o_bilozerska: (Default)
* * *
Вчорашні мерці повилазили з зони
І випнули писки бадьоро.
Суди, підібравши потрібні закони,
Закріплюють підсумки "тьорок".

Держава - окремо, а право - окремо,
Їм вже й перетнутися ніде.
І всі роблять вигляд, що ніби так треба -
І хами, і наші сусіди.

І хочеться вірить, що це межичасся:
Коли вже закону немає,
А бій з окупантами ще не почався,
Бо досі ніхто не стріляє.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
11 листопада 2012 р.
o_bilozerska: (Default)


З нагоди 120-річчя з дня народження Марини Цвєтаєвої викладаю кілька власних перекладів її віршів.


* * *
Я тебе відвоюю у всіх і вся, і хай їм біс!
Через те, що ліс - колиска моя, і могила - ліс.
Через те, що я по землі іду - і не чую ніг,
Що про тебе пісню тобі складу - як ніхто не зміг.

Я тебе відвоюю у всіх племен, у всіх часів,
У всіх золотих знамен, у всіх мечів.
Я ключі жбурну і пса прожену у двір -
Через те, що у ніч земну я вірніший звір.

Я тебе відвоюю у всіх у вас - у неї теж.
Ти не будеш чийсь, ані я чиясь, поки ти живеш.
І в останнім герці тебе відвоюю - цить! -
У Того, що прабатько Яків не зміг звалить.

Та поки на грудях тобі не зхрещу персти -
О прокляття мені! - в тебе залишився ти:
Два крила твої, розгорнуті у політ -
Через те, що світ - колиска твоя, і могила - світ!

Марина ЦВЄТАЄВА
Переклад з рос. Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ

13.02.2009


Ще вірші )
o_bilozerska: (Default)
Оце знайшла щойно тут:
http://namarsh-ru.livejournal.com/6959419.html
Співає Ket. Слова мої. Віршик писався задовго до того, як світ дізнався про Приморських Партизанів, але [livejournal.com profile] timur_nechaev77, вочевидь, почув співзвучність і зробив такий кліп.

o_bilozerska: (Ч/б)
* * *
Залишаю мокрий готичний Львів -
Одвічний, середньовічний.
Ти у ньому кілька годин провів
І вже ніби став дотичний
До того, що знаєш лише з брошур
Про війну проти зла велику,
Що воно в наш дім, поки це пишу,
Вже сує свою хамську пику.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
8.04.2011
08042011680-001.jpg
+1 )
o_bilozerska: (Ч/б)
Ще один віршик від імені ліричного героя :)

Під павутинкою
під металевою,
між нею лапничок,
над нею сніг,
я стану жінкою
і королевою,
і бездоганною,
і краще всіх.

В гаю лисиця я,
і риба в морі я,
і між камінням я
гнучка змія.
Моя позиція
і територія -
важка, невиграшна,
але моя.

Мені все видно тут
і чутно хруст в яру,
і дичина моя
прийде сама.
На каску, підняту
над краєм брустверу,
не сподівайтеся -
мене нема.

Під павутинкою
під металевою,
між нею лапничок,
над нею сніг,
я стану жінкою
і королевою,
і бездоганною,
і краще всіх.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
o_bilozerska: (Ч/б)
***
Так є, і споконвіку так було:
Пліч-о-пліч із добром крокує зло.
Добро його щосили захищає:
Йому, добру, потрібне чорне тло.


***
Як вовка не годуй - усе він сірий.
Цим хижакам не можна йняти віри.
А я скажу: для віри в хаті пес,
Не треба підгодовувати звіра.


***
Не треба підгодовувати звіра,
Бо жоден звір не знає, що то міра.
Оскільки ж він не розуміє слів,
Розмова з ним - рушниця та сокира.


***
Тиране, сам купайся у крові
І сам собі неслави заживи.
Не хочеш сам - тримай для цього ката,
Та не дивуй, як дасть по голові.


***
Такі сумирні, мирні і незлі,
В Криму відпочивали москалі.
Вони ходили, їли, загоряли
І думали, що на своїй землі.


Олена БІЛОЗЕРСЬКА
2001
o_bilozerska: (Ч/б)
ПЕНСІОНЕР

Давно, у іншім світі, в іншім часі,
Якого зараз прохолов і слід,
Подій великих свідок і учасник,
Спокійно доживав старезний дід.

Він жив собі звичайним дідуганом,
Вже ні на кого не наводив страх.
Але ж колись недолюдкам поганим
При його з'яві тьмарилось в очах.

Вони не сміли навіть слова проти.
Вони тремтіли й падали до ніг.
А він - він відчував свої чесноти
І завжди був лояльний щодо них.

А зараз... Вже не ходить без опертя.
Недолюдки не валяться до ніг.
Ет, старість, старість! Чом нема безсмертя?
Якби безсмертний, ще б не те він зміг.

Та знає - він нічого з тим не вдіє.
Йому вже скоро дев'яносто літ.
Але він добре пам'ята подію,
Яка не вклалась в його звичний світ.

Чомусь тепер той випадок єдиний
Йому ніяк не вийде з голови.
Він пам'ятає: привели людину -
Одного з тих, що спробуй-но злови.

Зловили. Привели. А що по тому?
Години марних, непотрібних слів.
Він пам'ятає власну лють і втому.
Нікому він про це не розповів.

А він би міг розповісти багато -
То був цікавий судовий процес...
_______________

Старого звали Понтієм Пілатом.
Він був безсмертний і не знав про це.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
16 травня 1999
o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Я знаю, що рано чи пізно все буде, як треба:
Я просто засну, а прокинусь уже біля тебе.
Я знищу всі речі, що цьому стоять на заваді,
І житиму довго цієї хвилини заради.
o_bilozerska: (Ч/б)
* * *
А жінка - їй чого боятись?
Вона не цар і не поет.
Фарбує на Великдень яйця
І не міркує наперед.

Де мужу біс вуста зав'яже,
Де затремтить той муж, як пес, -
Там жінка підійде і скаже
Тиберію: "Христос воскрес!"

Інна КАБИШ
Переклад Олени БІЛОЗЕРСЬКОЇ
17.01.2011


Оригінал під катом )
o_bilozerska: (Ч/б)
Ходила сьогодні на Ярвал, провідати пана Ореста Васкула - під мокрим снігом - у ритм кроку - склалися такі рядки. На високохудожність не претендують, зате щирі.

* * *
Білий, мокрий, противний сніг.
Не з найлегших минає рік.
Не подобається мені,
Куди котимось ми.

Кілька перших уже в тюрмі.
Підконтрольні суди і ЗМІ.
Що ж це трапиться навесні
Після цеї зими?

Задля чого це все було?
Більше зло подолало зло.
Менше зло перед більшим злом
Розлетілось, як скло.

Ми їх лаємо за столом,
А воно все пре напролом.
Як не б’єшся, а знов облом -
Вівці йдуть за козлом.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
28.12.2010



o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Від мене до смертних гріхів кількасот кілометрів.
Скаженому псові, як всім нам відомо, вони не гак.
Хоч сказу немає, та є з півдесятка моментів,
Що хочеш не хочеш, примусять вчинити так.

З них кривда найпершою жалість і людяність виїсть,
Як цього немає, тоді і людини вже теж нема.
І тільки кістяк, де з’єднались терпіння і вірність,
У людській подобі ще поки мене трима.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Пояснюю усім, хто ще не в темі,
Що я працюю тільки з голови.
І я не буду діяти по схемі,
Яку мені намалювали ви.

По-своєму кладу стібок і слово -
Від себе, за себе і за своє.
Інтуїтивно. Не безпомилково.
З пристойним шансом, що не зогниє.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
09.07.2010


І ще один )

P.S. Ой, зараз цуциків понабіжи-ить... :)
o_bilozerska: (Ч/б)
ДЕРЖАВА

Держава в значенні держава
Чомусь римується з "іржава".
Машина смерті, як у Кафки:
Кого ковтнула - тільки кавкне.

Держава в значенні країна
Чомусь римується з "руїна".
Не кожна, звісно, що не кожна,
Але у іншій жить не можна.

Держава в розумінні мова
Чомусь римується з "чудова".
Про це писали так і стільки,
Що варто ставити до стінки.

Держава в розумінні краю
Чомусь римується з "безкрая".
Мені одна лише відома:
Держава в розумінні "вдома".

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
13.09.2000.
o_bilozerska: (Ч/б)
Потроху приводжу до пуття відео з концерту Кет 22 червня. Зараз вже можу трохи викласти.
Повний відеозапис концерту можна буде незабаром скачати з файлообмінника, а сюди поки що викладу знаного усім "Сотника Крука" у виконанні Ket. На другому відео - я читаю три свої віршики на її ж концерті.





Друзі, хто може мені сказати, чому під час виступу Кет смикається картинка? Причому, коли співачка сильніше б’є по струнах, картинка смикається сильніше? Камера була на штативі, всі кріплення натуго, ніхто її не чіпав і не смикав, ніхто не ходив поруч. У чому річ?

Ще одна пісня ''Рутенії'' у виконанні Кет )
o_bilozerska: (Ч/б)
СОБАКИ БРЕШУТЬ - КАРАВАН ІДЕ

Народна мудрість і простий мотив
Стають своїми, якщо серцю близькі.
Усе, що геніальне, - примітив.
Хто каже складно - пудрить людям мізки.

Так ось, якщо сподобився мети -
То хай до неї, як до неба рачки,
До неї треба крізь пустелю йти,
До неї треба бігти і повзти -
Не чуючи, що гавкають собачки.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
24.06.2010
o_bilozerska: (Вітер)
* * *
Працюю вдома під німецькі марші.
Воно і якось краще, що не наші.
Зі сторони воно завжди видніше,
Ніж зі своєї звуженої ніші.

Із відстані воно завжди видніше,
Що трапиться, якщо митець не пише,
Не пише, не малює, не будує,
А тут іще і ворог на біду є.

І він стоїть, цей ворог, на порозі,
І зупинити ти його не в змозі.
Твої страхи нікому не цікаві,
Ти присягнув служить своїй державі.

А ще воно із відстані видніше,
Як змінюються люди від принижень.
Можливо, ними - зважте і помітьте -
Лякатимуть онуків півстоліття.

А ще вони нагадують, уперті,
Що треба бути вірними до смерті.
І знову, знівельовані, так просто
Лунають слово "постать", слово "помста"...

Працюю вдома під німецькі марші...

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
16.06.2010
o_bilozerska: (Ч/б)
* * *
Идет с утра противный мокрый снег.
Вокруг царит лирическая серость.
Хлюп-хлюп - идет по снегу человек,
Пропущенный через вселенский ксерокс.

А я пишу простой, понятный стих,
Надеясь, что получится хороший,
И носом чую: не-при-ят-нос-ти...
Да что там носом, всей гусиной кожей.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
19.02.2001


* * *
Кто разжился автоматом,
Тот не может без войны.
Кто родился виноватым,
Тот не чувствует вины.

Кто гляделся в тихий омут -
Тот чертей видал не раз.
Кто повешен - не утонет.
Кто закопан - не предаст.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
біля 1999-червень 2002
o_bilozerska: (Ч/б)
Судячи з листів у приваті, ще не всі переконалися, що я - це справді я, а не якісь хакери :)
Ну, як вам довести?
Репортаж у звичайному стилі, якщо все буде гаразд, буде пізніше, а поки що - раніше не публікований хуліганський віршик:


НЕКРОФІЛІЯ

Я живу в країні некрофілів.
Що поробиш - вікова хвороба ж.
На живого віз багнюки вилив.
Як помер - ім'я на ньому робиш.

Генії й герої - всі на тОй світ.
Тут - самі нездари і нероби.
Був єдиний позитивний досвід -
Так і той назвали "культ особи".

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
28.03.2003
o_bilozerska: (Ч/б)
(По-русски читать тут)
Вирішила я повикладати сюди трохи старих віршів - і знайшла вірш про київську князівну Янку. Але оскільки переважна більшість не знає або не пам’ятає, хто це, довелося поритися у власних архівах і знайти статтю про неї, яку я сто років тому написала для якоїсь газети.

Одвічна дівоча мрія: вийти заміж за принца. Ми, сучасні дівчата, чудово розуміємо, що нам це не світить, і всерйоз на це не розраховуємо. Але уявіть собі, як би нам було, якби ми з дитинства знали і були впевнені, що вийдемо за принца, а потім все зірвалося?

Павло Корін. Молода черниця
КНЯЗІВНА

Саме так відбулося з героїнею цієї статті. Її звали Ганною, а вдома називали Янкою. Вона була молода і, мабуть, гарна. Вона була онукою Ярослава Мудрого.
Народилася Янка близько 1068 року. Її батьком був Великий Князь Київський Всеволод I Ярославич (1030 – 1093), а матір’ю – Анастасія, дочка візантійського імператора Костянтина IX Мономаха.
Всеволод Ярославич, що княжив у Києві з 1078 по 1093 рік, був дуже освіченою людиною. Як писав його син, а Янчин брат Володимир Мономах, князь Всеволод, "сидячи вдома, знав п’ять мов". Своїх дітей він учив грамоті з малих років. У Янки була ще й своя, особлива причина вчитися: у вісім років її було заручено за візантійського цісаревича Костянтина, сина імператора Костянтина Х Дуки та імператриці Євдокії. Маленький, як і Янка, Костянтин був другим з трьох синів імператора, і, по досягненні повноліття, мав правити Візантією спільно з обома братами.

Уявіть собі дівчинку, яка з малих років готувалася стати імператрицею, була впевнена, що так і буде, і робила для цього все, що від неї залежить. Вочевидь, у тодішньому світі Візантія була - як зараз Сполучені Штати, або ще краще :)

Потім у Візантії трапився заколот. Далі )
o_bilozerska: (Ч/б)
ІКАР

Без здивування, впевнено і просто
Пірнув угору у прозору тишу.
І перше відчуття: безмежний простір.
І погляд вниз: нікчемні сірі миші.

Прозора синя глиб, а в ній незрідка
Вологі, прохолодні білі пасма.
І перша думка: що немає свідка.
І перше щастя, що не має назви.

І перший спогад: батько робить крила,
Хоч цілий день кричить на нього мати.
І каже: "У тобі велика сила.
Літай, бо ти народжений літати".

Олена БІЛОЗЕРСЬКА
7 квітня 1999

Profile

o_bilozerska: (Default)
Olena Bilozerska

April 2017

S M T W T F S
       1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 08:10 am
Powered by Dreamwidth Studios