодумці, близькі люди… Раніше ми всі разом дружили, брали участь у тренуваннях, готувались до війни. Всі разом ми потім і поїхали на фронт.

– Тобто, певна підготовка вже була?

– Ще до війни я трохи навчилась стріляти, трохи знала тактику ведення бойових дій. Для мене це було швидше як хобі, я цим цікавилась. Не можу сказати, що я вірила в те, що буде війна, що ці навички знадобляться на практиці… Та наш командир вірив у це і цілеспрямовано готував людей до війни. До війни я мала досить мирну професію – я десять років пропрацювала журналістом. Я писала, казала, у певній мірі навчала інших. Та, в якийсь момент, коли над Україною нависла небезпека, захотілось перестати балакати, а щось зробити самій.

– На фронт ви пішли разом з чоловіком. Це допомагало?

– І так, і ні. Звичайно, іноді сваримось. Звичайно, іноді чекаєш, що він тобі допоможе, бо він твій чоловік, а він до тебе ставиться так само, як до всіх інших бійців. На війні ніжностям чи сімейним стосункам немає місця. Це в принципі правильно, але ти все одно підсвідомо ставишся до нього як до чоловіка і чекаєш від нього ставлення як до дружини. Але в будь-якому випадку у мене є близька людина поруч.

– Довгий час бійці “Правого сектору” воювали без статусу, коштів. Ситуація вирішилась?

– Ні, не вирішилась. Ні у мене, ні у чоловіка немає статусу учасника АТО, як і у всіх наших побратимів. Навряд чи ми маємо шанси офіційно отримати якісь пільги. Звісно, про зарплатню також навіть не йдеться. Єдине, що змінилось на даний момент, так це те, що зараз частина “Правого сектору” легалізується у складі “Альфи” – спецпідрозділу СБУ. Але йдеться саме про частину бійців. Усі, хто хочуть, не мають можливості туди потрапити. Там є певний відбір, в першу чергу, за станом здоров’я і за психологічними тестами. Не хочу вдаватись в подробиці, але, наприклад, у мене і у мого чоловіка немає жодних шансів пройти медичну комісію. У практично всіх наших побратимів, що вже відвоювали рік, також немає жодних шансів.

ДАЛІ )
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
20151014_163625

Хлопці рубали дрова. Певніше, пиляли бензопилою. Напиляли чи не повний "шишарик".
А ми удвох шукали міни, щоб військовий і цивільний транспорт міг їздити безпечно.
(Хвилюватися не треба, це протитанкові міни, від ваги людини вони не спрацьовують).
В обід ми їли сухпай і грілися біля багаття. І багато чого згадували, звичайно. У хлопців такий бойовий досвід і стільки пережитого - мене з ними поруч і близько не стояло :) Ех, за ними б записувати - так не будуть, чортяки, розказувати під відео...
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
IMG_4768

Незважаючи на всю "пафосність" - не постановочне, це Азід примудрився так мене підловити у русі :)

Селфі

Sep. 12th, 2015 10:03 pm
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
11950381_933704266687275_649274127468690340_o

До війни я так само, як добра половина дівчат, любила робити селфі у дзеркало. На війні це, як бачите, нікуди не ділося :)
Водяне, березень 2015.
o_bilozerska: (Після Савур-могили)


Деякий час тому в ефір вийшла передача "Голосу Америки" про проблему "озброєних праворадикалів", за моєї участі. Подивитися відео і почитати текстову версію можна тут:
http://ukrainian.voanews.com/content/ukraina-ultra-radykaly/2863314.html

Для цієї передачі я ще в середині червня наговорила перед власною відеокамерою відповіді на питання, які прислав журналіст "Голосу..." Богдан Цюпин. Оскільки передача, для якої призначався цей запис, вже вийшла в ефір, вже можна викласти повне відео. Воно немонтоване і записане з першого дубля, тому там є трошки ляпів, але я вирішила тим не перейматися.
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
11392778_841970402546512_2330934850849745991_n
Фото з Фейсбук Дмитра Яроша.

Дмитро Ярош: "В Широкиному. Взвод донбосєків друга Гріна. Вручив нашим бійцям і командирам медалі ДУК ПС "За оборону Донбасу". Воюємо..."

Тільки зайшла у дворик, не встигла навіть каску зняти - затягнули у кадр :)
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
Pisky3

Спасибі Азіду - мали ми тоді з ним вільну хвилинку, і він зробив цілу фотосесію - буде мені пам'ять.

ЩЕ ФОТКИ )
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
IMG_4962

Ця неймовірно гарна трикольорова кицька, на відміну від безлічі інших - хазяйська! У неї є господарі, є родина.
Якби не це, я б не втрималась і вивезла б її з передка.
Вона трохи дикувата, перелякана обстрілами, але, кажуть місцеві, сумлінно ловить мишей.
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
З наступаючим світлим Великоднем вас, друзі!
Ви там вже святкуєте?
А ми тут вже почали :)

o_bilozerska: (Після Савур-могили)
11_main

Боец ПС Алена Белозерская рассказала "Новому времени" о том, что думают в ПС о легализации, походе Яроша в ГШ и деятельности ОБСЕ

- Вчера ночью были тяжелые бои в Песках?

- Действительно были бои, но я не знаю подробностей, потому что я сейчас в другом месте нахожусь. Наши парни ходили в разведку, у них есть успехи. Но о них пока нельзя говорить.

Активное противостояние постоянно. Раз в несколько дней, не реже. Щупают оборону, ищут дырки в обороне, это такая разведка боем. Это нормально.

- То есть ничего такого неожиданного?

- Ничего неожиданного не было. Конечно, они готовятся к наступлению, они устраивают разведки боем, в том числе с привлечением танков, минометами постоянно обстреливают. Подробностей я не могу рассказать, потому что я не там. А умные люди прогнозируют их наступление где-то между Пасхой и 9 мая.

- А что говорит разведка, они технику тяжелую подтягивают или наоборот?

- Подтягивают.

- То есть они ничего не отводят?

- Единственное, они стали значительно реже, чем раньше, использовать тяжелую артиллерию, более 100 калибром. Они ее полностью не отвели, но используют ее реально реже, только когда им становится уже реально тяжело.

- А почему реже используют, из-за ОБСЕ?

- Я думаю, да. У меня конкретно был случай. Они нас обстреливали весь день, эти непрекращающиеся обстрелы продолжались уже недели три, наверное. Они нас обстреливали из тяжелой артиллерии, из тяжелых пулеметов, из минометов, шел бой. В конце концов, наши парни добыли трофейный АГС, поставили его на новую станину и решили его испробовать. Собираются вместе с ним отправляться на позицию, чтобы дать им ответ, и тут, вдруг - тишина, полностью, все за секунду стихло, в один момент замолчало. И потом нам передали по связи, в чем же дело: из ОБСЕ приехали. И пока там были ОБСЕшники в районе донецкого аэропорта, оккупанты не сделали ни единого выстрела. Ну, и мы тоже, конечно, не стреляли. Я не понимаю, как работают эти ОБСЕшники. Когда используется даже танковая артиллерия, я уже не говорю о тяжелой артиллерии, допустим, эти ОБСЕшники физически рядом с этим оружием не присутствуют, они не видят. Но это слышно, иногда за несколько десятков километров, тяжелую артиллерию. То есть, если ОБСЕшники есть в Донецке, а они там точно всегда есть, они не могут этого не слышать. А так, бах, они приехали, и все замолчало. Мне кажется, это похоже на детские игры. Они должны постоянно это слышать, они же не глухие.

ДАЛІ )
o_bilozerska: (Після Савур-могили)
Opytne

Тільки бронік поміняю, бо важкий, зараза :)

Profile

o_bilozerska: (Default)
Olena Bilozerska

April 2017

S M T W T F S
       1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 04:39 pm
Powered by Dreamwidth Studios