o_bilozerska: (На Покрову-2006)
Військовослужбовцям Збройних Сил України, які дислоковані у Криму і перебувають зараз в оточенні російських військ.
Тим військослужбовцям, які вірні присязі народу України і які ганебно кинуті українською владою напризволяще - прекрасний вірш Марини Цвєтаєвої.
Це про Судети, які у 1938 році так само ганебно, без єдиного пострілу, здали німцям.
Хоча, ні. Виявляється, постріли все ж були.
Далі - мовою оригіналу. Хто хоче - поширюйте.

ОДИН ОФИЦЕР

В Судетах, на лесной чешской
границе, офицер с 20-тью солдатами,
оставив солдат в лесу, вышел
на дорогу и стал стрелять
в подходящих немцев. Конец его
неизвестен.

Из сентябрьских газет 1938 г.


Чешский лесок —
Самый лесной.
Год — девятьсот
Тридцать восьмой.

День и месяц? — вершины, эхом:
— День, как немцы входили к чехам!

Лес — красноват,
День — сине-сер.
Двадцать солдат,
Один офицер.

Крутолобый и круглолицый
Офицер стережет границу.

Лес мой, кругом,
Куст мой, кругом,
Дом мой, кругом,
Мой — этот дом.

Леса не сдам,
Дома не сдам,
Края не сдам,
Пяди не сдам!

Лиственный мрак.
Сердца испуг:
Прусский ли шаг?
Сердца ли стук?

Лес мой, прощай!
Век мой, прощай!
Край мой, прощай!
Мой — этот край!

Пусть целый край
К вражьим ногам!
Я — под ногой —
Камня не сдам!

Топот сапог.
— Немцы! — листок.
Грохот желез.
— Немцы! — весь лес.

— Немцы! — раскат
Гор и пещер.
Бросил солдат
Один — офицер.

Из лесочку — живым манером
На громаду — да с револьвером!

Выстрела треск.
Треснул — весь лес!
Лес: рукоплеск!
Весь — рукоплеск!

Пока пулями в немца хлещет,
Целый лес ему рукоплещет!

Кленом, сосной,
Хвоей, листвой,
Всею сплошной
Чащей лесной —

Понесена
Добрая весть,
Что — спасена
Чешская честь!

Значит — страна
Так не сдана,
Значит — война
Всё же — была!

— Край мой, виват!
— Выкуси, герр!
…Двадцать солдат.
Один офицер.

Марина ЦВЕТАЕВА
Октябрь 1938 — 17 апреля 1939
o_bilozerska: (Default)


З нагоди 120-річчя з дня народження Марини Цвєтаєвої викладаю кілька власних перекладів її віршів.


* * *
Я тебе відвоюю у всіх і вся, і хай їм біс!
Через те, що ліс - колиска моя, і могила - ліс.
Через те, що я по землі іду - і не чую ніг,
Що про тебе пісню тобі складу - як ніхто не зміг.

Я тебе відвоюю у всіх племен, у всіх часів,
У всіх золотих знамен, у всіх мечів.
Я ключі жбурну і пса прожену у двір -
Через те, що у ніч земну я вірніший звір.

Я тебе відвоюю у всіх у вас - у неї теж.
Ти не будеш чийсь, ані я чиясь, поки ти живеш.
І в останнім герці тебе відвоюю - цить! -
У Того, що прабатько Яків не зміг звалить.

Та поки на грудях тобі не зхрещу персти -
О прокляття мені! - в тебе залишився ти:
Два крила твої, розгорнуті у політ -
Через те, що світ - колиска твоя, і могила - світ!

Марина ЦВЄТАЄВА
Переклад з рос. Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ

13.02.2009


Ще вірші )
o_bilozerska: (Default)
МАТИ

То син її четвертий рік в неволі -
Вона ж зосталася - сама, єдина.
Прийшли до неї добрі друзі сина:
"Матусю, дайте зброю нам, пістолі!".

Принесла їм зі схованки в стодолі -
І хрест кладе рука кістлява, синя:
"Щаслива вам дорога та й година!" -
І сльози їй закапали поволі.

"А нам, матусю, ніч пошле удачу!" -
Вмовляють, вцитькують її словами.

І мовила, втираючи зіниці:
"Ні, ні!.. Облиште!... Це я тільки плачу,
Що син... мій син не піде нині з вами!".

Б.Кравців, 1932
написано у польській в’язниці

o_bilozerska: (Коса-коса)
Російський поет Дмитро Биков постібатися завжди вміє і любить. І в таланті йому не відмовиш.

В Киеве перевернули новую страницу: посадили пани Юлю в смрадную темницу. Криминальный Янукович, равнодушный к праву! Знали мы, что ты готовишь наглую расправу. Всю Европу растревожишь, рейтинг свой изгадишь — но ведь ясно: если можешь, все равно посадишь. Пани Юля так и знала все об этом цикле: вам, таким, победы мало — вы топтать привыкли! Где ж понять совкорожденным рыцарства науку, научиться побежденным протягивать руку! Прежде хоть щадили даму люди правил старых… Как-то встретишь ты Обаму с Юлею на нарах?! Плачут хлопцы и юницы в Виннице и в Ницце: сидит девица в темнице, и коса в темнице… А в России увидали — и довольно квакнут: начиналось на Майдане — кончилось вот так вот.

Но не празднуй, Янукович, легкую победу! Не копи себе сокровищ к тайному побегу. Время мчится, точно пуля, с ним никто не сладит, — помни, выйдет пани Юля и тебя посадит. Будет править самовластно и тоталитарно — хоть сейчас она несчастна, но всегда коварна. Я уже и на Майдане, либерал-ботаник, понимал, что эта пани далеко не пряник. Ведь не век тебе, как ныне, быть козырной масти — надоест же Украине блатота у власти! Юля — пани непростая и сравнить-то не с кем, а за ней такая стая, что куда донецким, — и когда взлетит высоко, стоит захотеть ей, и взамен второго срока ты получишь третий. Не сойти Украйне с круга из-за этой пары. Так и будете друг друга упекать на нары. Пожениться бы вам, дети, не мотать бы срок бы — против вас никто на свете устоять не смог бы; но никто не верит ныне в пользу коммутаций. Все равно что Украине с Русью побрататься.

Вот и понял я случайно, слава тебе Боже, почему у вас Украйна — не Россия все же. И от вас, дивя планету, лучшие съезжают, и у вас свободы нету, а врагов сажают, понимающих лажают, дураков ласкают… Но у нас, когда сажают, то не выпускают. И у нас бы Тимошенко сделала карьеру, подольстившись хорошенько к нашему премьеру, и резвилась бы, как серна, и цвела, как вишня, — но у нас бы если села, то уже б не вышла. Если ж кто у нас и выйдет — никого не судит, потому что плохо видит и почти не ходит. Впрочем, Бог располагает, помнит дебит-кредит: русский долго запрягает, да уж как поедет! Зашумит, заколобродит — и за две недели одновременно выходят все, кто здесь сидели. Радость с гибельным оттенком, с запахом пожара — ибо вместе с их застенком рухнет вся держава, накренятся все оплоты, упразднятся боги — тут уж не свести бы счеты, унести бы ноги, ибо всех — отнюдь не тайна — ждет большая дуля.

Нет, Россия — не Украйна.

Возвращайся, Юля.

Дмитро Биков

P.S. З прогнозом Бикова щодо долі Януковича я згодна :)

o_bilozerska: (Застрелю!)
За творчістю цього російського поета я стежу давно і з величезною симпатією - після геніального "И алели над нами флаги". Якщо раптом є такі, що не знають цих рядків - прочитайте обов’язково, тільки обов’язково до кінця:
http://yun.complife.ru/verses/nostalgi.htm

Люблю його за неполіткоректність і правильність. Він один з небагатьох, хто не намагається гратися у толерантність і каже правду, називаючи речі своїми іменами - вбивць убивцями і так далі.

9 травня цього року Юрій Нестеренко народив черговий шедевр. Читайте і аплодуйте.


ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ



Пусть меня извинят за москальскую мову,
Если в данном контексте она некрасива,
Но - мое восхищение городу Львову,
А точнее, конечно - свободному Львиву!

Украина! Где ныне надежды Майдана?
Над тобою глумится донецкая банда!
Эти гниды - детеныши вшей Магадана -
Вновь велят тебе чествовать флаг оккупанта.

Флаг расстрелов и пыток, флаг Голодомора,
Лагерей, депортаций, кровавого бреда,
Палачей и рабов, нищеты и позора,
Флаг бездарной войны и постыдной победы!

Чтоб у тех депутатов отсохли культяпки,
Чтоб родные плевались, заслышав их имя!
В Украине вывешивать красные тряпки -
Это хуже, чем свастики в Йерусалиме!

И ведь главное - все по закону, хоть режьте!
А в ответ - ни импичмента нет, ни волнений...
"Ще не вмерла..." в эфире звучит, как и прежде,
Но увы - вызывает все больше сомнений.

И в России, зашедшейся в рабском угаре,
Все довольнее лыбились хамские хари,
И ползли на парад недобитые твари -
Не солдаты (тех нет уже), а вертухаи.

Но львивяне не предали память народа
И пошли, наплевав на ментов и приказы,
Чтобы встать на пути коммунячьего сброда,
Чтоб сорвать этот шабаш червоной заразы!

И несладко досталось москальским агентам -
Отстоять свои фетиши коротки лапки!
И валялись в грязи их фальшивые ленты,
И пылали по городу красные тряпки!

Пусть теперь пропаганды казенные жерла
Изрыгнут "хулиганы!", кремлевским в угоду -
Слава хлопцам, что впрямь доказали: не вмерла!
Есть кому заступиться за честь и свободу!

Нет, не все еще в жизни решает парламент!
Если с ними законы, но правда - за вами,
Значит, надо идти, наплевав на регламент,
И сразиться с совками не только словами!

Затолкайте им в глотки их цацки и флаги!
Превратите их идолов в прах и руины!
Чтобы те, кто мечтает о новом ГУЛАГе,
И ступить не могли по земле Украины!

И пускай подводить еще рано итоги,
И у власти в столице - все та же орава,
Но сегодня во Львиве был день перемоги!
Коммунякам - гиляку! Героям же - слава!

Юрий НЕСТЕРЕНКО
9 мая 2011

http://yun.complife.ru/verses/lviv.htm

o_bilozerska: (Default)
Сходила на другу половину заходу. Побачила купу добрих знайомих. Люди скидались на допомогу політв’язням хто скільки міг.
Провести захід на Майдані не вийшло - звідти "попросили" менти, бо на Майдані вчергове ставлять чергову потужну сцену для якоїсь попси. Перемістилися, як і планувалося початково, до виходу з метро "Хрещатик".

Там теж вийшло не супер, бо в кількох метрах підлітки під гучну гоцалку танцювали брейк, і навколо них, як зазвичай, зібрався натовп глядачів. В результаті патріотичні пісні з озвучки і виступи учасників трохи перекривалися цією гоцалкою.
І взагалі, Хрещатик у вихідний день і взагалі Хрещатик - не найкраще місце для читання віршів. Скільки разів казала - зараз не час поетів взагалі, і тому поетичні вечори мають бути камерні, у закритому тихому приміщенні, для любителів, а не в центрі міста, де ходять байдужі перехожі з пивом.

Формат людного місця і взагалі заходу, не розрахованого лише на своїх, - виступи музикантів і співаків. Подумалось мені, що якби на сьогоднішній захід прийшла відома людина - будь-хто, кого знають в обличчя - і почала б казати промову чи декламувати вірші - перехожі б не зупинялися послухати, і будь-яка нікому не відома дівчинка з гітарою (якщо, звісно, вона вміє грати і співати) дала б їй фору.

Поки мене не було, виступили Артем Полежака і ще кілька людей. Хлопчик років 13 (про нього розповіла мені Катря Коханівська) попросився виступити і несподівано прочитав, може, ще дитячий, але бойовий вірш про те, що треба братися до зброї проти олігархів і визволяти політв’язнів.

Передзвін прочитав вірш Славка Артеменка, молода дівчина Ярослава - "Лист із запорізького СІЗО" авторства Надії Моклюк. Гарні вірші, я знімала на відео, послухаєте.
Роксолана почала співати, але обірвала і вибачилась - через музику "брейк-денсерів" не чула власну гітару.

Коротше, перший млинець трохи комом, але, дасть Бог, не останній. Головне - усіма можливими засобами привертати увагу суспільства до політв’язнів.

Ще фото )

o_bilozerska: (Ч/б)
* * *
А жінка - їй чого боятись?
Вона не цар і не поет.
Фарбує на Великдень яйця
І не міркує наперед.

Де мужу біс вуста зав'яже,
Де затремтить той муж, як пес, -
Там жінка підійде і скаже
Тиберію: "Христос воскрес!"

Інна КАБИШ
Переклад Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ
17.01.2011


Оригінал під катом )
o_bilozerska: (Між нами)
ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА

Переяславська Рада
починається знов.
Не приїде Ульянов,
не приїде Хрущов,
Є хахли невмирущі,
московитів нема -
Позмітала в могили
азіатська чума.
Але Путін приїхав,
мов колись Бутурлін,
І жадає дзвонити
в переяславський дзвін...
Ми задзвоним, задзвоним,
химородна маро,
Ти почуєш, як грає
і Дністер, і Дніпро,
Як козацької крові
гримить течія -
Україна ніколи не буде твоя!

Ти почуєш, як дзвонить
пшениця в блакить,
Як Виговського шабля
в Конотопі дзвенить,
Як Мазепу ламає
петровська орда,
Як у Сеймі Червонім
закипає руда.
Як горять у Батурині
крики дітей,
Як сміється від горя
у Полтаві Еней,
Як Тарас піднімає
державний клейнод,
Як рабів дух свободи
обертає в народ.
Як на шиях тріщить
тристалітня шлея,
Україна ніколи не буде твоя!

Ми без тебе на Раду
зберемося самі,
І приїде Богдан
у пошані й срамі,
І розкаже, як нам
за братерську любов
Заплатили тюрмою,
скреготанням оков.
Ти почуєш, як дзвонять
карпатські вітри,
Як на площі гудуть
не твої прапори:
Хай встає Джугашвілі
із гробу, як звір,
Хай підписує зрадник
яничарський папір.
Хай згинається вдвоє
хребет холуя -
Україна ніколи не буде твоя!

В Переяславі Рада,
ні, не Рада, а Суд:
Всі облуди й полуди
палахтять, як мазут,
Прозріває на сонці
наша доля сліпа.
Під снігами Сибіру
видно сотні УПА,
Під полями Вкраїни -
мільйони людей,
Що від голоду спухли
й обернулися в глей.
Ти приїхав дзвонити,
повертайся - й дзвони,
Всіх царів піднімай
з кам'яної труни,
Дай орлові двоглавому
голосок солов'я -
Україна ніколи не буде твоя!

Дмитро ПАВЛИЧКО


Месія

Jul. 19th, 2010 02:31 pm
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
У більшості людей слово Месія асоціюється з Ісусом Христом, а Христос - зі смиренністю, лагідністю, покірливістю - з тим, що російською зветься "кротость".
І незважаючи на це, людська свідомість вимагає від Месії рішучих силових дій, очолювання ним визвольної війни тощо.

* * *
Вже далеч, тужна і зваблива,
Заполонила всі серця.
Тіла дозріли, наче нива,
І ждуть Великого Женця.

Застигли у напрузі гори,
І ліс, і синява води:
Чи вже родився той Суворий,
Той Безталанний і Твердий?

Крицевості страшного гарту,
Якому вся земля мала,
Що кине нас, неначе карти,
На грань багряного стола.
О.ОЛЬЖИЧ


Подумалось: у Месії має бути сталева воля, жорстокість і руки по лікоть в крові. Власне, всі кандидати на цю роль такими й були.
Інакше його назвуть бджолярем і ганчіркою.
o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Пишу я світові листа,
Що не писав мені -
Прості новини від єства -
Чутливі і значні.

Оскільки ж я не бачу,
Кому дійде й куди -
Прошу тебе, земляче мій,
Суворо не суди!

Емілі ДІКІНСОН
Переклад з англ. Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ



* * *
This is my letter to the World
That never wrote to Me -
The simple News that Nature told -
With tender Majesty.

Her letter is committed
To Hands I cannot see -
For love of Her - Sweet countryman -
Judge tenderly of Me

Emily DICKINSON
o_bilozerska: (Вітер)


Авторська пісня у стилі "русский фольк". На пробу з українським текстом.

Відвернувся - і стою, ледь жива,
Тільки сіль гірка пече на вустах.
Під ногами сколихнулась трава,
Білий світ захилитався в очах.

А коли усе збіліло зрання,
Понад листям, понад рештками трав
Я по снігу побрела навмання,
А за мною його крок пролунав.

Геть побігла, щоб не стрітись увіч,
На коліна впала, очі увись,
А з небес зіяла ніч, а крізь ніч
Просто в очі він на мене дививсь.

Хустку скинула тернову у гній
І в танок пішла, засліпла від сліз,
А він струнами бринів не мені
І пускав моє життя під укіс.

Опритомніла в снігу - ні стежі,
Ні віконця, ні вогню навкруги.
Тільки те, що в нього замість душі,
Шепотіло: "Це твій хрест на віки".

Зоя ЯЩЕНКО
Переклад Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ
03.04.2010
o_bilozerska: (Ч/б)


Сьогодні - 80 років найбільшому з українських поетів.
Особисто від себе бажаю їй дожити до тих часів, коли її перестануть називати "поети-шістдесятники Павличко, Костенко, Драч".

* * *
День за днем, вони вже звуться – дати.
Густо смутків чорного литва.
Дні мої, а чим же вас згадати,
всі мої зацьковані слова.

Люди мої, рідна моя рідність!
Щось мені так сумно, аж лякаюсь.
Щось приходжу я в невідповідність,
і чомусь, злочинниця, не каюсь.

Хтось там галасує, голосує.
Хтось танцює ритуальний танець.
Час – він мудрий, фікції скасує,
а, між іншим, я таки зостанусь.

Ліна КОСТЕНКО


Мої переклади віршів Ліни Костенко на російську - тут.
o_bilozerska: (Ч/б)
Вона знала, що на неї чекає арешт, але, незважаючи на наказ Проводу ОУН, категорично відмовилась залишити Київ. Всю відповідальність взяла на себе.



ВОЗВРАЩЕНИЕ

А будет так: наступит день осенний,
И мы вернемся в край, откуда вышли.
Борьба нам души вспашет и засеет,
Чтобы победа колосилась пышно.

Мечта, мечтою бывшая годами,
Действительностью обернется круто.
Нам будет солнцем каждый куст и камень
В острейшие, счастливые минуты!

Подумать только: наши села, люди,
А завтра в город вступим - не как гости.
И легкие, изголодавшись, будут
Вдыхать родной, искристый, теплый воздух.

Но сквознячок протянется давнишний
И глыбою навалится на плечи:
Все новое... и даже к старой вишне
Не выйдет мама радостно навстречу...

Душа с разбегу примет пост на страже,
Чтоб наблюдать, пока не прояснится,
Все души равнодушные и вражьи,
И между ними четкие границы.

И станет сердцу вдруг от боли тесно,
И горячо в глазах, и в горле комом -
Когда услышим в нашем поле песню -
Ее мотив нам будет незнакомым.

И встретит нас отчаянье, бесчестье,
И край родной покажется чужбиной.
Не надо грусти! Соберемся вместе,
Чтобы идти дорогою единой.

Мы предадим огню уют домашний,
Мы вплавь и вброд преодолеем воды,
Чтоб взять сполна все то, что будет наше,
И снова слиться со своим народом.

Олена ТЕЛІГА
Переклад Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ

24.06.2009 - 30.09.2009


Оригінал під катом )
o_bilozerska: (Вітер)


* * *
Нарешті він прийшов у дім,
Де вона сто років марила ним,
Куди він сам сто років летів -
Бо вона так схотіла, і він схотів.

Присягаюсь тобі - це любов була.
Подивись - це справді її діла.
Але знаєш - хай скаже сам Бог святий -
Хіба можна дотямити щось у ній?

І бив у вікна пізній дощ,
І вона мовчала, і він також.
І ось він підвівся, аби піти,
І вона не спинила його тоді.

Присягнусь тобі - це любов була.
Подивись - це справді її діла.
Але знаєш - хай скаже сам Бог святий -
Хіба можна дотямити щось у ній?

Булат ОКУДЖАВА
Переклад з рос. Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ

22.01.2010


Оригінал під катом )
o_bilozerska: (Ч/б)
* * *
Я знаю правду! Всі правди колишні - геть!
Не треба людям з людьми на землі боротись!
Дивіться: вечір, дивіться: вже ніч і смерть.
Про що - поети, коханці чи полководець?

Вже вітер дужчає, трави уже в росі.
Вже скоро зорі застигнуть, немов прикуті.
І під землею скоро заснемо всі,
Хто на землі не давали комусь заснути.

Марина ЦВЄТАЄВА
Переклад Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ

15.11.2009


Оригінал під катом )
o_bilozerska: (Вітер)


По ріці навесні відпливали човни,
За тобою вітер ніс мої слова.
Я чекала все, що повернуться вони,
Але злий мороз береги скував.

І прийшла зима, крижані небеса,
В хуртовині злій пролітає вік.
На плечі моїм побіліла коса,
І любов моя не розтопить сніг.

Тільки білий сніг - став весь білий світ.
Не розтане лід у воді живій.
Говорив мій друг, натякав сусід:
"Чи забув тебе ясен сокіл твій?"

Догоряє вже скіпка, згорить ущерть,
Хуртовина б’ється у моє вікно.
І сама я вже біла, як та смерть -
Та чекатиму тебе все одно.
Хоч сама вже біла, як сніг і смерть -
Я чекатиму тебе все одно.

Пісня гурту "МЕЛЬНИЦА"
Переклад Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ

26.12.2009

Оригінальний текст під катом )
o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Дорогой мой, солнечный, откликнись!
Или правда - лучше так, молчи.
Золотой у памяти тот блик есть,
Перекрывший силуэт почти.

Какой печальный в памяти эстамп!

Мои слова от боли как калеки.

А ты все где-то там, а ты весь там -
Как горизонт, захлопываешь веки.

Лина КОСТЕНКО
Перевод с украинского Олены БИЛОЗЕРСКОЙ

2009


Оригінал під катом )
o_bilozerska: (Вітер)
Один з найулюбленіших, найближчих мені віршів у Марини...

* * *

Щаслива я жити зразково і просто:
Подібно до сонця і календарів.
Я - світська пустельниця білої кості,
Премудра - як все, що Господь сотворив.

Знать: Дух - мій споборник і Дух - мій провідник!
Заходить, як промінь, як погляд живий.
Жить так, як пишу: чітко, стисло і гідно -
Як каже Господь і не радите ви.

Марина ЦВЄТАЄВА
Переклад Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ

31.10.2009


Оригінал під катом )
o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Вже відчинені двері з дому -
Я іду, я уже десь там...
Не повірю уже нічому,
Все одно - напиши листа!

Щоб колись не каратись, власне,
Що зі мною ти так вчинив,
Напиши мені лист, будь ласка,
Вперед на сотні років.

Чи хоча б за минуле, прошу я,
За упокій душі.
Напиши, що була хорошою.
Я вже вмерла. То напиши!

Вероніка ТУШНОВА
Переклад з рос. Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ



Оригінал під катом )

Profile

o_bilozerska: (Default)
Olena Bilozerska

April 2017

S M T W T F S
       1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 08:12 am
Powered by Dreamwidth Studios