o_bilozerska: (На Покрову-2006)


Василь (Живосил) Лютий і Сергій Василюк (лідер гурту "Тінь Сонця") у захопленому повстанцями Українському домі співають для вузького кола друзів свої пісні, переважно нові або маловідомі.
Запис зроблено 2 лютого 2014 р.
Виступ Сергія Василюка з 13:27 по 23:30, решту часу співає Живосил Лютий.

Окремо головний хіт Живосила - "Меч Арея":

o_bilozerska: (Default)


Боян, звісно, але я цю пісню почула тільки зараз - побачила одночасно з кліпом.
ІМХО, супер. Це про всіх нас, а не лише про Росію.
Відеоряд за глибиною не поступається пісні, що трапляється нечасто. Примітивно виконаний і смисловий - замість так модного зараз безглуздого комп’ютерного мигтіння.

"Прихіпована" дівчинка Саша, неприяканий і нікому нічим не зобов’язаний підліток, "во всей своей красе, в кроссовках и джинсе", топає по шосе, проходячи всю територію колишнього СРСР. Іде по руїнах совка, на яких жирують щури - під ногами у неї уламки першого супутника, серп і молот, пляшки з-під кефіру, якісь недоїдки... Для когось це ностальгічні , для когось болючі спогади, а для неї - сміття під ногами.

Проходячи, Саша бачить, як живе народ - це треба слухати і дивитися. Проходить повз алкоголізм і наркоманію - пляшки і отруйні гриби, повз зруйновані церкви, обірвані дроти, поламану сільгосптехніку на полях, де ростуть лише мак і бур’яни. Проходить повз заводи, "где трудятся в дыму и производят дым, не нужный никому, ни мертвым, ни живым", а в землі від отруйних викидів цих заводів кроти поздихали. Йде повз шахти на Донбасі, "где добывают смерть с углем напополам" - в Інтернеті пишуть, що шахтарі плачуть, коли чують ці рядки. Люди у глухих селах, де не ходить транспорт, на зупинках пустили коріння в землю, а на їхніх головах звили гнізда птахи.

Саша бачить, як люди виконують важку, непрестижну і безглузду роботу - кожен наступний закопує ями, що викопав попередній. І це в жодному разі не насмішка з тих, хто працює - це зла сатира на ситуацію, коли людей зайняли важкою і непродуктивною працею, щоб не заважали чиновникам крисити.

Але йде Саша не просто так - йде до батюшки-царя у Білий дім - геніальна пародія на казочки про всіх добрих царів, від Сталіна до Путіна з Януковичем, які нібито не знають, як важко живе їхній народ, але хтось рано чи пізно їм розкаже, і все зміниться на краще.

А щури, черв"яки і таргани насмішкувато машуть їй ручками: біжи-біжи, мовляв...

Я сам ее видал
Меж Нижним и Торжком
И даже денег дал
На пиво с пирожком.
Не плачь, моя страна,
Надейся, мой народ,
Я верю, что она
Когда-нибудь дойдет.

И всполошится царь,
И поперхнется власть,
И людям просто в дар
Земли и денег даст.
Взойдет любви заря
И засмеются все -
Нельзя же, чтобы зря
Шла Саша по шоссе!

Дівчинка з’їла пиріжок, сп’яніла від пива і раптово підросла, загупала ніжками так, що затремтіла пластилінова Москва (Майдан і всі інші майдани!)... Але закінчується все одно тим, що вона марно бігає по колу, а хто вірить у доброго царя - отримає дірку від надкушеного бублика.

Скільки там смислових пластів - я навіть переказати безсила. Той, хто дав їй трошки грошенят, наприклад, - відкупився від власної совісті, узяв маленьку посильну участь у загальній справі, як робимо ми всі. Але ж усі не можуть іти по шосе - на це, як давно відомо зі скоромовки, здатна тільки Саша... І для того, щоб вийшло бодай щось, її треба підгодовувати.

А фраза "и поперхнется власть" - поперхнеться вона соками країни, до якої присмокталася. А цар "всполошится" не від того, що у нього відкриються очі на народні біди, а тому, що, почувши гупання, злякається долі Каддафі.

Виходить так, що поки молодь не прийде і не загупає ногами - точно нічого не буде. Але в можливість таких змін автори вірять не більше, ніж у казочку про доброго царя. Поза рамками кліпу лишається те, що багаторічна біганина по колу зазвичай рано чи пізно проривається іншим сценарієм...

o_bilozerska: (Default)


Як виявилось, цьому кліпу сьогодні - 20 років. І 50 років В’ячеславу Бутусову, який знявся у цьому кліпі.
Яка ж ностальгія!.. Моя рання юність. Напівпокинуті парки, підкидання ногами жовтого осіннього листя і ця пісня, плюс ще кілька цоєвських - і запах багаття з цього листя - настрій і смак моєї юності.

Молодий Бутусов. Молодий Кінчев. Як добре, що вони всі троє зараз живі. Бо багатьох із тих, на чиїй музиці ми росли, вже давно з нами немає.

Геніальний кліп, зараз таке не знімають, зараз - безглузде смикання людей і блимання опрацьованих комп’ютером картинок під музику з ідіотськими текстами, які й текстами не назвеш.

А який резонанс, для нас нинішніх, тексту і настрою!.. Навряд чи це справжня актуальність, скоріше, це вічне...

Что такое осень? Это ветер
Вновь играет рваными цепями...
Осень, доползем ли, долетим ли до ответа,
Что же будет с Родиной и с нами?
Осень, доползем ли, долетим ли до рассвета,
Осень, что же будет завтра с нами?...
o_bilozerska: (Вітер)
Сьогодні - 105 років з дня народження Олени Теліги.
Вона була талановитим поетом і справжнім фанатом Ідеї. Про це вже писано-переписано.
Вона була привабливою і ніжною жінкою. Про це теж сказано багато.
Вона була впертою людиною, для якої яскравий вчинок важив більше за життя. Про це кажуть менше.
Вона могла б уникнути арешту і розстрілу, виїхавши на еміграцію, як більшість інших ОУНівців. І якби вона не писала віршів, безумовно, так і зробила б.

Викладаю пісню Василя (Живосила) Лютого на вірші Олени Теліги. Запис зроблений мною, зберігся дивом, тому хай краще буде в Інеті.

o_bilozerska: (Вітер)


Як зворушливо... Звичайна симпатична дівчина, звичайний хлопець, звичайна естрадна пісня, простенькі любительські фото (навіть червоні очі на портретному фото дівчини не прибрані фотошопом) - і саме цим бере за душу. Бо воно справжнє.

Навіть ніяково вставляти таке у свій блог - щось у цьому є таке, ніби піддивляєшся за кимось. Сподіваюся, автор відео не образиться - інакше не робив би його для всіх доступним...

Хочеться вірити, що на цьому все не закінчилось.
o_bilozerska: (Вітер)


Край далекий кличе і чуже тепло...
Обніму обличчя, втомлене чоло,
Будеш ти далеко рахувати дні,
Зустрічати легко, проводжати - ні.

Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Ангел-охоронець, так тебе молю -
Хай він не зі мною - я його люблю...

Лічені секунди мітить серця стук,
Ти ідеш в нікуди, ти уже не тут.
Вечір затихає, промовляє ніч,
Як лишити - знаю, як забути - ні.

Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Ангел-охоронець, так тебе молю -
Хай він не зі мною - я його люблю...

Щось тебе тримає, хтось тебе чека,
Та не відпускає у руці рука.
Ніби білі крила маряться мені,
Полюбити - вміла, розлюбити - ні.

Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Ангел-охоронець, так тебе молю -
Хай він не зі мною - я його люблю...

Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Ангел-охоронець, так тебе молю -
Хай він не зі мною - я його люблю...

Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Ангел-охоронець, так тебе молю -
Хай він не зі мною - я його люблю...
o_bilozerska: (Вітер)


...Третий год я зову – только эхо в ответ,
Обманул меня ветер, запутал твой след.
Только сталь твоих глаз не забыть никогда,
А в груди ледяная морская вода.

Обернуться бы лентой в чужих волосах!
Плыть к тебе до рассвета, не ведая страх,
Шелком в руки родные опуститься легко –
Вспоминай мое имя, прикасайся рукой...

Просто неймовірна пісня, скільки разів слухала - буквально все всередині перевертається. Років два вже з невеликими перервами намагаюся зробити український переклад тексту, але нічого в мене не виходить, хоча, в принципі, перекладати вмію. Чаклунські слова якісь...

На мультяшний відеоряд раджу не звертати уваги. Просто решта варіантів кліпів, які я знайшла на ЮТубі, були ще гіршими :)
o_bilozerska: (Default)
"Коли ж знову до нас прийдуть
московські онуки,
то кров за кров, і смерть за смерть,
і муки за муки..."

Співають бандурист Тарас Силенко і хлопчик, ім’я якого я, на жаль, загубила. Хто знає - напишіть мені.
UPD: Це Максим Концерцев, 11 років, Кам’янка, пісня "Козацька слава" (автор слів і музики Віра Дроботенко, викладач Кам’янського будинку творчості.
Пробачте, знов-таки, за періодичне смикання камери - другою рукою робила фото :)



o_bilozerska: (Вітер)


ПОПРОЩАТИСЬ НЕ ЗУМІЛИ

Ніби сонце, ніби сон
Краплі світла за вікном,
Ти для мене ніжність без причини.
Рук і губ твоїх тепло,
Що б зі мною не було,
Знаю, забувати не повинна.

На межі країн і міст
Поєднання слів і сліз
Без адрес і поза розумінням.
Хто сказав, що все пройшло,
Що між нами відбулось,
Знаю, забувати не повинна.

Read more... )
o_bilozerska: (Вітер)
Два розкішні кавери "Me and Bobby McGee" Janis Joplin. Один - хуліганськи-чуттєвий, пристрасний, другий якийсь ніжний, інтелігентний...
Дивуюсь, чому я досі не переклала текст цієї геніальної пісні українською. Треба буде якось зайнятися...
Російський переклад, зроблений мною сто років тому, тут:
http://bilozerska.livejournal.com/142151.html



o_bilozerska: (Default)


Володимир Вермінський "Лісові генерали", відеоряд з фільму "Нескорений".
(Побачила у спільноті "Українські повстанські пісні" на Фейсбук)
o_bilozerska: (Вітер)
Сподіваюсь, нікого не дивує, що я таке слухаю? :)



Волонтер
(Холстинин/Грановский/Елин)

Он рубил, поджигал и бил в упор -
Волонтер темных дел и чужих афер.
Он копил, собирал на старость лет,
Он забыл, но его не забыли, нет.

Каждый сам, каждый сам за все,
Каждый сам отвечает там.

Он просил, умолял, глядел на нас,
Говорил, что не знал, что был приказ.
Он дрожал, он слезы сдержать не мог,
Но был суд, приговор суров и строг.

Даже легкое движенье видел чей-то глаз,
Чьи-то уши самый тайный слышали рассказ.
И когда настанет время платы по счетам,
Покаянье не поможет вам.

Нет покоя тем, кто делал зло -
Этим людям так не повезло...
Нет покоя тем, кто потакал,
Тем, кто знал и все таки молчал!
o_bilozerska: (Вітер)
Балдію під музику мого дитинства...
Тоді я чула цю пісню у виконанні Сандри, записувала її з телевізору через зовнішній мікрофон на примітивний радянський касетник, який тоді видавався дивом техніки :)

Вслухатись у слова, до речі - тоді навіть у простеньких естрадних пісеньках не співали у стилі "Ми зустрілися і провели разом ніч, нам добре, але нічого серйозного" або "Ми розбіглися, але нічого страшного".



А це вже знахідки часів Інтернету - ця ж сама пісня у виконанні авторів - Love Affair.


І на десерт - piano cover цієї ж речі. Подобається! + текст )
o_bilozerska: (Вітер)
Музика мого дитинства...



i remember
leaves were falling down in St.Germain
it was a cold november
you went away
an' i got a dream

nobody knows who i am
maybe you would understand
anybody knows what i am
down in a secret land

nobody knows how i try
not to tell another lie
anybody knows in the end
i'll find a secret land

i need you
i feel you
i can't live without you
so long

i know that
we parted
i'll stay in this town
cause i miss you so
o_bilozerska: (Застрелю!)
Естонська патріотична пісня про те, що треба робити з окупантами.
Автор музики і слів - Юрі Бьом (Jüri Böhm). Український переклад мій.
За наводку на пісню величезна подяка заступнику голови ВО "Свобода" Андрієві Мохнику.



Увага! Розшукуються (поки ще не перебувають у розшуку :) співаки, які не побояться це заспівати і записати. Кет, вся надія на тебе ;)

Дісклеймер: розміщений у цьому блозі відеокліп є виключно продуктом художньої творчості, текст є лише перекладом з естонської мови (російський підстрочник тут). Розміщуючи його на своєму ресурсі, я переслідую виключно художньо-естетичні та пізнавальні цілі, не прагну розпалювати міжетнічну ворожнечу і не закликаю до насильства, а також до перевиховання окремих високопосадовців із застосуванням важких тупих предметів. І взагалі, це все про естонців.

Текст пісні - для тих, кому незручно читати його на відео )
o_bilozerska: (Вітер)


"...Одиночество, как горек, сух твой хлеб,
Как холодно лежать в твоей постели...
От мук твоих из клетки рвется лев,
И плачет брошенный ребенок в колыбели..."
o_bilozerska: (На Покрову-2006)


"Тюрма". Пісня Василя Лютого на вірші Василя Стуса
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
(По-русски читать тут)

Весь текст )


"Я призываю тебя к протесту, я призываю тебя к борьбе", - текст для цієї пісні вона написала сама. «Слова поэта суть уже его дела», - сказав колись Пушкін. "Я поет, моє слово і є моя справа", - сказав Євтушенко у відповідь на звинувачення, що сам не бере участі в активних діях, тільки закликає до них інших.

А це дівчисько намагається робити те, про що співає. Мені доводилось бачити три види сміливості: продиктовану обов’язком, продиктовану хамством і продиктовану творчою натурою. З Кет - класичний третій випадок. При всій силі голосу і темпераменту вона навряд чи здатна взяти на горло, перехамити - але цілком здатна запустити чим прийдеться у політичного мерзотника - в закритому приміщенні, набитому його охороною, або бити пластиковою пляшкою об асфальт, сидячи майже сама-самісінька під ногами у натовпу "Беркута". Якщо вона переросте це, її - як складеться - чекає або велика сцена, або звичайне життя, якого вона, ясна річ, боїться гірше смерті. Якщо не переросте - в'язниця. І важко її переконати, що її внесок в революцію - творчість...


"Каждому свое". Пісня Кет на мої вірші. Поки що не дуже якісний запис - зате яке виконання! Вона плакала, коли співала, і це чути...

Profile

o_bilozerska: (Default)
Olena Bilozerska

April 2017

S M T W T F S
       1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 08:03 am
Powered by Dreamwidth Studios