o_bilozerska: (Після Савур-могили)
У лихої пам'яті 90-і відкривалися і лускалися як мильні бульбашки сила-силенна шахрайських фірм і фірмочок, які від початку були призначені для обдурювання людей. Дуже часто ці фірми мали химерні і малозрозумілі назви, які починалися на літеру А (щоб стояти вище в алфавітних переліках).
Інколи шахраям було властиве певне почуття гумору. Пам'ятаю, наприклад, фірму, яка називалася "АКВАЛАБЕАН". Прочитайте задом наперед - зрозумієте, в чому гумор.

Я це зараз ось до чого. Знайомі з Києва сигналять, що в останні дні перед виборами буквально уся столиця завішана рекламою трьох політсил: "Відродження", "Наш край" і "Рух за реформи". Погано не стільки те, що у них є гроші на рекламу, скільки те, що багато людей не знають, хто вони такі. Реклама у синьо-жовтих кольорах, привабливі гасла - чим не патріоти?

Про "Опоблок", наприклад, усі знають, що це нова назва "Партії регіонів", у них є свій ватний електорат, який за них голосуватиме. Тут усе чесно. А три вищезгадані сили, які значною мірою складаються з таких самих регіоналів і сповідують такі самі цінності (неосовок плюс задоволення власного хапального інстинкту), не вип'ячують своєї сутності і можуть ввести людей в оману.

Тож дуже раджу людям не вірити політичній рекламі, а просто залізти в Інтернет і почитати, що це за політсили, які кандидати входять до їхніх виборчих списків і що вони з себе являють. Для спрощення цього процесу назву кілька імен: члени фракції ПР у парламенті Віталій Хомутинник, Віктор Бондар, Володимир Пилипенко ("Відродження"), Володимир Макеєнко ("Наш край") та інші.

Раджу також звернути увагу на назви політсил, через які й згадала давно покійний "Аквалабеан". "Відродження" - це не "відродити місто чи село", як сказано в їхній рекламі (навіщо відроджувати те, що не було знищено? Розвивати - так, але не відроджувати), це відродити попередній режим, попередню орієнтацію України. "Наш край" - це не просто зручно для політреклами ("[Назва міста] - наш край"), це ще й трохи схоже на "регіони" і у перспективі навіть попахує сепаратизмом. Можливо, я бачу те, чого нема і дмухаю на холодне. Але на цьому "холодному" ми вже раз обпеклися, і як обпеклися - коли у трагічний і переламний момент нашого сьогодення (історією це стане завтра) політико-ватна наволоч у повному складі стала на бік агресора.

Не варто давати їм другого шансу. Нафіг з влади, нафіг з політики.
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
chess_set

Дуже цікаві речі спали мені зараз на думку, поспішаю з вами поділитися.
Перше. Не можу нічим це довести, але вибори, що відбулися, справляють на мене враження - не скажу "договорняка", але дуже професійно і грамотно розіграної партії. Цю партію розіграли сильні світу цього в Україні і за її межами (на Заході) без врахування справжньої думки українського народу.


Захід останні два роки аж слиною бризкав через наявність у парламенті націоналістів - ВО "Свободи", яких вони однозначно вважають фашистами. Путін розігрував свою карту, волаючи на весь світ, що в Україні фашизм.
Схоже, зараз наша влада виторгувала собі якусь допомогу від Заходу в обмін на парламент без націоналістів.

Як це було зроблено? За допомогою всебічної підтримки двох сил, які зібрали голоси протестного і антиросійського електорату. Маю на увазі "Самопоміч" з її справді привабливою програмою і не менш привабливим як списком, так і підходом до його формування, і Радикальну партію Ляшка, з його шокуючими гаслами і приємною для селян агіткампанією (сільська говірка лідера, гасла на кшталт "Крадуть і брешуть, брешуть і крадуть", усі ці вила й корови).

Ляшка, щоправда, деякі центральні ЗМІ активно "мочили", але ж всі ми знаємо, що, по-перше, чорний піар теж піар і, в будь-якому разі, він значно кращий за замовчування. По-друге, рекламою і Ляшка, і Самопомочі було забито буквально все, а це означає, що влада, як мінімум, не перешкоджала їхньому фінансуванню.

Щодо нас, Правого сектора, це спрацювало - ми не подолали прохідний бар'єр. Щодо "Свободи" - спрацювало не до кінця. Судячи з екзитполів, бар'єр вони все-таки подолали, і тоді у них просто нахабно вкрали голоси. У нас, судячи з тих-таки екзитполів, за якими ми набирали в середньому 2,4%, теж вкрали щонайменше піввідсотка.

Також, як на мене, було штучно організоване проходження у парламент Звягільського. Знаєте, навіщо? Бо він трошечки старший за Юрія Шухевича. За традицією, перше засідання нового парламенту відкриває найстаріший за віком депутат. Тобто - щоб "фашист і бандерівець" не відкривав нове скликання. Щоб у Путіна взагалі не було підстав верещати, що в Україні фашизм. Де, який фашизм? У нас навіть нема націоналістичної фракції у парламенті. Західні демократії сміливо можуть давати нам гроші.

Друге, про що я хотіла сказати. Знаю, що багато людей, які віддали голоси за Правий сектор, не вірять, що ми не подолали 5-відсотковий бар'єр, і вже точно не вірять, що ми могли набрати менше 3%. Чому? Тому що кожен з наших виборців знає, що він не один такий. Що його родина, родини його друзів і колег дали за ПС по 5-10 голосів. Кожен виборець знає багатьох-багатьох людей, які голосували за ПС. І де ж ці голоси? Якщо нема, значить, їх вкрали.

Відповім на це так. На жаль, я не вірю, що усі екзитполи, проведені різними конторами, з різними власниками і замовниками, можна було сфальсифікувати. Якби екзитполи показали, що ми долаємо бар'єр, а після підрахунку з'ясувалося, що в нас 1,9% - це підстава судитися і влаштовувати акції протесту. Але екзитполи показали, що вкрали у нас - десь максимум до відсотка. Бар'єр ми, на жаль, справді не подолали. Чому - писала в одному з попередніх постів.

Чому ж при такій шаленій кількості голосуючих за ПС в результаті вийшов такий маленький відсоток? А ось чому. Є такий жарт: результати опитування, скільки людей користуються Інтернетом, показали, що Інтернетом користуються 100% громадян. Опитування проводилося в Інтернеті :)

Кожен з нас знає переважно той прошарок людей, в якому живе і з яким спілкується. Ви, друзі мої, знаєте користувачів Фейсбуку, а також їхніх мам і бабусь. І абсолютно не уявляєте собі сільські родини, де Інтернетом користується максимум молодше покоління, яке скачує звідти музику і взагалі не заходить на політичні сайти. А таких ДУЖЕ багато.
У закордонних округах, де голосувати прийшли лише освічені українці (ті, хто миють там туалети, навряд чи прийшли на вибори), ПС впевнено здолав усі бар'єри. А тут, в Україні, проголосувало село, де люди не дурніші за інших, але вони про нас нічого не знали, зате бачили щовечора на кожному каналі лідерів виборчих перегонів, а на кожному стовпі Ляшка з вилами.

Цей феномен став однією з причин Помарачевої революції: кожен її майбутній учасник знав, що він сам, його родина, колеги і абсолютно всі знайомі проголосували за Ющенка, а перемагає чомусь Янукович. Підла тотальна фальсифікація, думає виборець і йде на Майдан. Між тим, фальсифікації справді були, але не настільки масштабні, як здавалося цьому виборцю. Бо він просто не уявляв собі, що на Донбасі всі родини, колеги і так далі тотально голосували за Януковича.

Те, що сталося, друзі - прикро, звісно, але не трагедія. І якщо найближчим часом не станеться ніяких катаклізмів, треба нам вигравати війну, а далі думати, як достукатися до тих виборців, які про нас або зовсім нічого не чули, або чули дзвін, не знаючи де він, по Путін-TV.
o_bilozerska: (На Покрову-2006)


Марафон "Рада. Перезавантаження. Версія 2014": Юрій Сиротюк, Володимир Діденко, Олег Свірко, Олена Білозерська, Єгор Соболєв, Зорян Шкіряк й Андрій Садовий.
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
perevernuta_urna

Брати участь у виборах - складніше, ніж воювати. За кілька днів я нарешті вертаюся на фронт і радію цьому, бо, сидячи в телестудіях, поки інші сидять у Донецькому аеропорті, почувалася не кращим чином.

Щодо результатів виборів - повністю солідарна з партійною заявою "Правого сектора":
http://pravyysektor.info/appeals/zayava-pravoho-sektora-schodo-poperednih-rezultativ-vyboriv/

Від себе додам: результат справді ще нормальний, враховуючи те, що:
- у нас не було грошей на рекламу по ТБ і велику кількість білбордів;
- усі наші ресурси, людські і матеріальні, задіяні на фронті і в допомозі фронту. Через це у нас не було можливості повноцінно проводити агітацію і стежити за підрахунком голосів;
- більшість центральних ЗМІ цілеспрямовано нас замовчувала (вийшла купа сюжетів про наших бійців, де вони іменувалися анонімними "українськими добровольцями" чи "бійцями АТО");
- у більшості наших бійців не було можливості не те, що агітувати, а навіть самим проголосувати.

Так, хтось дуже правильно написав: перемогли партії телевізорів. Голосують за того, хто має гроші на телерекламу і розкидається приємними на звук, але нездійсненними популістськими обіцянками, на кшталт "Мир і підвищення пенсій". Який мир із Путіним? Яке підвищення пенсій до кінця війни? Високий результат "Опозиційного блоку" - це справді жахливо. Значно гірше, ніж непроходження "Правого сектора".

З іншого боку - ну, а звідки, крім як з телевізора чи з газет, що продаються в електричках, пересічній сільській людині дізнаватися про партії? Ну, звідки їй було знати, що є такий Правий сектор і у ньому класні хлопці і дівчата, якщо ми не мали навіть людей, щоб провести агіткампанію по селах?

ДАЛІ )
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
S1040062-1

Проголосувала.
На дільниці на стіні висіли тільки програми мажоритарників, а партійні списки лежали один на одному на столі. Почала шукати Правильний Список, а він десь у самому низу, а верхнім лежить список шанувальників Ілліча. Біля нього крутиться дідусь, трохи ватний на вигляд - член комісії.

Находжу Правильний Список, починаю фотосесію. Дідусь: "Девушка, я, конечно, уважаю Правильный Список, но вы сейчас нарушаете закон".
Я: "Чим саме?"
Дід: "На участке избирателю отведено время только на то, чтобы проголосовать".
Я: "Це неправда, виборець має право знайомитись на дільниці з програмами кандидатів. І ніде в законі не сказано, що він не має права з ними сфотографуватись".

Дід хоче ще щось сказати, і тут на нього накидаються присутні жінки старшого віку: "Девушка, вы его не слушайте, он просто против Правильного Списка. Вы не думайте, что никто за него не голосует и что там один люмпен. Моя дочь одна из трех украинцев выиграла грант на обучение в Лондоне. И друзья ее - дети из лучших семей Украины. Она всех сагитировала за Правильный Список. Ей до избирательного участка было три с половиной часа ехать. Но она поехала и проголосовала".

Підтримка справді шалена у нас зараз, і вона значно важливіша за те, пройдемо чи не пройдемо ми до парламенту.
Спасибі вам, люди.
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
Ну, що. Завтра у нас вибори.
Я з’їздила на схід, підготувала до зими своє помешкання, завезла деякі речі - собі і гуманітарку хлопцям і дівчатам, пристріляла зброю на полігоні - вже при мінусах і доволі серйозному вітрі - нічого, якось влучає - і приїхала у Київ, щоб проголосувати. Дяка Богові, в мене була така можливість.
Більшість наших бійців проголосувати не зможуть. По більшості центральних каналів розказують про всіх, хто захищає Донецький аеропорт - про "Правий сектор" ані слова. По 1+1 був вже не один сюжет про наших героїв - і жодної згадки про те, в якому батальйоні вони служать. Сміливий журналіст з потужного телеканалу провів кілька днів в аеропорті і зняв про його захисників фільм. Усі згадки про ПС вирізали.

Кожен отриманий нами голос на завтрашніх виборах, за умов відсутності у нас грошей на білборди і рекламу по ТБ (всі наявні гроші ідуть на зброю) і навмисного замовчування нас великими ЗМІ - кожен голос за нас буде - хай не подвигом, але вчинком. Актом відновлення справедливості.

Сьогодні ж у нас начебто день тиші, коли агітація заборонена, але я верталася до Києва і надивилася на плакати уздовж трас, на яких не згадуються назви політсил, але цілком зрозуміло, про які сили йдеться - тому закликаю вас прийти і проголосувати завтра за ПС - за Правильний Список :)) Якщо він не пройде - особисто я не буду сильно засмучена, моє місце зараз на фронті, а не в парламенті. Але і ви, і ми будемо знати, що зробили усе, що від нас залежало, і совість наша буде чистою.

P.S. Найближчі кілька днів я ще в Києві. Також маю намір ще на один день з’їздити у Львів. Далі повертаюся на фронт - до кінця війни. Якщо ми пройдемо у парламент, мені доведеться час від часу з’являтися у столиці. Якщо не пройдемо - може, до кінця війни не приїду вже.
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
Дісталася до Інету, залізла в новини. Виявляється, ці курви сьогодні позбавили всіх воюючих права проголосувати.
Зрозуміло, чому. Бо фронтовики - це не їхній електорат, це наш.
А я взагалі вважаю, що оскільки ці вибори особливі - проводяться під час війни - то право голосу на них повинні були б мати лише три категорії людей: вояки, волонтери і ті, хто мають підтвердження, що в якийсь спосіб допомагали фронту: наприклад, посилали гроші чи речі.
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
vybory_1

Це важливо, тому прошу поширення.
Стандартна ситуація: ви збираєтесь віддати свій голос за політсилу, з якою пов’язуєте надії на зміни на краще, але чуєте від друзів, родичів, колег, знайомих і незнайомих Інтернет-користувачів, політичних оглядачів і проплачених тролів: "Ця партія непрохідна, проголосувати за неї означає розтягнути голоси і позбавити шансів більш прохідну політсилу".

Таке кажуть завжди, я й сама не раз писала щось подібне.

Але цей аргумент може бути справедливим, коли йдеться про президентські вибори, тим більше - якщо на них іде сильний антиукраїнський кандидат. У такому разі, якщо ми розтягнемо голоси, ми можемо зробити так, що більш-менш проукраїнський кандидат взагалі не потрапить у другий тур. А президентом, як відомо, може стати тільки одна особа.

В даному ж разі у нас парламентські вибори. До парламенту пройде не одна, а кілька партій. Причому яскраво антиукраїнських сил цього разу небагато і шанси у них невеликі, тому проукраїнські можуть дозволити собі чесну конкуренцію. До того ж, у якого-небудь "Опозиційного блока" свій електорат, і наш з вами вибір ніяк не вплине на кількість відданих за нього голосів.
Інша річ - такі політсили, як Правий сектор, ВО "Свобода", Самопоміч, партія Ляшка - їхній електорат частково перетинається і, так - віддаючи свій голос за одну з цих політсил, ви, можливо, забираєте його в іншої.

Розглянемо тепер найгірший варіант - та політсила, за яку ви проголосували, не потрапила до парламенту (чесно недобрала голосів чи їх нечесно вкрали). Чи пропав ваш голос? Ні. І ось чому.

Перше. Якщо якась партія набирає мало голосів - у наших реаліях це не означає, що вона якась погана чи її програма не близька виборцям. Скоріше за все, це означає лише те, що пересічний виборець нічого не знає про цю партію, бо в неї немає грошей на білборди і рекламу на ТБ. І якщо вона не проходить у парламент, але набирає якийсь суттєвий відсоток - приміром, 3-4,5% - на неї починають робити ставку. Долучається малий і середній бізнес, і в партії з’являються гроші - як на якусь діяльність на користь людям, так і на наступні вибори - на оту саму рекламу по ТБ. Виборець дізнається про неї більше і, відповідно, голосує. Причому не обов’язково, що до тієї нової спроби доведеться чекати цілих 5 років, бо позачергові вибори у нас давно вже не дивина.

Друге. Кожен набраний відсоток - це не мертва цифра, це тисячі і навіть мільйони живих людей, які підтримали дану політсилу. Якщо за нею стоїть така підтримка - влада вже не насмілиться пресувати цю партію: не пускати на ефіри, фабрикувати кримінальні справи проти її активістів тощо.

Третє. Всі ми знаємо, що в комісіях повно нечесних людей, які за гроші крадуть голоси на користь тих, хто їм заплатив. У кого вони їх крадуть? В першу чергу - у тих сил, які вважають непрохідними, тобто - слабкими й маленькими, які не зможуть за себе постояти. Фальсифікатори думають: якщо партія в результаті наших підрахунків набере не 0,7, а 0,1 відсотка - ніхто з нами судитися не буде і ніхто нас не покарає. Якщо ж вони бачать, що політсила на межі проходження у парламент - вони, принаймні деякі, елементарно бояться красти в неї голоси. Бо раптом ця партія все-таки пройде і потім візьметься за них?

Тепер конкретно про нас, про "Правий сектор". Молодій нерозкрученій полісилі важко з першої спроби потрапити у парламент, тим більше за умов тотальних фальсифікацій. Плюс - наші партійні кошти витрачаються зараз не на білборди, а на бронежилети, і всі наші активісти, замість займатися повноцінною агітацією і контролювати підрахунок голосів, воюють або допомагають фронту. Це створює нам певні труднощі.

Я вірю, що ми все-таки переможемо і пройдемо у парламент. Але якщо ні - трагедії не станеться. Минули часи, коли, зціпивши зуби, доводилось агітувати за тих, хто не подобався, щоб не перемогли відверто пропутінські кандидати. Нині вони вже не можуть перемогти - хіба що за умов тотальної окупації. Тому хай тепер відомі й розкручені політики, що декларують свою проукраїнську позицію, а насправді трохи мутні, плутаються у договорняках і корупції і знищують тим свої рейтинги. А ми як чисті й незаплямовані прийдемо після них.

P.S. Це, мабуть, мій крайній на деякий час пост, можу бути не на зв'язку, бо вертаюся на схід.
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
Дзвонять мені сьогодні на домашній. Жіночий голос скоромовкою представляється - якась організація, що проводить соцопитування. Назву, на жаль, не запам’ятала, оскільки дуже поспішала і не збиралася продовжувати розмову. Але потім, збагнувши, що мова піде про вибори, вирішила послухати.

Співрозмовниця (я це не одразу зрозуміла) чомусь вважала, що я живу на 223-му окрузі. Це близько від нас, але наша вулиця належить до іншого округу. Вона спитала мене, чи довіряю я кандидату Пилипишину, чи виправдав він сподівання виборців. Кажу, що ні, не довіряю. Наступне питання - як я ставлюся до "смітникової люстрації". Кажу, що скоріше позитивно, ніж негативно. З одного боку, це, звісно, не діло, але що робити простому народові? Якщо люстрацію не проводять згори, він проводить її знизу, як уміє.
Далі - цікавіше: як я ставлюся до погроз кандидата від ВО "Свобода" Юрія Левченка запхати у смітниковий бак Пилипишина і ще когось там? Кажу: "Мені про це нічого не відомо".

І наостанок - бомба. Дослівно: "Як ви ставитесь до нападу на парламент, який організували депутати і кандидати в депутати від ВО "Свобода"?
Я: "Мені точно відомо, що свободівці не нападали на парламент. У них там був мирний мітинг, а сутичку влаштувала молодь з інших організацій".
"Вибачте, до побачення".

Яке це нафіг соцопитування. Це просто впарювання виборцям брехні про кандидатів. Розрахунок вірний: більшість пересічних людей мало що знають, "чули дзвін, та не знають, де він". Думаю, що якщо їм таким самим безапеляційним тоном сказати, приміром: "Як ви ставитеся до того, що Правий сектор не воює, а мародерствує в тилах у нашої армії і розстрілює в спини солдатів, які відступають" - вони ж повірять.
Ненавиджу брехню і брудні технології.
o_bilozerska: (Default)
112

http://vk.com/wall-58015400_40178

Прошу вибачення у журналістів каналу, які всі були дуже приємні й милі, дуже добре мене приймали і ставили цікаві запитання. Вийшла незручна ситуація. Я в ефірі трималася цілком вільно, казала те, що думаю, і те, що звикла писати. В тому числі з моїх вуст тричі, здається, пролунало словосполучення "Правий сектор". Вперше - в контексті "Добровольчий Український корпус Правого сектора", вдруге - відповідаючи на питання, як ставляться до нас мешканці звільнених міст і сіл, сказала, що загалом позитивно, а коли дізнаються, що ми "Правий сектор" і бачать нас без рогів і копит, у них відбувається розрив шаблонів. Втретє - коли мене спитали, як я, як журналіст, ставлюся до того, що деякі журналісти балотуються - не замислюючись, відповіла: "Так я ж сама балотуюся, я другий номер у списку нашої партії, Правого сектора"). Звичайно, крім цього, ми обговорювали багато інших моментів, де про ПС не йшлося.

Після ефіру мені дорікнули, що я, як журналіст, мала б знати виборче законодавство: що на ТБ не можна займатися агітацією. Агітацією вважається будь-яка згадка назви політичної сили, що йде на вибори. Я щиро відповіла, що треба ж було мене попередити, що певні речі не можна казати в ефірі, я б тоді цього не казала. У них був такий вигляд... Схоже на те, що їх за мої слова можуть покарати. Мені не хотілося б цього.

Взагалі, дивно. Минулий ефір за моєї участі був на Інтері, у прайм-тайм, у "Подробицях тижня". Там нас - мене і двох "кіборгів" - підписали в титрах, що ми з ПС. І ми за це, звісно, нічого не платили.

Ці журналісти зі 112-го - класні і ні в чому не винні. Вони виконують закон і розпорядження свого керівництва. Але в цілому, якщо подумати - жахлива ситуація. На ТБ був вже не один сюжет про наших героїв, зокрема, довгий сюжет про Яну, яка витягла із самого пекла десятки поранених - і ні слова про те, в якому підрозділі Яна служить. І про мене таке було, і про інших. Виходить, ми маємо право тільки гинути в Пісках і в аеропорту - і не маємо право сказати, хто ми і під якими прапорами ми воюємо й гинемо?
Чи для того, щоб мати право вільно це казати, наша партія повинна не йти на вибори?
Тоді виходить, що у владі мають залишатися ті самі жирні криси, а ми повинні всі анонімно передохнути на фронтах і не заважати їм.

Цей закон, що дозволяє демонструвати у ЗМІ політичну рекламу і все, що на неї схоже, лише за гроші - як мені пояснили, був прийнятий, щоб забезпечити рівність усіх на виборах. Хтось вірить, що завдяки цьому рівності стало більше?

І взагалі, що вважати виборчою агітацією? Якщо я кажу: "Наша партія найкраща" чи "Голосуйте за нашу партію" - зрозуміло, що це агітація. Я не вчора народилася і чудово знаю, що існує непряма реклама, до якої належать усі публічні згадки найменування товару чи назви політсили. Але якщо в такому повідомленні не міститься брехні - це ж просто донесення до людей інформації, що дана політсила існує і щось робить. В нашому разі - що воює на фронті проти озброєних чужинців, а не їсть російськомовних немовлят. Виборець вирішить сам, за кого йому голосувати. Може, він пацифіст і взагалі не любить тих, хто воює. А може, він ватник, тоді він вже точно не буде за нас голосувати. Але ж ЗНАТИ, з-поміж яких сил у нього є вибір, виборець має право?

Ну звісно ж, має. Платіть гроші і розказуйте про себе на ТБ що завгодно. Але ж це і є найбільша нерівність. Бо де такій партії, як наша, взяти гроші? Продатися якомусь олігарху чи взагалі зовнішнім силам? Чим ми тоді будемо кращі за інших?

Взагалі, я сприймаю цей закон як юридичне виправдання для замовчування конкурентів. Бо зрозуміло ж, що про президента, прем’єра чи навіть лідера опозиційної парламентської фракції не можуть не писати - кожного дня по багато разів. Він кудись поїхав, щось зробив, виступив із заявою - про все це пишеться. А новеньких намагаються замовчувати.

І взагалі, як буза під Радою, до якої ми непричетні - так купа ЗМІ пише, що це Правий сектор. А як подвиги на фронті - так це анонімні "бійці АТО". Ну не скотство?
o_bilozerska: (На Покрову-2006)


Фільм про "Правий сектор" - той самий, який відмовився показувати у відведеному нам ефірному часі Перший національний.
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
8

2 жовтня біля 12:00 активісти політичної партії "Правий сектор" пройшлися ходою від Адміністрації президента до ЦВК, де провели акцію протесту з вимогами прибрати зі списків Блоку Порошенка та інших начебто проукраїнських партій одіозних регіоналів, які розкрадали державу, люструвати саму ЦВК (на одному з плакатів був намальований смітник і написано: „Лукаш, готуйся!") і повернути у виборчі списки Андрія Тарасенко, пораненого бійця АТО, який балотується за першим номером у списку ПС, і Романа Хмару. Обох патріотів "зняли" за начебто непогашені судимості (в одного за пошкодження пам'ятника Леніну, в іншого - за спил голови Сталіну у Запоріжжі). Це при тому, що, наскільки мені відомо, судимість Тарасенка офіційно знята ще у червні.

Під кінець акції активісти ПС підпалили біля ЦВК попереджувальну димову шашку і підірвали кілька петард.



О п"ятій вечора (див.останнє фото) біля 50 активістів ПС та інших громадських рухів пікетували апеляційний суд через відмову у рестрації кандидата-мажоритарника від ПС Василя Лабайчука.

Фото: http://pravyysektor.info та http://poryad.com

ФОТО )
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
240520141999

Перемога Порошенка у першому турі для мене, чесно кажучи, несподіванка. Респект і уважуха - в черговий раз - нашому народові. Люди люблять харизматичних лідерів з незаплямованою репутацією, яким Порошенко не є, і не люблять олігархів - але вони здійснили громадянський вчинок - взяли і обрали його у першому турі. Щоб зупинити війну. Щоб врятувати життя співвітчизників. Бо перемога того ж Порошенка у другому турі - це ще місяць війни. Це людські життя - в тому числі й життя обдурених мешканців українського сходу. Це непередбачувані дії Путіна і підтримуваних ним терористів, з непередбачуваними наслідками.

Родина моїх близьких родичів вже багато років були відданими прихильниками Тимошенко і завжди голосували за неї та її політсилу. Вчора вони всією родиною проголосували за Порошенка. Бо їхній син на війні, і вони хочуть, щоб вона закінчилася і він повернувся додому.

Далі )
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
Lesya_Orobets Леся Оробець пропонує нововведення - держава завчасно скуповувує голоси у продажних виборців.
Це те саме, що я пропонувала ще у 2008 році (http://bilozerska.livejournal.com/70043.html), але мене тоді не почули.
Сподіваюся, зараз почують Лесю, бо в неї можливостей більше. Пропоную усім підтримати її ініціативу.


ПИШЕ ЛЕСЯ ОРОБЕЦЬ:

Сьогодні хотіла записати і подати законопроект про кримінальну відповідальність за продаж свого голосу або хоча би за відповідне сутенерство. Статті 302-303 в кодексі є, чому продаж душі має трактуватись по-іншому, ніж продаж тіла? Він набагато тяжчий. Пояснення ж ті самі – треба гроші, тяжке життя, “а шо тут такого”?

Проглянула Кримінальний кодекс і покинула цю затію. Якби у нас міліція, прокуратура, суди звертили б хоч якусь увагу на закони, не треба було би думати про такі законопроекти. Не було би ні Майдану, ні передумов для нього, і вибори би показували іншу картину, і ми бачили би інші обличчя в телевізорі.

Який законопроект, якщо вчора 5 міліцейських машин з ментами всередині заблокували Булатецького з народними депутатами і міжнародними спостерігачами в офісі і не дали їм їхати на дільниці, а менти вигнали спостерігачів? Що це як не ст. 157 ч. 3 (від 2 до 5 років)+оберемок тяжчих статей зі зловживання службовим становищем?

Скільки заяв було в міліцію на скуповування голосів Поплавським? Десятки, сотні? Я бачила мішок цих заяв, реальний мішок. Скільки тіточок з грошима і списками піймали в день голосування? І що, є внесені у реєстр розслідувань?

Тому я покинула думку писати законопроекта. Для чого приєднуватись до фарсу в парламенті, який, схоже, вже не запрацює. Шляхів політичного врегулювання ситуації з Януковичем у руля я не бачу.

Є ідея до обговорення:
ДАЛІ )

P.S. від мене. Пропоную доповнити пропозицію Лесі віковим цензом. Бо 18-річний пацан, який продав державі свій голос, бо йому саме зараз не вистачало на щось грошей, і стара бабця, яка зробила те саме - це різні випадки. Можливо, у молодих людей варто викуповувати право голосу лише на певний час (на одні вибори), а у старих - назавжди, бо вони вже не зміняться.
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
Mosiychuk Ще одне інтерв’ю з «васильківським» політв’язнем Ігорем Мосійчуком. Цього разу не про сфальшовану справу, а про вибори. 2 червня у Василькові вибори міського голови, і пан Ігор бере в них участь як кандидат у мери. Він розповідає, чому вирішив балотуватися, незважаючи на те, що є не єдиним опозиційним кандидатом, на кого спирається і на що розраховує, хто є його основними конкурентами і що відбудеться, якщо мером оберуть людину, яка перебуває за гратами.

- Пане Ігор, перше стандартне питання: чому вирішили балотуватися?

- Рішення про участь у дострокових виборах васильківського міського голови я прийняв після того, як обласні організації партій «Удар», «Батьківщина» і «Свобода» відмовились висунути єдиним кандидатом від опозиції на цих виборах депутата Київської обласної ради пані Любов Соцьку.
Я був готовий стати довіреною особою Любові Євгенівни. Більше того, мої ув’язнені побратими Сергій Бевз і Володимир Шпара готові були також виступити із заявою на підтримку пані Соцької. Рішення про мою участь у виборах було прийнято нами після того, як обласні організації «Удару», «Батьківщини» і «Свободи» ухвалили рішення висунути єдиним кандидатом від своїх політичних сил депутата Васильківської міської ради Сергія Сабова.

Ми знаємо цю людину не з найкращого боку. Свого часу він виступав проти закриття російськомовного класу у Василькові. Ми хотіли закрити цей клас не через русофобію, а з економічних причин, бо в ньому навчалося лише п’ятеро дітей. І він допомагав батькам цих п’яти дітей писати скарги про утиски російськомовних учнів Дмитру Табачнику та Вадиму Колесніченку. За розпорядженням Табачника цей клас функціонує і сьогодні.

Сабов лише в останні місяці намагається спілкуватися українською мовою. У Василькові інтелігенція називає його не інакше, ніж «васильківський Азіров».

- Але ж де-факто виходить, що ви відтягнете голоси у кандидата від опозиції, яким би він не був, і переможе провладний кандидат....

ДАЛІ )
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
Lesyk25 квітня 2013 року голова асоціації захисту прав громадян України Володимир Лесик звернувся у Вищий адміністративний суд України з позовною заявою до Президента України Віктора Януковича про визнання дій незаконними та зобов’язанням вчинити дії.

Про це інформаційному агентству «Поряд з вами» повідомив сам Володимир Лесик.

У своїй заяві правозахисник просить суд визнати дії Президента України Януковича Віктора Федоровича, щодо підписання Закону України «Про всеукраїнський референдум» № 5475-VI – протиправними та зобов’язати Президента України вжити передбачених законами дій та заходів щодо поновлення конституційних прав та свобод.

На думку Володимира Лесика, підписання даного Закону, який скасовує чинність Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", порушує його конституційні права на здійснення влади та приймання участі у місцевому референдумі.

Нагадаємо, що 6 листопада 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про всеукраїнський референдум» № 5475-VI. 27 листопада 2012 року Президент України Віктор Янукович підписав даний закон, а 28 листопада 2012 року Закон набув чинності.
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
poroshenko"[Після перемоги Ющенка] виявилося, що номенклатурна опозиція, що прийшла до влади, не сильно відрізняється від своїх попередників. І під всезагальні вигуки "всі вони однакові!" українці обрали президентом Віктора Януковича", - написав нещодавно шанований мною публіцист Віталій Портніков.

А цитую я його ось до чого. Вчора у Вінниці Арсеній Яценюк сказав журналістам, що найкращим кандидатом від опозиції на посаду мера Києва був би Віталій Кличко, але якщо він не захоче, тоді опозиція, вочевидь, готова підтримати кандидатуру Петра Порошенка.

Жах, що не кажи. Порошенко - один з небагатьох "правильних" олігархів - він виробляє не сировину для продажу за кордон, а готову продукцію, яку споживають українці, і за це я його поважаю. Але він, колишній "любий друг" і колишній міністр в уряді Януковича, якраз і є та сама "номенклатурна опозиція", про яку пише Портніков. Не можна його на мера.

Зрозуміло, що в Порошенка просто є гроші, і він готовий заплатити об’єднаній опозиції за підтримку його кандидатури. І досвіду йому не бракує. Але якщо нам потрібна людина з досвідом - тоді давайте подамо на мера Табалова-старшого. А молодшого - на секретаря міськради, замість Лесика Довгого. Їм досвіду, як перебігати до "регіоналів", точно не бракує. А якщо нам потрібні гроші - то давайте підтримаємо молодшого Януковича. Він задля такої справи гарантовано вступить до "Батьківщини". На певний час, звісно.

Люди, ви що, сліпі, що ви робите?

Я розумію, чому Кличкові не дуже хочеться балотуватися у мери Києва. Тому що буде двовладдя і не буде реальної можливості щось зробити в столиці, бо Попов нікуди не дінеться і блокуватиме всі ініціативи опозиційного мера. Це означає для Кличка втрату рейтингу перед президентськими виборами, чого йому зовсім не треба.

А от я скажу, хто має іти в мери. Тягнибок.
Не тому, що він націоналіст. Не тому, що якийсь видатний господарник. Не тому, що має якусь надзвичайну, кращу, ніж у інших, програму розвитку столиці.
А виключно тому, що він єдиний має згуртовану команду, яка вміє діяти методами, зрозумілими чивокуням. Де зал заблокувати, де писок комусь натовкти. Цю команду можна було б згуртувати у міськраді і взяти столицю під контроль. Маючи для цього всі моральні підстави: "За мене проголосували кияни, а Попов хто такий?".
Не знаю, який мер буде з Тягнибока, але вважаю, що він єдиний з чільних опозиціонерів має шанс не втратити рейтинг після перебування на цій посаді. До того ж, його політична лінія передбачувана, є певні рамки, за які він, на відміну від "номенклатурників", вийти не зможе, що б йому не пообіцяли.

А Порошенко у 2015 році покладе столицю під Януковича. Або не покладе. Залежатиме це виключно від того, який варіант дій він вважатиме для себе більш вигідним у конкретний момент.

Якщо ви опозиція, то починайте, врешті-решт, виконувати свою основну функцію - боріться з владою, а не будьте з нею членами одного закритого клубу "української еліти", що діє під девізом "Як отримати все, надуривши всіх".
o_bilozerska: (На Покрову-2006)
Подумалося мені зараз, що той політик, який вийде проти Януковича у другий тур, повинен буде взяти на себе обман: пообіцяти Януковичу повне непереслідування, Межигір’я у довічну власність, всі мільярди, що на синів переписав, щоб у них і лишилися, і т.ін.

Інакше Янукович просто не віддасть владу. Піде на тотальні фальсифікації, силовий сценарій, на все, що завгодно. Бо як же він житиме без Межигір’я? Та й за державну зраду, на кшталт Харківських угод, відповідати йому зовсім не хочеться.

А коли вже він визнає свій програш і мирно передасть владу, як зробив Ющенко - мабуть, під такі самі гарантії - от тоді його кинути, все відібрати й запроторити за грати разом із найближчим оточенням.

Політик, який це зробить, втратить підтримку більшості українських і закордонних можновладців (бо останні виступлять гарантами, інакше Янукович не повірить) - зате здобуде шалену підтримку більшості українського народу.

Питання, хто з основних кандидатів захоче і зможе це зробити.

Profile

o_bilozerska: (Default)
Olena Bilozerska

April 2017

S M T W T F S
       1
234 5678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 21st, 2017 04:41 pm
Powered by Dreamwidth Studios