o_bilozerska: (Вітер)
Сьогодні - 105 років з дня народження Олени Теліги.
Вона була талановитим поетом і справжнім фанатом Ідеї. Про це вже писано-переписано.
Вона була привабливою і ніжною жінкою. Про це теж сказано багато.
Вона була впертою людиною, для якої яскравий вчинок важив більше за життя. Про це кажуть менше.
Вона могла б уникнути арешту і розстрілу, виїхавши на еміграцію, як більшість інших ОУНівців. І якби вона не писала віршів, безумовно, так і зробила б.

Викладаю пісню Василя (Живосила) Лютого на вірші Олени Теліги. Запис зроблений мною, зберігся дивом, тому хай краще буде в Інеті.

o_bilozerska: (Вітер)


Як зворушливо... Звичайна симпатична дівчина, звичайний хлопець, звичайна естрадна пісня, простенькі любительські фото (навіть червоні очі на портретному фото дівчини не прибрані фотошопом) - і саме цим бере за душу. Бо воно справжнє.

Навіть ніяково вставляти таке у свій блог - щось у цьому є таке, ніби піддивляєшся за кимось. Сподіваюся, автор відео не образиться - інакше не робив би його для всіх доступним...

Хочеться вірити, що на цьому все не закінчилось.
o_bilozerska: (Вітер)


Край далекий кличе і чуже тепло...
Обніму обличчя, втомлене чоло,
Будеш ти далеко рахувати дні,
Зустрічати легко, проводжати - ні.

Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Ангел-охоронець, так тебе молю -
Хай він не зі мною - я його люблю...

Лічені секунди мітить серця стук,
Ти ідеш в нікуди, ти уже не тут.
Вечір затихає, промовляє ніч,
Як лишити - знаю, як забути - ні.

Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Ангел-охоронець, так тебе молю -
Хай він не зі мною - я його люблю...

Щось тебе тримає, хтось тебе чека,
Та не відпускає у руці рука.
Ніби білі крила маряться мені,
Полюбити - вміла, розлюбити - ні.

Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Ангел-охоронець, так тебе молю -
Хай він не зі мною - я його люблю...

Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Ангел-охоронець, так тебе молю -
Хай він не зі мною - я його люблю...

Ангел-охоронець, не лиши його,
Ангел-охоронець, збережи вогонь,
Ангел-охоронець, так тебе молю -
Хай він не зі мною - я його люблю...
o_bilozerska: (Вітер)


...Третий год я зову – только эхо в ответ,
Обманул меня ветер, запутал твой след.
Только сталь твоих глаз не забыть никогда,
А в груди ледяная морская вода.

Обернуться бы лентой в чужих волосах!
Плыть к тебе до рассвета, не ведая страх,
Шелком в руки родные опуститься легко –
Вспоминай мое имя, прикасайся рукой...

Просто неймовірна пісня, скільки разів слухала - буквально все всередині перевертається. Років два вже з невеликими перервами намагаюся зробити український переклад тексту, але нічого в мене не виходить, хоча, в принципі, перекладати вмію. Чаклунські слова якісь...

На мультяшний відеоряд раджу не звертати уваги. Просто решта варіантів кліпів, які я знайшла на ЮТубі, були ще гіршими :)
o_bilozerska: (Вітер)


ПОПРОЩАТИСЬ НЕ ЗУМІЛИ

Ніби сонце, ніби сон
Краплі світла за вікном,
Ти для мене ніжність без причини.
Рук і губ твоїх тепло,
Що б зі мною не було,
Знаю, забувати не повинна.

На межі країн і міст
Поєднання слів і сліз
Без адрес і поза розумінням.
Хто сказав, що все пройшло,
Що між нами відбулось,
Знаю, забувати не повинна.

Read more... )
o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Я знаю, що рано чи пізно все буде, як треба:
Я просто засну, а прокинусь уже біля тебе.
Я знищу всі речі, що цьому стоять на заваді,
І житиму довго цієї хвилини заради.
o_bilozerska: (Вітер)
Два розкішні кавери "Me and Bobby McGee" Janis Joplin. Один - хуліганськи-чуттєвий, пристрасний, другий якийсь ніжний, інтелігентний...
Дивуюсь, чому я досі не переклала текст цієї геніальної пісні українською. Треба буде якось зайнятися...
Російський переклад, зроблений мною сто років тому, тут:
http://bilozerska.livejournal.com/142151.html



o_bilozerska: (Вітер)
Сподіваюсь, нікого не дивує, що я таке слухаю? :)



Волонтер
(Холстинин/Грановский/Елин)

Он рубил, поджигал и бил в упор -
Волонтер темных дел и чужих афер.
Он копил, собирал на старость лет,
Он забыл, но его не забыли, нет.

Каждый сам, каждый сам за все,
Каждый сам отвечает там.

Он просил, умолял, глядел на нас,
Говорил, что не знал, что был приказ.
Он дрожал, он слезы сдержать не мог,
Но был суд, приговор суров и строг.

Даже легкое движенье видел чей-то глаз,
Чьи-то уши самый тайный слышали рассказ.
И когда настанет время платы по счетам,
Покаянье не поможет вам.

Нет покоя тем, кто делал зло -
Этим людям так не повезло...
Нет покоя тем, кто потакал,
Тем, кто знал и все таки молчал!
o_bilozerska: (Вітер)
Балдію під музику мого дитинства...
Тоді я чула цю пісню у виконанні Сандри, записувала її з телевізору через зовнішній мікрофон на примітивний радянський касетник, який тоді видавався дивом техніки :)

Вслухатись у слова, до речі - тоді навіть у простеньких естрадних пісеньках не співали у стилі "Ми зустрілися і провели разом ніч, нам добре, але нічого серйозного" або "Ми розбіглися, але нічого страшного".



А це вже знахідки часів Інтернету - ця ж сама пісня у виконанні авторів - Love Affair.


І на десерт - piano cover цієї ж речі. Подобається! + текст )
o_bilozerska: (Вітер)
Музика мого дитинства...



i remember
leaves were falling down in St.Germain
it was a cold november
you went away
an' i got a dream

nobody knows who i am
maybe you would understand
anybody knows what i am
down in a secret land

nobody knows how i try
not to tell another lie
anybody knows in the end
i'll find a secret land

i need you
i feel you
i can't live without you
so long

i know that
we parted
i'll stay in this town
cause i miss you so
o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Від мене до смертних гріхів кількасот кілометрів.
Скаженому псові, як всім нам відомо, вони не гак.
Хоч сказу немає, та є з півдесятка моментів,
Що хочеш не хочеш, примусять вчинити так.

З них кривда найпершою жалість і людяність виїсть,
Як цього немає, тоді і людини вже теж нема.
І тільки кістяк, де з’єднались терпіння і вірність,
У людській подобі ще поки мене трима.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
o_bilozerska: (Вітер)


"...Одиночество, как горек, сух твой хлеб,
Как холодно лежать в твоей постели...
От мук твоих из клетки рвется лев,
И плачет брошенный ребенок в колыбели..."
o_bilozerska: (Вітер)


"И наши страны давно стали одной,
Наши войны давно превратились в парад"...


Одна з найкращих пісень про любов, які я знаю.
Так іноді буває - коли у автора, якого в цілому не назвеш великим поетом, раптом проскакують рядки-прозріння, рядки-одкровення.
Так і з цією піснею - тут у двох рядках сказано ВСЕ, весь ідеал почуття і стосунків у двох рядках (я б переклала це українською, але це неможливо):

"Я люблю того, кто держит в руке
Ключ от дверей, что всегда на замке,
Кто знает маршруты ночных поездов
До дальних городов.
Я люблю того, кто видит мой цвет,
Кто рядом со мной, когда меня нет,

И слезы мои в его глазах,
Как соль на парусах..."

Цікаво, чи багато людей розуміють, про що це сказано.
o_bilozerska: (Вітер)

М-м-м-м... Пісня і виконання, які я пам’ятаю з дитинства. Щоправда, цнотливий варіант - без згадки про жінку і двох дітей. І прекрасні фото нашого Пирогова...
І ще одне дуже цікаве виконання - повна версія пісні:

Сподобалось англомовне пояснення, про що пісня, від того, хто розмістив її на ЮТубі:
"This song is musically beautiful, but incredibly sad. It is about a girl waiting for her sweetheart at sunset. When he comes to her, she asks whether he really loves her or whether there is someone else. He tells her that he, indeed, loves her but that he cannot marry her.
The song ends with the girl's lament, "Oh, my dear god! What have I done! I fell in love with him, but he has a wife..." Not only that, but it turns out that the man also has two small children.

One of the things I love about Ukrainian songs, is that almost each one is a story onto itself. Some are happy, some are humorous, and some are very sad like this one, but all of them set in a lovely musical form".


Текст )
o_bilozerska: (Вітер)

Вітаю усіх Сергіїв з іменинами і прошу принагідно пробачення у Сергія [livejournal.com profile] sisop за те, що не привітала вчасно із днем народження :)

Цю ікону преподобного Сергія Радонезького я вишила ще у березні, але оформила лише нещодавно. Довго думала, як оформлювати, хотіла зробити йому сріблясту рамку, але врешті-решт зупинилася на такій самій, як у попередніх ікон, щоб усі були в одному стилі.
Ось вони всі три разом:
http://pics.livejournal.com/bilozerska/pic/009gyq5x.jpg

А тут можна побачити, якого розміру ця ікона:
http://pics.livejournal.com/bilozerska/pic/006xdkb0
o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Пояснюю усім, хто ще не в темі,
Що я працюю тільки з голови.
І я не буду діяти по схемі,
Яку мені намалювали ви.

По-своєму кладу стібок і слово -
Від себе, за себе і за своє.
Інтуїтивно. Не безпомилково.
З пристойним шансом, що не зогниє.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
09.07.2010


І ще один )

P.S. Ой, зараз цуциків понабіжи-ить... :)
o_bilozerska: (Вітер)

Така вона вся зворушливо-ніжно-правдива.
Простенькі, навіть примітивні слова - в її устах, з її смаком - як вища істина...
o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Працюю вдома під німецькі марші.
Воно і якось краще, що не наші.
Зі сторони воно завжди видніше,
Ніж зі своєї звуженої ніші.

Із відстані воно завжди видніше,
Що трапиться, якщо митець не пише,
Не пише, не малює, не будує,
А тут іще і ворог на біду є.

І він стоїть, цей ворог, на порозі,
І зупинити ти його не в змозі.
Твої страхи нікому не цікаві,
Ти присягнув служить своїй державі.

А ще воно із відстані видніше,
Як змінюються люди від принижень.
Можливо, ними - зважте і помітьте -
Лякатимуть онуків півстоліття.

А ще вони нагадують, уперті,
Що треба бути вірними до смерті.
І знову, знівельовані, так просто
Лунають слово "постать", слово "помста"...

Працюю вдома під німецькі марші...

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
16.06.2010

Profile

o_bilozerska: (Default)
Olena Bilozerska

April 2017

S M T W T F S
       1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 08:01 am
Powered by Dreamwidth Studios